Ухвала
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 466/7825/16-ц
провадження № 61-2808ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Росан-Цінні Папери до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про застосування наслідків недійсності правочину,
ВСТАНОВИВ:
19 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року в указаній вище справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки постанову Львівського апеляційного суду прийнято 03 грудня 2020 року, а касаційну скаргу подано 19 лютого 2021 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку з посилання на те, що копію постанови Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року отримано 27 січня 2021 року, на підтвердження надано копію конверту Львівського апеляційного суду, проте з доданої копії неможливо встановити дату отримання оскаржуваного судового рішення.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Львівського апеляційного суду прийнято 03 грудня 2020 року, повний текст якої складено 15 грудня 2020 року та оприлюднено 23 грудня 2020 року.
Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2003 року у справі Трух проти України , сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.
У зв`язку з наведеним вище, заявникам слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Разом з тим, у порушення пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не сформульовано клопотання відносно судового рішення, що оскаржується, оскільки заявники просять скасувати постанову Львіського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, проте згідно відомостей які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за результатами перегляду рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 травня 2019 року судом апеляційної інстанції було прийнято постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року.
Враховуючи викладене, заявникам необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), сформулювати клопотання відносно оскаржуваних судових рішень, надіслати, підписану заявниками, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185 , 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 20 травня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство Росан-Цінні Папери до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про застосування наслідків недійсності правочину залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2021 |
Оприлюднено | 26.02.2021 |
Номер документу | 95139440 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Грушицький Андрій Ігорович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні