Ухвала

від 01.03.2021 по справі 336/1137/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 березня 2021 року

м. Київ

справа № 336/1137/19

провадження № 61-2642 ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного судувід 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, про виділ частки майна в натурі, яке є спільною частковою власністю ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2020 року,залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 року,у задоволенні позову ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 відмовлено.

До Верховного Суду 17 лютого 2021 року ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 року у вказаній вище справі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 3 92 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо підстав касаційного оскарження

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постанови Верховного Суду, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Такожнадіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Щодо сплати судового збору

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, заявник до касаційної скарги додала заяву, у якій просила звільнити від сплати судового збору з підстав, передбачених положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір . Посилається на те, що має скрутне матеріальне становище, не працює за сімейними обставинами у зв`язку із доглядом за своїми похилого віку близькими родичами, сама виховує та утримує малолітню дочку ОСОБА_1 , батько якої, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Справа стосується спадкових прав дитини. Дохід сім`ї складається із соціальної допомоги, пенсії дитини у разі втрати годувальника та доходів, отриманих від орендної плати, що у загальному розмірі за 2020 рік становить 28 458,59 грн. На підтвердження вказаних обставин заявник надала відповідні докази, серед яких копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, які свідчать про те, що ОСОБА_2 за період з 01 кварталу 2020 року по 03 квартал 2020 року отримала дохід у розмірі 16 364,39 грн, довідка про доходи щодо отримання пенсії у разі втрати годувальника за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року у розмірі 12 094,20 грн.

Враховуючи те, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі становить 3 073,60 грн, що перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній рік, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_1 від сплати судового збору, на підставі статті 8 Закону України Про судовий збір , оскільки вказані обставини, об`єктивно перешкоджають у сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України , статтею 8 Закону України Про судовий збір ,

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 року .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2021 рокузалишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 01 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь