Справа № 624/754/20
провадження №2/624/17/21
УХВАЛА
02 березня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ПП Ерідан+ Данко В.В. та Борисової Т.В., відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Кегичівка, Харківської області клопотання представника відповідача ПП Ерідан+ адвоката Данко В.В. про залишення без руху позовної заяви Приватного акціонерного товариства Насінневе до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , приватного підприємства Ерідан+ , державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Степаненка Дмитра Івановича, державного реєстратора сектору державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Топова Ярослава Васильовича
про визнання правочинів недійсними та скасування рішення державних реєстраторів,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання правочинів недійсними та скасування рішення державних реєстраторів, згідно з яким просить визнати недійсними угоди про припинення (розірвання) договорів оренди земельної ділянки укладених між приватним акціонерним товариством Насінневе та відповідачами, скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) та визнання за позивачем права оренди на земельні ділянки, на підставі договорів оренди землі укладених між позивачем та відповідачами, та визнання недійсними договорів оренди землі укладеними між приватним підприємством Ерідан+ та відповідачами.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 18.12.2020 у справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, сторонам надано час для подання заяв по суті.
Представником відповідача ПП Ерідан+ адвокатом Данко В.В. подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з несплатою позивачем судового збору. Заява обґрунтована тим, що платником судового збору є не позивач, а інша юридична особа ТОВ Слобожанське-Агро, яке не є стороною у справі та не має до неї жодного відношення.
Представник позивача ТОВ Насінневе Удовицький Є.М. надіслав заперечення проти заявленого клопотання, зазначаючи, що підстави для залишення без руху позовної заяви відсутні. Позивачем надано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 403584 грн в графі призначення платежу вказано, судовий збір за позовом ПрАТ Насінневе по справі №624/754/20 Кегичівський районний суд Харківської області, що є визначальним при вирішенні судом питання щодо виконання вимог закону про сплату судового збору за подання позовної заяви, при цьому посилався на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30.09.2020 по справі №9901/144/20.
В підготовчому судовому засіданні представники відповідача ПП Ерідан+ Данко В.В. та Борисова Т.В. клопотання підтримали, просили його задовольнити, представник позивача ОСОБА_1 проти клопотання заперечила, з підстав зазначених у письмовому запереченні. Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 поклались на розсуд суду, ОСОБА_4 клопотання підтримала.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд, заслухавши учасників справи, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява залишалась судом без руху.
Позивач недоліки позовної заяви усунув, в тому числі надав підтвердження про сплату судового збору. Судом позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в ній.
Згідно з платіжним дорученням про сплату судового збору, судовий збір сплачений у необхідному розмірі, у назві реквізиту Призначення платежу , зазначено, за чиїм позовом сплачено судовий збір, номер справи, та до якого суду подано позов.
Відповідно до статті 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За правилами статті 2 зазначеного Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Об`єкти справляння судового збору визначено статтею 3 Закону України Про судовий збір . Згідно з частиною першою зазначеної статті судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії від 1 березня 2002 ).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання платіжного доручення про сплату судового збору неналежним підтвердженням такої сплати, лише у зв`язку із зазначенням у ньому платником не позивача, а іншої юридичної особи, коли призначення платежу повністю відповідає поданій позовній заяві та не викликає сумніву за подання якої саме позовної заяви він сплачений.
Суд зазначає, що визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від Про судовий збір суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
При цьому додане до позовної заяви платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за її подання. Отже, зазначена позовна заява відповідає вимогам закону, підстави для залишення її без руху відсутні.
Аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 справа №752/4567/19, від 30.09.2020 справа №9901/144/20.
На підставі викладеного клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 258, 260 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання представника відповідача ПП Ерідан+ Данко В.В. про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Крапівка
Суд | Кегичівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2021 |
Оприлюднено | 03.03.2021 |
Номер документу | 95250621 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кегичівський районний суд Харківської області
Крапівка Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні