Ухвала

від 02.03.2021 по справі 350/1588/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 березня 2021 року

м. Київ

справа № 350/1588/19

провадження № 61-2296ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Берлогівської сільської ради, ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки і піклування Рожнятівської районної державної адміністрації в особі Служби у справах дітей Рожнятівської районної державної адміністрації, про визнання недійсними та скасування рішень виконкому Берлогівської сільської ради та ордера на право отримання житлового приміщення, за зустрічним позовом Берлогівської сільської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , орган опіки і піклування Рожнятівської районної державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у лютому 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року у вищевказаній справі.

Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 подає клопотання про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на статтю 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статтю 8 Закону України Про судовий збір . Клопотання обґрунтовує тим, що наразі вона не працює, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дочку, яка навчається у вищому навчальному закладі, аліментів не отримує, здійснює догляд за особою похилого віку.

На підтвердження зазначеного надає свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , довідку Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича про те, що ОСОБА_3 дійсно є студенткою 2 курсу та довідку Рожнятівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про отримання ОСОБА_1 компенсаційних виплат, як особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи, або особою похилого віку, а також довідку Міністерства юстиції України про неотримання ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Kniat v. Poland ; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі Jedamski and Jedamska v. Poland ).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі S hishkov v. Russia ).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведені заявником обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки надані ОСОБА_1 документи не характеризують її майновий стан та не можуть беззаперечно свідчити про недостатність її доходів для сплати судового збору за подання касаційної скарги. Інших доказів про скрутний майновий стан заявником не надано.

Оскільки з наведених заявником доводів не вбачається підстав для звільнення від сплати судового збору, то у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Разом із цим, Суд роз`яснює заявнику, що вона не позбавлена права звернутись із іншим клопотанням у порядку статті 8 Закону України Про судовий збір , за умови надання відповідних доказів розміру річного доходу за попередній календарний рік.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно або надати інше клопотання про звільнення від сплати судового збору, або сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір , з урахуванням наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент звернення з позовом) ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір ).

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України Про судовий збір ).

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Як убачається з прохальної частини, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення у повному обсязі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням того, що предметом касаційного оскарження є судові рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , який складається з трьох немайнових вимог, та позову Берлогівської сільської ради, що складається з однієї немайнової вимоги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 8 452,40 грн ((1 921,00 грн х 0,4 х 3) + 1921,00 грн) х 200 %).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) ; символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки така подана без додержання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції та до переоцінки вказаних обставин.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, як на підставу касаційного оскарження судового рішення, однак не наводить передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України Про судовий збір

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 квітня 2021 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков