Ухвала

від 25.01.2021 по справі 202/3563/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/3563/20

Провадження № 1-кс/202/481/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020042630000047 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 42020042630000047 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 Дніпропетровської області.

Слідчому суддіІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська надійшлоклопотання СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020042630000047 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_5 , займаючи посаду генерального директора ТОВ Фірма «Кініки» (ЄДРПОУ 23935118), зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом підроблення офіційних документів, заволодів правом на чуже майно в особливо великих розмірах нерухомим майном, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельними ділянками, що розташовані за вказаною адресою, в результаті чого державі заподіяно збитки в особливо великих розмірах.

22.01.2021,на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2021,за адресою мешкання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_2 ,було проведено обшук.

В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено, грошові кошти, ноутбук і документи, які містять сліди і відомості, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Однак, дозвіл на вилучення вказаних грошових коштів прямо не зазначено у відповідній ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку.

З огляду на викладене, у вилучених в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , грошових коштах, документах та ноутбуці збереглись сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Наведене зумовило слідчого, за погодженням з прокурором звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику власників майна.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Всупереч вищезазначеним нормам Закону, слідчим в клопотанні про арешт майна неналежно обґрунтовано підстави у зв`язку із якими потрібно здійснити арешт, у зв`язку з чим приходжу до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.

Крім того, не доведено, що гроші, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ,належать підозрюваному ОСОБА_5 та набуті саме в результаті вчинення кримінального правопорушення, оскільки домоволодіння, в якому проводився обшук зареєстровано за ОСОБА_6 , яка не є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенніклопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020042630000047 від 07.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1