Ухвала

від 04.03.2021 по справі 2-905/10

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-905/10

УХВАЛА

іменем України

"04" березня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2021 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Вознесенського МРВ ДВС в якій вказував, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 05 жовтня 2010 року з нього солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит стягнуто заборгованість за кредитним договором №07-24-kig-2008 від 28 березня 2008 року в розмірі 212 030,89 грн., а також в рівних частках 1 820 грн. судових витрат.

На підставі рішення 24 лютого 2011 року стягувачу було видано виконавчий лист, який був пред`явлений до примусового виконання до відділу ДВС Вознесенського МРУЮ (правонаступником якого є Вознесенський МРВ ДВС ПМРУ МЮ (м. Одеса)).

В межах відкритого з метою примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованості в розмірі 212 030,89 грн. виконавчого провадження №26901862 двома постановами державного виконавця відділу ДВС Вознесенського МРУЮ на майно боржника ОСОБА_1 було накладено арешти:

- постановою від 07 червня 2011 року - на все нерухоме майно боржника;

- постановою від 25 червня 2011 року - на квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою заступника начальника відділу ДВС Вознесенського МРУЮ від 11 червня 2012 року виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованості за кредитним договором у розмірі 212 030,89 грн. було закінчене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення), тобто у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Накладені в межах виконавчого провадження арешти не знято.

У зв`язку з цим 15 січня 2021 представник заявника звернувся до Вознесенського МРВ ДВС з приводу отримання інформації щодо виконавчого провадження та зняття арештів.

Проте своїм листом від 26 січня 2021 року (отриманого представником заявника 03 лютого 2021 року) В.о. начальника відділу Вознесенського МРВ ДВС відмовив у знятті арештів у зв`язку з закінченням встановлених законом строків зберігання та знищенням матеріалів виконавчого провадження.

Тому ОСОБА_1 просив суд зобов`язати посадових осіб Вознесенського МРВ ДВС зняти вказані арешти.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися, проте представник заявника надав суду заяву про розгляд справи без його участі, скаргу підтримує.

Представник Вознесенського МРВ ДВС ПМРУ МЮ - В.о. начальника відділу Долженко А.С. в судове засідання не з`явився, проте письмово повідомив суд про те, що виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованості за кредитним договором №07-24-kig-2008 від 28 березня 2008 року в розмірі 212 030,89 грн. дійсно було закінчене у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а матеріали виконавчого провадження знищені у зв`язку із закінченням встановлених строків зберігання.

Представник стягувача, а також боржник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі учасників справи та інших осіб, залучених до її розгляду, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 05 жовтня 2010 року з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит стягнуто заборгованість за кредитним договором №07-24-kig-2008 від 28 березня 2008 року в розмірі 212 030,89 грн., а також в рівних частках 1 820 грн. судових витрат.

На підставі рішення 24 лютого 2011 року стягувачу було видано виконавчий лист, який був пред`явлений до примусового виконання до відділу ДВС Вознесенського МРУЮ (правонаступником якого є Вознесенський МРВ ДВС ПМРУ МЮ (м. Одеса)).

В межах відкритого з метою примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованості в розмірі 212 030,89 грн. виконавчого провадження №26901862 двома постановами державного виконавця відділу ДВС Вознесенського МРУЮ на майно боржника ОСОБА_1 було накладено арешти:

- постановою від 07 червня 2011 року - на все нерухоме майно боржника;

- постановою від 25 червня 2011 року - на квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою заступника начальника відділу ДВС Вознесенського МРУЮ від 11 червня 2012 року виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованості за кредитним договором у розмірі 212 030,89 грн. було закінчене на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення), тобто у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Накладені в межах виконавчого провадження арешти не знято.

У зв`язку з цим 15 січня 2021 представник заявника звернувся до Вознесенського МРВ ДВС з приводу отримання інформації щодо виконавчого провадження та зняття арештів.

Проте своїм листом від 26 січня 2021 року (отриманого представником заявника 03 лютого 2021 року) В.о. начальника відділу Вознесенського МРВ ДВС відмовив у знятті арештів у зв`язку з закінченням встановлених законом строків зберігання та знищенням матеріалів виконавчого провадження.

Аналізуючи доводи скарги, суд виходить з наступного.

Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на час відкриття виконавчих проваджень) державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 52, ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на час накладення арештів) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49, ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на час повного виконання рішення боржником) у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню, що має своїм наслідком зняття арешту з майна та скасування інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення (крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій).

Про зняття арешту виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження.

Аналогічні положення містить й чинний на час розгляду справи Закон України Про виконавче провадження .

Таким чином, фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна боржника, накладеного в межах такого виконавчого провадження (крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій).

З матеріалів справи вбачається, що рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованості за кредитним договором №07-24-kig-2008 від 28 березня 2008 року в розмірі 212 030,89 грн. виконане боржником у повному обсязі.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконанні Вознесенського МРВ ДВС відсутні виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

За встановлених обставин, заявник має право вимагати від виконавця зняття накладених в межах виконавчого проваджень арештів.

Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 449 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ст. 453 ЦПК України).

Суд вважає, що ОСОБА_1 обрано належний, передбачений законом спосіб поновлення свого права з врахуванням висновків, висловлених Верховним Судом в постанові від 22 квітня 2020 року у справі №544/394/18.

За встановлених обставин, скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258-260, 449-451, 453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити повністю.

Зобов`язати відповідальну посадову особу Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , що накладений постановою про відкриття виконавчого провадження б/н від 07 червня 2011 року в межах виконавчого провадження №26901862 (з виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2010 року, ухваленого у цивільній справі №2-905/10 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором); видавник постанови: Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області; реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: №11265741 від 08 червня 2011 року; державний реєстратор: Миколаївська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Зобов`язати відповідальну посадову особу Вознесенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , що накладений постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження б/н від 25 червня 2011 року в межах виконавчого провадження №26901862 (з виконання рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2010 року, ухваленого у цивільній справі №2-905/10 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором); видавник постанови: Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області; реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: №11331535 від 29 червня 2011 року; державний реєстратор: Миколаївська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: О.В. Вуїв