Постанова

від 10.03.2021 по справі 344/9553/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/9553/18

Провадження № 22-ц/4808/71/21

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С.О.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Девляшевського В.А.,

секретаря Єлісевич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської спілки Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про залишення позовної заяви без розгляду, постановлену суддею Бородовським С.О. 10 березня 2020 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року ОСОБА_1 подано позов до Громадської спілки Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (а.с.1-23, том 1).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської спілки Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (а.с.241-242, том 1).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд посилається на його лист, направлений на електронну адресу суду, за змістом якого він перебуває у Федеративній Республіці Німеччина на лікуванні. Суть його звернення (електронного листа) полягала в тому, що він просив про перенесення розгляду справи, а тому твердження суду про відсутність з його боку бажання про відкладення розгляду справи не відповідає дійсності.

Також не відповідає дійсності те, що про поважні причини неявки не повідомив, оскільки ним чітко зазначено про перебування у Федеративній Республіці Німеччина на лікуванні та з питань боротьби з корупцією, тому судові засідання ним було пропущено з поважних причин.

Апелянт вважає, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, судом не надано відповіді на його електронного листа, що свідчить про порушення його права на доступ до правосуддя.

З цих підстав просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.2, том 2).

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, заступник голови правління ГС Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО Анріїв В.М. подав відзив на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали. Вважає, що судом враховано заяви ОСОБА_1 про перенесення судових засідань, неодноразово розгляд справи було відкладено. На наступні судові засідання позивач не з`являвся, не повідомив суду поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

У судове засідання не з`явилися сторони, від апелянта ОСОБА_1 надійшла заява (клопотання) про розгляд справи за його відсутності у зв`язку із перебуванням у Федеративній Республіці Німеччина на лікуванні.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення справи, однак враховуючи, що відповідачем надано пояснення на апеляційну скаргу (відзив) та нескладність питання, приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за їх відсутності.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що у липні 2018 року ОСОБА_1 подав позов до Громадської спілки Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (а.с.1-23, том 1).

18 вересня 2018 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відкрито провадження у справі. Підготовче судове засідання призначено до розгляду на 17.10.2018 року (а.с.112, том 1), 18.12.2018 року (а.с.155-156, том 1), 24.01.2019 року (а.с.162-163, том 1).

В підготовче судове засідання на 19.03.2019 року позивач не з`явився, подав суду заяву про проведення судового засідання без його участі (а.с.177, том 1).

Судове засідання відкладено до 23.07.2019 року (а.с.191,192, том 1), про що позивача повідомлено рекомендованим листом (а.с.194, том 1).

17.05.2019 року, 18.05.2019 року, 27.05.2019 року від ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшли клопотання, у яких зазначено про те, що перебуває на лікуванні у Федеративній Республіці Німеччина та дати повернення вказати не може. До клопотань долучено квитки (а.с.195, 196, 198 том 1).

Розгляд справи відкладено до 16.10.2019 року (а.с.201, 202-203, том 1). Рекомендована кореспонденція, направлена на адресу позивача, повернулася на адресу суду із зазначенням відсутній (а.с.205, том 1).

Розгляд справи відкладено до 30.10.2019 року (а.с.209, том 1). Аналогічног рекомендована кореспонденція повернулася без вручення позивачу (ас..221-222, том 1).

Розгляд справи відкладено до 12.12.2019 року у зв`язку з неявкою позивача (а.с.225, том 1). Аналогічно рекомендована кореспонденція повернулася без вручення позивачу (а.с.229-230, том 1).

Розгляд справи відкладено до 10.03.2020 року (а.с.234, 235, том 1). Судова повістка, направлена на адресу позивача, повернулася на адресу суду із зазначенням відсутній (а.с.238-239, том 1).

Залишаючи позов без розгляду, суд виходив з ч.1 п.3 ст. 257 ЦПК України, зазначивши, що у зв`язку із багаторазовою неявкою позивача дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з такого.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 16.10.2019 року (а.с.201, 202-203, том 1), 30.10.2019 року (а.с.209, том 1), 12.12.2019 року (а.с.225, том 1) та 10.03.2020 року (а.с.234, 235, том 1) не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Однак, в матеріалах справи наявні заяви від 17.05.2019 року, направлені на електронну адресу суду, за змістом яких ОСОБА_1 перебуває у Федеративній Республіці Німеччина на лікуванні, дату повернення не вказано, не зазначено про розгляд справи за його відсутності, в заяві позивач не просив про відкладення розгляду справи (а.с.195, 196, 198 том 1).

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та вважав, що позивач не з`явився в судові засідання без поважних причин, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, заяви про зміну місцезнаходження до суду не подано, належних та допустимих доказів поважності причин неявки в судові засідання позивачем не надано, дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою позивача.

Однак висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом ст. 130 ЦПК України розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

В матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення поштових відправлень - судових повісток на судові засідання на 16.10.2019 року, 30.10.2019 року, 12.12.2019 року, 10.03.2020 року, хоча суду було відомо із попереднього листування із позивачем про можливість його повідомлення про судову засідання електронною поштою . А 12.12.2019 року взагалі судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті (а.с.234, том 1).

Таким чином. суд першої інстанції не вичерпав усі можливості щодо повідомлення позивача про розгляд справи та не визнаючи явку позивача обов`язковою, не мотивував своє рішення, чому за його відсутності неможливо розглянути справу по суті і не роз`яснив позивачу наслідки не вчинення процесуальних дій.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Тобто розуміння статті 6 Конвенції зводиться до того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання закріплений і у національному законодавстві (стаття 131 ЦПК України).

Разом з тим, ці положення не виключають обов`язку суду повідомити сторону про розгляд справи та роз`яснити наслідки не вчинення процесуальних дій.

В силу статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватись завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; відсутність клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності і його неявка повинна перешкоджати розгляду справи.

Отже, з метою виконання завдання цивільного судочинства для з`ясування чи має наміри позивач особисто брати участь у судових засіданнях і надавати пояснення або чи можливо розглянути справу за його відсутності по суті позовних вимог, суду слід було роз`яснити позивачу процесуальні права та обов`язки як особі, яка є учасником справи, і наслідки не вчинення нею окремих процесуальних дій.

Таким чином, залишення позову без розгляду є передчасним, безпідставним та суперечить як вимогам п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України, так і завданню цивільного судочинства.

Крім того, колегією суддів враховується, що справа перебувала в провадженні суду протягом двох років, із матеріалів справи не вбачається, що позивач втратив інтерес до вирішення поданого ним позову, а тому суд не мав жодних перешкод, повідомивши позивача про розгляд справи електронною поштою і роз`яснивши йому наслідки неявки у судове засідання, вирішити спір по суті заявлених вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про залишення позовної заяви без розгляду від10 березня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

В.А. Девляшевський

Повний текст постанови складено 12 березня 2021 року.