Ухвала

від 15.03.2021 по справі 569/4740/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 березня 2021 року

м. Київ

справа № 569/4740/17

провадження № 61-3922ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Громадська організація Курчатова, 13а , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мальва-Рівне , Об`єднання співвласників гуртожитку Мальва про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 , мешканця кімнати АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні допоміжними приміщеннями, а саме: туалетом площею 1,1 кв. м; балконом площею 2,0 кв. м; приміщення кухні площею 11,0 кв. м шляхом забезпечення доступу до них.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовано тим, що він проживає в житловому блоці НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 на четвертому поверсі 5-ти поверхового гуртожитку на АДРЕСА_1 . Він займає кімнату НОМЕР_2 , яка належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради від 12 жовтня 2016 року згідно з наказом від 12 жовтня 2016 року № 703. Разом з ним у житловому блоці проживають ОСОБА_3 - в кімнаті НОМЕР_5 , ОСОБА_4 - в кімнаті НОМЕР_3 та ОСОБА_1 - в кімнаті НОМЕР_4 . Всім мешканцям будинку в спільну власність було передано допоміжні приміщення, які складаються із: кухні площею 11,0 кв. м; санвузлів площею 1,1 кв. м, 1,1 кв. м, 1,0 кв. м; умивальника площею 2,0 кв. м; душової площею 1,5 кв. м; підсобної кладової площею 1,3 кв. м та 1,8 кв. м; коридору площею 5,1 кв. м. 15,1 кв. м, 3,1 кв. м; балкону площею 2,0 кв. м, 1,6 кв. м. Відповідач ОСОБА_5 тривалий час тероризує своєю поведінкою сусідів, а впродовж 2016 року самовільно, без будь-яких правових підстав захопив належні позивачу та третім особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності приміщення в житловому блоці НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , а саме: туалет площею 1,1 кв. м шляхом влаштування цегляної стіни; балкон площею 2,0 кв. м шляхом влаштування цегляної стіни; приміщення кухні площею 11,0 кв. м шляхом зміни розміру дверного пройму та встановлення дверей з замком. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 27 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, позов задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_1 , мешканця кімнати АДРЕСА_1 , усунути перешкоди в користуванні допоміжними приміщеннями ОСОБА_2 на четвертому поверсі в цьому ж будинку, а саме: туалетом площею 1,1 кв. м; балконом площею 2,0 кв. м; приміщенням кухні площею 11,0 кв. м шляхом забезпечення доступу до них. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

09 березня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні допоміжними приміщеннями.

Справа є незначної складності та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Громадська організація Курчатова, 13а , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мальва-Рівне , Об`єднання співвласників гуртожитку Мальва про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

В. С. Жданова

Є. В. Коротенко