Постанова

від 19.05.2010 по справі 44/95-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 р. № 44/95-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Ткаченко Н.Г. (головуючог о),

Катеринчук Л.Й. (доповідач ),

Яценко О.В.

розглянувши

касаційну скаргу Державної податкової а дміністрації у місті Києві

на постанову господарського суду міст а Києва від 23.02.2010 року

у справі

господарського суду № 44/95-б

міста Києва

за заявою ОСОБА_4

до ТОВ "ЮрБудКонсалтинг"

про визнання банкрутом

ліквідатор Гапоненко М.Г.

(в судове засідання пре дставники сторін не з'явилис ь)

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2010 року порушено провадження у спра ві про визнання банкрутом ТО В "ЮрБудКонсалтинг" (далі - бо ржника) за заявою ОСОБА_4 (д алі - ініціюючого кредитора) з урахуванням особливостей, п ередбачених статтею 52 Закону України «Про відновлення пл атоспроможності боржника аб о визнання його банкрутом».

Постановою суду від 23.02.2010 ро ку боржника визнано банкруто м, відкрито ліквідаційну про цедуру, ліквідатором признач ено ініціюючого кредитора, в изнано розмір вимог ініціююч ого кредитора на суму 215 000 грн. 0 0 коп., зобов' язано ліквідато ра письмово повідомити всіх відомих кредиторів боржника про визнання його банкрутом , здійснити публікацію в офіц ійних друкованих органах про банкрутство боржника, зобов ' язано ліквідатора надати с уду звіт та ліквідаційний ба ланс до 23.02.2011 року (том 1, а.с.29-31) .

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, Державна подат кова адміністрація у місті К иєві звернулась до Вищо го господарського суду Украї ни з касаційною скаргою, в які й просила скасувати постанов у суду першої інстанції, аргу ментуючи порушенням норм мат еріального та процесуальног о права, зокрема, статей 7, 52 Зак ону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом »(далі - Закону), статей 17, 19 Зак ону України «Про порядок реє страції юридичних осіб та фі зичних осіб - підприємців», статей 33, 34, 38, 80, 84 Господарського процесуального кодексу Укра їни (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, пер еглянувши у касаційному поря дку постанову суду першої ін станції, на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави, перевіривши застосуванн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права, дійшла висновку про наявність правових підс тав для задоволення касаційн ої скарги, виходячи з такого.

За приписами статті 107 ГПК Ук раїни, сторони у справі мають право подати касаційну скар гу, а прокурор касаційне пода ння на рішення місцевого гос подарського суду, що набрало законної сили, та постанову а пеляційного суду; касаційну скаргу мають право подати та кож особи, яких не було залуче но до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи поста нову, що стосується їх прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 стат ті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство зд ійснюється у порядку, передб аченому цим кодексом з враху ванням вимог Закону України «Про відновлення платоспром ожності боржника або визнанн я його банкрутом», норми яког о, як спеціальні норми права, п ревалюють у застосуванні над загальними нормами Господар ського процесуального кодек су України.

Відповідно до частини 1 стат ті 52 Закону в разі, якщо громад янин-підприємець - боржник аб о керівні органи боржника - юр идичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у раз і ненадання боржником протяг ом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових д екларацій, документів бухгал терської звітності, а також з а наявності інших ознак, що св ідчать про відсутність підпр иємницької діяльності боржн ика, заява про порушення спра ви про банкрутство відсутньо го боржника може бути подана кредитором незалежно від ро зміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'яз ань. Господарський суд у двот ижневий строк з дня винесенн я ухвали про порушення прова дження у справі про банкрутс тво відсутнього боржника вин осить постанову про визнання боржника банкрутом, відкрив ає ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініц іюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, процедура банкрутств а відповідно до статті 52 Закон у передбачає введення ліквід аційної процедури боржника о дразу ж після порушення пров адження у справі про банкрут ство, що має наслідком припин ення господарської діяльнос ті боржника ( частина 1 статті 23 Закону).

Наслідком припиненн я господарської діяльності б оржника є те, що в ліквідаційн ій процедурі не виникають зо бов'язання по сплаті податкі в та загальнообов'язкових зб орів відповідно до Закону Ук раїни "Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами". З та ким висновком погоджується В ерховний суд України у Поста нові №04/153 від 06.04.2004 року у справі № 17/124.

Відповідно до частин и 5.3.1 статті 5.3 Закону України "Пр о порядок погашення зобов'яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами" платник пода тків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового з обов'язання, зазначену в пода ній ним податковій деклараці ї протягом 10 календарних днів , наступних за останнім днем в ідповідного граничного стро ку, передбаченого підпунктом 4.1.4 статті 4 цього Закону для по данні податкової декларації . У разі коли відповідно до зак ону контролюючий орган самос тійно визначає податкове зоб ов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними і з порушенням податкового зак онодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нарах овану суму податкового зобов 'язання у строки, визначені в з аконі з відповідного податку , а за їх відсутності - протя гом десяти календарних днів від дня отримання податковог о повідомлення про таке нара хування.

Відтак, незаконне ви знання боржника банкрутом за статтею 52 Закону унеможливлю є встановлення податковим ор ганом зобов'язань по сплаті п одатків відповідно до податк ових повідомлень-рішень, при йнятих після введення ліквід аційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникаю ть податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зр обити висновок про право под аткового органу на оскарженн я постанов про визнання борж ника банкрутом в порядку ста тті 107 ГПК України, як судових а ктів за наслідком прийняття яких змінюється правовий ста тус юридичної особи і вона вт рачає статус суб'єкта, щодо як ого можуть виникати податко ві зобов'язання.

Колегія суддів Вищого го сподарського суду України за значає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридично ї особи є адреса органу або ос оби, які відповідно до устано вчих документів юридичної ос оби чи закону виступають від її імені.

Пунктом 5 статті 1 Закону Укр аїни "Про державну реєстраці ю юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передба чено, що місцезнаходження юр идичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до у становчих документів юридич ної особи чи закону виступаю ть від її імені.

Статтею 16 Закону України "П ро державну реєстрацію юриди чних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органі в державної влади та учасник ів цивільного обороту достов ірною інформацією про юридич них осіб та фізичних осіб (під приємців) створюється Єдиний державний реєстр, який місти ть відомості щодо місцезнахо дження юридичної особи, дати та номеру записів про провед ення державної реєстрації юр идичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни с відоцтва про державну реєстр ацію, дані про установчі доку менти, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощ о.

Відповідно до вимог статт і 17 Закону України "Про держав ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприєм ців", який набув чинності з 01.07.200 4 року в Єдиному державному ре єстрі містяться відомості пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням, про відсутність підтверд ження відомостей про юридичн у особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру були внесені д о нього, то такі відомості вва жаються достовірними і можут ь бути використані в спорі з т ретьою особою, доки до них не в несено відповідних змін. Якщ о відомості, які підлягають в несенню до Єдиного державног о реєстру , не були до нього вн есені, вони не можуть бути вик ористані в спорі з третьою ос обою.

Вказаний Закон також виз начає порядок внесення до Єд иного державного реєстру зап исів про відсутність юридичн ої особи за її місцезнаходже нням, які здійснюються держа вним реєстратором (пункт 7 ст атті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частинами 12 - 14 стат ті 19 Закону України "Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб - підприємц ів" із змінами внесеними Зако ном України "Про внесення змі н до деяких законодавчих акт ів України щодо протидії про типравному поглинанню та зах опленню підприємств" які наб рали чинності 16.12.2009 року, у разі ненадходження в установлени й частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної к артки про підтвердження відо мостей про юридичну особу де ржавний реєстратор зобов'яза ний надіслати рекомендовани м листом протягом п'яти робоч их днів з дати, встановленої д ля подання реєстраційної кар тки, юридичній особі повідом лення щодо необхідності пода ння державному реєстратору з азначеної реєстраційної кар тки. У разі надходження державному реєстратору від о ргану державної податкової с лужби повідомлення встановл еного зразка про відсутність юридичної особи за її місцез находженням державний реєст ратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протя гом п'яти робочих днів з дати н адходження зазначеного пові домлення юридичній особі пов ідомлення щодо необхідності подання державному реєстрат ору реєстраційної картки. Державний реєстратор зал ишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей пр о юридичну особу без розгляд у, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених час тиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому част иною сьомою цієї статті. У раз і неподання юридичною особою протягом місяця з дати надхо дження їй відповідного повід омлення реєстраційної картк и про підтвердження відомост ей про юридичну особу держав ний реєстратор повинен внест и до Єдиного державного реєс тру запис про відсутність пі дтвердження зазначених відо мостей. Якщо державному ре єстратору повернуто рекомен дованого листа з відміткою в ідділення зв'язку про відсут ність юридичної особи за заз наченою адресою, державний р еєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру з апис про відсутність юридичн ої особи за її місцезнаходже нням.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського про цесуального кодексу України обставини справи, які відпов ідно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з мате ріалів справи, провадження у справі про банкрутство борж ника було порушено за заявою ОСОБА_4. Заява мотивована тим, що боржник заборгував ін іціюючому кредитору 215 000 грн. 00 к оп. і неспроможний виконати с вої грошові зобов'язання, окр ім того, відсутній за адресою місцезнаходження.

Судом прийнято як нал ежний доказ відсутності борж ника за адресою місцезнаходж ення витяг з ЄДРПОУ станом на 20.10.2009 року, в є такий запис місце знаходження боржника: "не п ідтверджено - відсутність з а місцезнаходженням" (то м 1, а.с. 20-21).

Постановою суду від 23.02.2010 ро ку боржника визнано банкруто м, як відсутнього за адресою м ісцезнаходження (том 1, а.с. 29 -31).

Колегія суддів касаційног о суду не погоджується з висн овками суду першої інстанції про відсутність місцезнаход ження боржника з огляду на та ке.

Відповідно до підпункту 5.5 п ункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиног о державного реєстру юридичн их осіб та фізичних осіб-підп риємців, затвердженого наказ ом Державного комітету Украї ни з питань регуляторної пол ітики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, статус відомостей про юридичну особу може набу вати значення: у Єдиному держ авному реєстрі є підтверджен ня даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані п ро юридичну особу; виявлено в ідсутність юридичної особи з а місцезнаходженням.

Отже, законодавець виключ ає тотожність записів про ві дсутність юридичної особи за місцезнаходженням та про ві дсутність підтвердження дан их про юридичну особу. Зазнач еної норми не враховано судо м першої інстанції при оцінц і доказів на предмет встанов лення місцезнаходження борж ника.

Постанова суду про визнан ня боржника банкрутом та від криття ліквідаційної процед ури є за своєю правовою приро дою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки су ду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинн і бути вичерпними, відповіда ти дійсності та підтверджува тися достовірними доказами, дослідженими в судовому засі данні (Постанова Пленуму Вер ховного Суду України від 29.12.1976 № 11 із змінами на даний час).

При новому розгляді справи суду першої інстанції необх ідно дати оцінку належності доказів, які визначають відс утність боржника за адресою місцезнаходження.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, ді ючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК Україн и, вважає постанову господар ського суду міста Києва від 23. 02.2010 року про визнання боржника банкрутом прийнятою з непов ним дослідженням матеріалів справи, а отже такою, що підля гає скасуванню, а справа напр авленню на новий судовий роз гляд до суду першої інстанці ї.

При новому розгляді справ и суду слід врахувати виклад ене та перевірити обґрунтова ність порушення провадження у справі про банкрутство бор жника у справі за процедурою відповідно до статті 52 Закону .

Відповідно до статей 125, 129 Кон ституції України та рішення Конституційного Суду Україн и № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касаційн е оскарження постанов (ухвал ) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслід ками розгляду касаційної ск арги (подання) не передбачено .

На підставі викладеного, к еруючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Г ПК України Вищий господарськ ий суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової адміні страції у місті Києві задово льнити.

2. Постанову господарс ького суду міста Києва від 23.02.2 010 року скасувати, справу № 44/95-б направити на новий судовий р озгляд до господарського суд у міста Києва.

3. Державному реєстрат ору за місцезнаходженням бор жника ТОВ "ЮрБудКонсалтинг" в нести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізични х осіб-підприємців дані про с касування постанови господа рського суду міста Києва від 23.02.2010 року у справі № 44/95-б про бан крутство ТОВ "ЮрБудКонсалтин г" (код ЄДРПОУ 32845927).

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

О. Яценко