Ухвала

від 17.03.2021 по справі 761/16458/16-к

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16458/16-к

Провадження №: 1-кп/752/88/21

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

17 березня 2021 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

провівши підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 42013110100000672 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_9 ,

захисники адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представник потерпілого ОСОБА_15 ,

представник цивільного позивача ОСОБА_16 ,

обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

встановив:

До Голосіївського районного суду м. Києва передано вищевказаний обвинувальний акт.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити справу до судового розгляду.

Захисник ОСОБА_13 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зокрема ч. 4 ст. 358 КК України за якою обвинувачуються ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , наразі відноситься до кримінального проступку, враховуючи прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2617-VІІІ від 22.11.2018, який набрав чинності 01.07.2020 обвинувальні акти у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення їх з урахуванням вимог глави 25 КПК України. Крім того, вважав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки містить у собі неконкретні формулювання, які не можуть бути усунуті при судовому розгляді. Посилався на те, що наявна невідповідність сум заподіяних збитків у обвинувальному акті та документах які наявні у матеріалах кримінального провадження. Також у обвинувальному акті не зазначені усі слідчі, що приймали участь у вказаному провадженні, на думку захисту відомості, що містяться у постановах та повідомленнях у їх сукупності є суттєвими та мають бути відображені у Реєстрів матеріалів. Крім того, в обвинувальному акті, обвинувачення робить посилання на висновки експерта, що суперечить принципам верховенства права й неупередженості суду, безпосередності дослідження ним доказів. Зауважив, що вказане кримінальне провадження не підслідне слідчим підрозділам органів СБ України, а повинне було здійснюватись відповідним підрозділом Національної поліції України (МВС), таким чином досудове розслідування у вказаному провадженні здійснювалось неналежним органом досудового розслідування, що тягне за собою недопустимість усіх доказів, зібраних під час досудового розслідування слідчими органами СБУ.

Захисник ОСОБА_14 клопотав про повернення обвинувального акту, посилаючись на те, що була порушена підслідність, крім того, в обвинувальному акті є посилання на висновок експертів, що є неприпустимим. Вказані обставини, на думку захисту, свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, про істотне порушення права на захист обвинувачених.

Захисник ОСОБА_10 підтримав клопотання адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору та скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора. Вказане клопотання аргументовано тим, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводилось не уповноваженим органом. Окрім того, допущена помилка у кваліфікації обвинувачення ОСОБА_5 у використанні завідомо підробленого офіційного документа за попередньою змовою групою осіб лише за ч. 4ст.358КК України без посилання на статтю 28 КК України, що є порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Бездіяльність слідчого на думку захисника полягає у тому, що розслідування злочинів заст. 191 КК Українине підслідне слідчим органам служби безпеки та кримінальне провадження не передано відповідному органу розслідування.

Захисник ОСОБА_11 просила повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме виклад фактичних обставин не відповідає застосованій правовій кваліфікації, а саме у викладені фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими взагалі відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, ОСОБА_8 інкримінуються злочини, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, при цьому обвинувальний акт не містить жодних конкретних дій підозрюваної які б становили об`єктивну сторону цих злочинів. Вважала, що невизначеність досудового слідства із фактичними обставинами злочину, невизначеність із правовою кваліфікацією позбавляє можливості сторону захисту захищатись від висунутого обвинувачення. Зауважила, що наразі заявою від 03.03.2021 ПАТ «Київпроект» повідомило суд про відсутність у товариства майнової шкоди від дій обвинувачених та відсутність до них претензій майнового або іншого характеру у кримінально-правовому сенсі. Крім того, в обвинувальному акті неправильно вказаний розмір застави внесеної ОСОБА_8 згідно узвали Апеляційного суду міста Києва від 16.12.2015, який становить у дійсності 300 мінімальних заробітних плат або 365400 грн.

Захисник ОСОБА_12 заперечувала щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, зазначила, що підтримує клопотання колег.

Обвинувачені підтримали думки своїх захисників.

Представник потерпілого зазначив, що викладені захисниками обставини не відповідають дійсності, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, вже є ухвала про призначення судового розгляду.

Представник цивільного позивача просив призначити судовий розгляд, зазначив, що вимоги ст. 291 КПК виконано.

Прокурор заперечила щодо повернення обвинувального акту, вважала клопотання не обґрунтованими, зазначила, що питання щодо допустимості доказів та підслідності не вирішується під час підготовчого судового засідання, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Cуд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалівдосудового розслідування, у відповідності до положеньст. 314 КПК України, яка регламентуєпорядок та межі підготовчого судового засідання,приходить до наступних висновків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.09.2016 рокупідсудність даного кримінального провадження визначена за Голосіївським районним судом м. Києва.

Відповідно до ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно з ч. 4ст. 110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченимст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтіКК Українита формулювання обвинувачення.

НормиКПК Українипокладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі проти Франції», п.52).

Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідност. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та інше), але вказані вимогиКПК Українине виконані належним чином.

Проте обвинувальний акт в частині викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення не містить визначення дати, часу та місця вчинення дій, які утворюють склад інкримінованих обвинуваченим дій, із розподілом ролей кожного із обвинувачених, також не зазначено про неможливість встановлення таких обставин.

Оскільки формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин є ідентичним щодо усіх обвинувачених, без конкретизації дій кожного із них суд вважає це грубим порушенням права на захист обвинувачених.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що невідповідність обвинувального акту вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України є суттєвим недоліком, який порушує право осіб на захист та перешкоджає суду призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Водночас, ч.2ст. 291 КПК Українимістить вичерпний перелік відомостей, які він має містити. Разом з тим, дослідженням змісту обвинувального акту встановлено, що він містить відомості, які не передбачені ч. 2ст. 291 КПК України.

Так, в тексті обвинувального акту містяться посилання на висновок судової експертизи із вказівкою на вихідний номер та дату його складення, які відповідно дост. 84 КПК Україниє доказами у кримінальному провадженні, при цьому посилання на наявність будь-яких доказів у змісті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, за загальними правиламиКПК Україниє неприпустимим.

Таким чином, на думку суду, посилання в обвинувальному акті на докази, які можуть надаватись та досліджуватись виключно під час судового розгляду не відповідає та суттєво суперечить вимогам ч. 2ст. 291 КПК України.

Аналіз вищенаведених обставин та вимог чинного законодавства України та практики ЄСПЛ дозволяє зробити висновок про невідповідність обвинувального акту вимогамст. 291 КПК України, що унеможливлює призначення його до судового розгляду, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідаєКПК України.

У зв`язку із поверненням обвинувального акту прокурору, скарги на дії та бездіяльність, слідчого та прокурора залишити без розгляду.

Також суд вважає, що усі інші доводи захисників, такі як порушення підслідності та інше не є підставою для повернення обвинувального акту та можуть досліджуватись під час судового розгляду.

Крім того, під час усунення виявлених недоліків прокурору слід звернути увагу на заяву від директора ПАТ «Київпроект» (яке визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні) ОСОБА_17 від 03.03.2021 № 06-21/адм. щодо відмови від обвинувачення та не заперечення проти закриття кримінального провадження у зв`язку із вирішенням спору щодо відчуження нежитлових приміщень, належних ПАТ «Київпроект», який був вирішений в рамках господарського судочинства,спірні нежитлові приміщення повернуто у власність ПАТ «Київпроект», та як наслідок відпали підстави для стягнення майнової шкоди, заявленої у цивільному позові (т. 4 а.с. 61)

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.291, ч.3 ст.314 КПК України, суд -

постановив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42013110100000672 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1