Ухвала

від 18.03.2021 по справі 947/3114/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3114/21

Провадження № 1-кс/947/3091/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001088 від 23.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160000001088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, знаючи психологію людей, переслідуючи корисливі мотиви, будучи обізнаним в сфері надання послуг наркозалежним, вирішив створити фіктивний реабілітаційний центр для утримання наркозалежних проти їх волі, без відповідних на те дозволів та ліцензій під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків» ідентифікаційний код юридичної особи 41210333, місцезнаходження юридичної особи за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, кв. 104, із основним видом діяльності код КВЕД 94.99 «діяльність інших громадських організацій».

Розуміючи, що самостійно виконати дії по безпосередній діяльності реабілітаційного центру він не зможе та йому потрібні співучасники, ОСОБА_7 вступив в злочинну змову з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, направлену на організацію злочинів, пов`язаних з незаконним позбавленням волі людей.

Таким чином, ОСОБА_7 , використовуючи свої лідерські якості, маючи рішучий та вольовий характер, розуміючи можливі наслідки протиправних дій, проте нехтуючи суворістю визначеного кримінальним законодавством покарання, у період з вересня 2020 року по лютий 2021 року, створив та очолив організовану групу, до якої втягнув у якості її членів осіб, обізнаних в сфері надання послуг наркозалежним, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій та ролей учасників організованої групи, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам організованої групи.

Далі, з метою досягнення єдиного злочинного результату, ОСОБА_7 , будучи організатором злочинної групи, розробив план скоєння злочинів, пов`язаних з незаконним позбавленням волі людей за грошову винагороду, отриману від їх близьких родичів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання їм допомоги, у фіктивному центрі реабілітації наркозалежних, що діє під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків», встановив в групі певну ієрархію, порядок підпорядкованості членів групи, ролі та функції кожного з них при вчиненні злочинів, встановив правила дисципліни і контролював їх дотримання, фінансував учасників групи коштами, добутими злочинним шляхом.

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи були об`єднані єдиним прямим умислом та планом, відомим усім учасникам групи, направленим на незаконне позбавлення волі людей за грошову винагороду, отриману від їх близьких родичів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання їм допомоги, у фіктивному центрі реабілітації наркозалежних, що діє під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків», та які протягом тривалого часу, розуміючи, що за законом не мають права позбавляти волі інших людей, але бажаючи це зробити, переслідуючи корисний мотив, незаконно позбавляли волі людей та поза їх волею поміщали у місце примусового утримання, яке вони не мали змоги вільно залишити, оскільки знаходились під постійним наглядом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

З метою досягнення єдиного злочинного результату, невстановлена досудовим розслідуванням особа, від імені громадської організації «Дванадцять кроків» в невстановлений досудовим розслідуванням час, підібрав приміщення для здійснення незаконного утримання осіб, а саме орендував домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом надання допомоги наркозалежним.

За вказаною адресою ОСОБА_7 створив розподіл на групи, відвівши ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , невстановленим досудовим розслідуванням особам ролі «адміністратора-охоронця», та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам ролі «силового супроводу».

Крім того, ОСОБА_7 , як організатор злочинного угруповання, розробив документацію, яку повинні були вести інші члени організованої групи, методи та правила внутрішнього розпорядку фіктивного реабілітаційного центру, та передав на виконання членам злочинного угрупування та передавав особам та їх родичам, які були введені в оману щодо проходження лікування в реабілітаційному центру, номер свого особистого банківського рахунку, на який останні перерахували грошові кошти, а саме: № НОМЕР_1 ПАТ КБ «ПриватБанк».

В рамках вказаного кримінального провадження 09.02.2021 в період часу з 07:11 години по 09:23 годину на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеса проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку у ОСОБА_7 виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні.

За результатами досудового розслідування 10.02.2021 о 09:50

ОСОБА_7 повідомлено про підозру та вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.

Предмети, вилучені під час проведеного обшуку, можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, являються предметом кримінального правопорушення та мають значення ключових доказів у кримінальному провадженні.

В обґрунтуванні накладення арешту на вилучене майно у ОСОБА_7 , сторона обвинувачення зазначає, що задля забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема огляди вилученого майна, судові експертизи, що в подальшому надасть можливість слідству, використати вказане майно як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Окрім цього, не накладення арешту на тимчасово вилучене майно у ОСОБА_7 , призведе до знищення чи спотворення його, що в свою чергу позбавить орган досудового розслідування можливості використання вказаних предметів як речових доказів, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а отже стане перепоною до виконання правоохоронними органами свого основного завдання, а саме захисту прав та законних інтересів громадян.

Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно є доказом злочину. Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також проведення слідчих дій, зокрема проведення судових експертиз.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, додавши, що вилучені заяви, які писали на ОСОБА_7 , були написані під тиском, на мобільних телефонах міститься інформація, яка може мати значення для подальшого досудового розслідування, на банківські картки здійснювались перекази грошових коштів потерпілих, інші документи свідчать про те, що ОСОБА_7 працював в центрі.

Представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити, надавши письмове заперечення на клопотання, та вказав, що був пропущений строк подання клопотання після його повернення прокурорц, щоденник в твердій обложці, договори про надання юридичних послуг не мають відношення до кримінального провадження.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 1 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Ч. 2 ст.170КПКУкраїни - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 3 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Ч.1ст.98КПК України-речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.2. Правова підстава та мета арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Як вбачається з матеріалів клопотання, до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, причетний ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, 09.02.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений обшук, під час проведення якого були вилучені речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні.

Так, слідчим суддею встановлено, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені мобільні телефони, планшет, документи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, на них може міститися інформація, яка має відношення до кримінального провадження, зокрема, щодо обставин незаконного позбавлення волі осіб, шляхом утримання останніх у фіктивних реабілітаційних центрах, а також осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення. На вилучених банківських картках можуть міститися грошові кошти, ймовірно набуті кримінально-протиправним шляхом, а саме в якості грошової винагороди, за утримання алко та наркозалежних осіб в реабілітаційних центрах.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання речовими доказами від 09.02.2021 року, відповідно до якої вилучені речі та документи визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Крім того, вилучені речі необхідні для проведення експертних досліджень, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, зокрема, постанови слідчого від 25.02.2021 року, в рамках кримінального провадження була призначена експертиза за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів».

В частині накладення арешту на договори про надання юридичних послуг, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення в клопотанні та долучених матеріалах не було обґрунтовано необхідність накладення арешту на вказані документи.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження частини речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій з вказаним майном.

3.3. Завдання та необхідність арешту частини майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучені речі можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вилучені речі.

3.4. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

3.5. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на частину вилученого майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001088 від 23.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку, проведеного 09.02.2021 в період часу з 07:11 години по 09:23 годину за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: 1) документи ГО «12 кроків» на 18-ти арк.; 2) заяви осіб на ім`я ОСОБА_7 щодо відсутності претензій у кількості 36-ти штук; 3) щоденник в твердій обкладинці із чорновими записами; 4) механічну печатку в корпусі білого кольору ГО «12 кроків»; 5) аркуш із чорновими записами; 6) візитну картку ГО «12 кроків» ОСОБА_7 ; 7) дві банківські картки, імітовані банком «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_1 ; 8) три картонні папки з написом «Vector plus» з розписками осіб та іншими документами; 9) планшет «Apple iPad» в чохлі зеленого кольору; 10) мобільний телефон марки «iPhone 11 Pro Max 256Gb» imei: НОМЕР_3 ; 11) мобільний телефон марки «iPhone 6S», imei: НОМЕР_4 ; 12) мобільний телефон марки «Tecno KC2», imei: НОМЕР_5 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1