Ухвала

від 18.03.2021 по справі 947/3114/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3114/21

Провадження № 1-кс/947/3094/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , його представника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001088 від 23.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020160000001088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, знаючи психологію людей, переслідуючи корисливі мотиви, будучи обізнаним в сфері надання послуг наркозалежним, вирішив створити фіктивний реабілітаційний центр для утримання наркозалежних проти їх волі, без відповідних на те дозволів та ліцензій під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків» ідентифікаційний код юридичної особи 41210333, місцезнаходження юридичної особи за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140/1, кв. 104, із основним видом діяльності код КВЕД 94.99 «діяльність інших громадських організацій».

Розуміючи, що самостійно виконати дії по безпосередній діяльності реабілітаційного центру він не зможе та йому потрібні співучасники, ОСОБА_8 вступив в злочинну змову з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, направлену на організацію злочинів, пов`язаних з незаконним позбавленням волі людей.

Таким чином, ОСОБА_8 , використовуючи свої лідерські якості, маючи рішучий та вольовий характер, розуміючи можливі наслідки протиправних дій, проте нехтуючи суворістю визначеного кримінальним законодавством покарання, у період з вересня 2020 року по лютий 2021 року, створив та очолив організовану групу, до якої втягнув у якості її членів осіб, обізнаних в сфері надання послуг наркозалежним, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій та ролей учасників організованої групи, спрямованих на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім учасникам організованої групи.

Далі, з метою досягнення єдиного злочинного результату, ОСОБА_8 , будучи організатором злочинної групи, розробив план скоєння злочинів, пов`язаних з незаконним позбавленням волі людей за грошову винагороду, отриману від їх близьких родичів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання їм допомоги, у фіктивному центрі реабілітації наркозалежних, що діє під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків», встановив в групі певну ієрархію, порядок підпорядкованості членів групи, ролі та функції кожного з них при вчиненні злочинів, встановив правила дисципліни і контролював їх дотримання, фінансував учасників групи коштами, добутими злочинним шляхом.

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи були об`єднані єдиним прямим умислом та планом, відомим усім учасникам групи, направленим на незаконне позбавлення волі людей за грошову винагороду, отриману від їх близьких родичів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом надання їм допомоги, у фіктивному центрі реабілітації наркозалежних, що діє під прикриттям громадської організації «Дванадцять кроків», та які протягом тривалого часу, розуміючи, що за законом не мають права позбавляти волі інших людей, але бажаючи це зробити, переслідуючи корисний мотив, незаконно позбавляли волі людей та поза їх волею поміщали у місце примусового утримання, яке вони не мали змоги вільно залишити, оскільки знаходились під постійним наглядом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

З метою досягнення єдиного злочинного результату, невстановлена досудовим розслідуванням особа, від імені громадської організації «Дванадцять кроків» в невстановлений досудовим розслідуванням час, підібрав приміщення для здійснення незаконного утримання осіб, а саме орендував домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під приводом надання допомоги наркозалежним.

За вказаною адресою ОСОБА_8 створив розподіл на групи, відвівши ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , невстановленим досудовим розслідуванням особам ролі «адміністратора-охоронця», та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам ролі «силового супроводу».

Крім того, ОСОБА_8 , як організатор злочинного угруповання, розробив документацію, яку повинні були вести інші члени організованої групи, методи та правила внутрішнього розпорядку фіктивного реабілітаційного центру, та передав на виконання членам злочинного угрупування та передавав особам та їх родичам, які були введені в оману щодо проходження лікування в реабілітаційному центру, номер свого особистого банківського рахунку, на який останні перерахували грошові кошти, а саме: № НОМЕР_1 ПАТ КБ «Приват Банк».

В рамках вказаного кримінального провадження 09.02.2021 в період часу з 07:10 години по 09:15 годину на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеса проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку у ОСОБА_4 виявлено та вилучено речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні.

Предмети, вилучені під час проведеного обшуку, можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, являються предметом кримінального правопорушення та мають значення ключових доказів у кримінальному провадженні.

В ході досудового розслідування, було встановлено, що ОСОБА_4 , є членом керівного органу ГО «12 Кроків» та ймовірно причетний до вчинених злочинів, речі та майно які були вилучені в останнього на переконання органу досудового розслідування, містять у собі відомості, що мають істотне значення у доказуванні або спростуванні причетності останнього до вчинення вказаних злочинів.

В обґрунтуванні накладення арешту на вилучене майно у ОСОБА_4 , сторона обвинувачення зазначає, що задля забезпечення проведення повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема огляди вилученого майна, судові експертизи, що в подальшому надасть можливість слідству, використати вказане майно як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Окрім цього, не накладення арешту на тимчасово вилучене майно у ОСОБА_4 , призведе до знищення чи спотворення його останнім, що в свою чергу позбавить орган досудового розслідування можливості використання вказаних предметів як речових доказів, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а отже стане перепоною до виконання правоохоронними органами свого основного завдання, а саме захисту прав та законних інтересів громадян.

Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно є доказом злочину. Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також проведення слідчих дій, зокрема проведення судових експертиз.

2. Позиції учасників в судовому засіданні при розгляді клопотання.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, долучивши письмове заперечення на клопотання, та зазначила, що клопотання подане з порушенням строку, передбаченого КПК України, ОСОБА_4 є свідком, третьої особою, не має відношення до кримінального провадження, під час проведення обшуку були вилучені уставні документи організації, яка не має відношення до кримінального провадження, грошові кошти належать сім`ї ОСОБА_4 , не доведено, що грошові кошти мають доказове значення по справі. ОСОБА_4 був лише засновником реабілітаційного центру.

ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

3. Висновки слідчого судді.

Дослідивши поданеклопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

3.1. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

3.2. Правова підстава, мета, завдання та необхідність арешту частини майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Відповідно до долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку, 09.02.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , який на думку сторони обвинувачення, ймовірно причетний до вчинених злочинів. Під час проведення обшуку були вилучені речі та документи, перелік яких міститься в клопотанні.

Так, слідчим суддею встановлено, що частина тимчасово вилученого майна відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені мобільний телефон iPhonе імеі: НОМЕР_2 та жорсткий диск gembird можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, на них може міститися інформація, яка має відношення до кримінального провадження, зокрема, щодо обставин незаконного позбавлення волі осіб, шляхом утримання останніх у фіктивних реабілітаційних центрах, а також осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Вищевикладене також підтверджується долученою до матеріалів клопотання постанови слідчого від 25.02.2021 року, відповідно до якої в рамках кримінального провадження була призначена експертиза за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» з вищевказаними речами.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на зазначені речі, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, та з метою проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вищевказаного майна, вилучені речі можуть бути речовими доказами в рамках кримінального провадження.

При цьому, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на вищевказані вилучені речі.

В частині накладення арешту на банківські картки, DVD-R, флеш носій, грошові купюри, печатка з надписом «ЛИДЕР», документація, ксерокопія паспорту на ім`я ОСОБА_11 , видатковий ордер № 62711/1, квитанція електронне декларування, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення в клопотанні та долучених матеріалах не було доведено необхідність накладення арешту на вказані речі з огляду на наступне.

Сторона обвинувачення в клопотанні зазначає, що вилучені під час проведення обшуку речі є доказом злочину, визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів, а також проведення слідчих дій, зокрема, проведення судових експертиз.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення, в порушення вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, необґрунтовано, що вказане майно відповідає хоча б одному із вищевказаних критеріїв, та взагалі не доведено відношення майна до кримінального провадження, відсутні підстави вважати, що майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження. Клопотання в частині накладення арешту на вказані речі ґрунтується на припущеннях та носить формальний характер.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що в судовому засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, на запитання слідчого судді про те, яке відношення має частина вилучених речей до кримінального провадження, слідчий не змогла належним чином відповісти на вказані запитання.

Крім того, в клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 , є членом керівного органу ГО «12 Кроків» та ймовірно причетний до вчинених злочинів. Разом з тим, до клопотання не долучено жодних матеріалів, підтверджуючих відношення ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, з клопотання не вбачається, що ОСОБА_4 на даний час є підозрюваним в рамках кримінального провадження.

Також, перевіряючи наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування слідчий суддя зазначає, що під час проведення обшуку були вилучені грошові кошти та банківській картки, які також можуть належати дружині ОСОБА_4 , відповідно до долучених представником документів, тому на даний час обмеження права власності, шляхом накладення арешту на вказане у клопотанні стороною обвинувачення майно - є нерозумним, а стороною обвинувачення не доведено, що вказана особа має відношення до кримінального провадження.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, 23.02.2021 року клопотання про накладення арешту на майно вже поверталося прокурору для усунення недоліків, між тим сторона обвинувачення повторно направила клопотання про арешт майна, не врахувавши всі недоліки, про які було зазначено у вказаній ухвалі слідчого судді.

3.3. Висновки слідчого судді.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на мобільний телефон iPhonе імеі: НОМЕР_2 та жорсткий диск gembird, оскільки існує необхідність в забезпеченні їх збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення ряду слідчих дій та експертних досліджень, клопотання сторони обвинувачення в частині накладення арешту на вказані речі задоволенню підлягає.

В частині накладення арешту на інші вилучені речі та документи, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання, оскільки в клопотанні відсутнє належне обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, а стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020160000001088 від 23.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку, проведеного 09.02.2021 в період часу з 07:10 години по 09:15 годину за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: мобільний телефон iPhon імеі: НОМЕР_2 , сірого кольору у силіконовому чохлі чорного кольору; жорсткий диск gembird, червоного кольору у чохлі чорного кольору.

В іншій частині клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 ..

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1