Постанова

від 17.03.2021 по справі 761/46025/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 761/46025/18

провадження № 61-19137св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо Додусенко Володимир Іванович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Тарасовим Сергієм Олексійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Іванової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (далі - ПАТ Банк Камбіо ) Додусенка В. І., у якому просив:

- скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження змін до реєстру вимог акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо від 07 липня 2016 року № 1164;

- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенка В. І. щодо акцептування (включення) додаткових вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в сумі 262 165 107,16 грн до третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо та їх погашення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перерахувати ПАТ Банк Камбіо отримані кошти, що надійшли від ПАТ Банк Камбіо .

Позов мотивований тим, що він є вкладником ПАТ Банк Камбіо , після початку ліквідації якого його кредиторські вимоги в розмірі 17 594 840,28 грн включені до четвертої черги реєстру акцептованих кредиторів банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 липня 2016 року № 1164 Про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо затверджено зміни № 4 до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо , акцептованих Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенком В. І.

Посилаючись на те, що на підставі вищевказаного рішення безпідставно збільшено обсяг кредиторських вимог третьої черги кредиторів, що може позбавити його, як кредитора четвертої черги, можливості задовольнити вимоги, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження змін до реєстру вимог акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо від 07 липня 2016 року № 1164 та дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенка В. І. відповідають вимогам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2020 року скасовано. Провадження у справі № 761/46025/18 закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що спір стосовно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, правомірності дій Уповноваженої особи щодо акцептування (включення) додаткових вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перерахувати отримані кошти, що надійшли від ПАТ Банк Камбіо , є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасов С. О. звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції допустив непослідовність та створив перешкоди ОСОБА_1 у реалізації гарантованого права на доступ до суду, оскільки позивач вже звертався з аналогічним позовом як до суду загальної юрисдикції, так і до адміністративного суду, проте ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року йому було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з підсудністю справи Окружному адміністративному суду м. Києва, а ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року - у зв`язку з тим, що розгляд справи має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 761/46025/18 з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 березня 2021 рок справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенка В. І. про скасування рішення, визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 782 ПАТ Банк Камбіо віднесений до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 грудня 2014 № 140 Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації розпочато процедуру виведення ПАТ Банк Камбіо з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 05 грудня 2014 по 04 березня 2015 року.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року та № 212 та від 02 лютого 2018 року № 340 процедуру ліквідації ПАТ Банк Камбіо продовжено до 01 березня 2018 року включно та до 01 березня 2019 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 липня 2016 року № 1164 Про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо затверджено зміни № 4 до переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо , акцептованих Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Після затвердження змін загальна сума акцептованих вимог кредиторів збільшилася на 262 165 107,16 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі, яка переглядається, предметом спору є правомірність рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 липня 2016 року № 1164 Про затвердження змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Банк Камбіо , яким збільшено суму кредиторських вимог Фонду третьої черги реєстру акцептованих вимог та їх погашення, зобов`язання перерахувати кошти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, виходив з того, що спір стосовно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, правомірності дій Уповноваженої особи щодо акцептування (включення) додаткових вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перерахувати отримані кошти, що надійшли від ПАТ Банк Камбіо , є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року в справі № 910/7983/17 (провадження № 12-56гс18) дійшла висновку, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Оскільки позивач оскаржує дії уповноваженої особи Фонду та рішення виконавчої дирекції Фонду не як суб`єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та грошових коштів, цей спір не є публічно-правовим.

Крім того, встановлено, що позивач уже звертався до Шевченківського районного суд м. Києва з цивільним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенка В. І. про скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії. Проте ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року у відкритті провадження у справі відмовлено та роз`яснено позивачу право на звернення з цим позовом у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, до Окружного адміністративного суду м. Києва.

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з аналогічним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Додусенка В. І. Проте ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, закрито провадження у справі та роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує право на суд , одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (див. mutatis mutandis рішення від 9 грудня 2010 року у справі Буланов та Купчик проти України , (заяви № 7714/06 та № 23654/08), в якому ЄСПЛ установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності в заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду України розглянути касаційні скарги заявників усупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади; крім того, ЄСПЛ указав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27, 28, 38 - 40); рішення від 1 грудня 2011 року у справі Андрієвська проти України (заява № 34036/06), в якому ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці, оскільки її справа мала цивільний, а не адміністративний характер, і тому касаційною інстанцією мав бути Верховний Суд України; натомість останній відмовив у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що судом касаційної інстанції у справі заявниці є Вищий адміністративний суд України (§ 13, 14, 23, 25, 26); рішення від 17 січня 2013 року у справі Мосендз проти України (заява № 52013/08), в якому ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції, через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125); рішення від 21 грудня 2017 року у справі Шестопалова проти України (заява № 55339/07), у якому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду її позову за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18 - 24)).

Ураховуючи зазначене, з метою недопущення порушення гарантованого Конвенцію права на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, колегія суддів з врахуванням правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 910/7983/17 (провадження № 12-56гс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 243/5078/17 (провадження № 14-393цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 761/12676/17 (провадження № 14-516цс18), від 27 лютого 2019 року у справі № 442/7753,16-ц (провадження № 14-35цс19), вважає, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства виключно і лише тому, що позивачу має бути забезпечений доступ до правосуддя, що включає і розгляд скарги по суті, навіть в іншому, ніж це передбачено законом судочинстві.

Оскаржуваною ухвалою від 24 листопада 2020 рокуКиївський апеляційний суд фактично позбавив права ОСОБА_1 на судових захист, чим допустив порушення основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, у зв`язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для продовження розгляду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За змістом статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційної інстанції - скасуванню з направленням до суду апеляційної інстанціїдля продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Тарасовим Сергієм Олексійовичем, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді : В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун