Ухвала

від 24.03.2021 по справі 911/2459/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2459/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув заяву ОСОБА_1 (вх. № 84/21 від 23.03.2021) про забезпечення позову у праві № 911/2459/20

за позовом ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

представник ОСОБА_2

АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

до 1) Селянського (Фермерського) господарства "Левада"

08522, Київська обл., с. Велика Мотовилівка, вул. Шкільна, буд. 6, код ЄДРПОУ 23241077

2) ОСОБА_3

АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

ОСОБА_4

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4

ОСОБА_5

АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

ОСОБА_6

АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6

про визнання недійсними рішень, статутів та договорів

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 84/21 від 23.03.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства Левада та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень, статутів та договорів.

Забезпечення позову обґрунтовано тим, що, не зважаючи на вимоги позивача до заявленої у справі третьої особи - ОСОБА_6 , про повернення позивачу виданої йому позивачем довіреності від 13.11.2018, третя особа продовжує її утримувати у себе, що дає позивачу підстави вважати, що під час розгляду справи будуть, у зв`язку з цим, вчинені дії з виключення позивача з членів Селянського (Фермерського) господарства Левада , позбавлення майна, що передане позивачем господарству та інші незаконні дії шляхом оформлення рішень загальних зборів учасників господарства.

Крім того, 17.03.2021 на адресу заявника надійшло повідомлення про скликання та проведення загальних зборів учасників Селянського (Фермерького) господарства "Левада" на 31.03.2021. Відповідно до порядку денного на загальні збори винесено питання: виключення ОСОБА_1 із складу учасників, прийняття та затвердження нової редакції Статуту.

Отже, з урахуванням того, що заявник заперечує набуття ОСОБА_3 законного правового статусу учасника господарства та розподілу часток, очевидно, що, у випадку проведення загальних зборів, заявник буде виключений з учасників господарства, що, у свою чергу, з урахуванням предмету позову, в подальшому унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, повязаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.

З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування забезпечення позову заявником зазначено, що прийняті рішення, у тому числі, щодо затвердження нових редакцій статуту Селянського (Фермерського) господарства Левада , а також укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від імені заявника договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства порушують законні права заявника, з огляду на те, що рішенням у господарській справі № 911/2902/19 встановлено, що ОСОБА_6 , укладаючи договори діяв з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю, а, відтак, діяв не в інтересах довірителя.

За результатами дослідження заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що 31.05.2019 приватним нотаріусом Перепилицею Ж.П. вищезазначену довіреність скасовано, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру довіреностей, та 17.02.2021 на адресу ОСОБА_6 направлено вимогу повернути довіреність, яка отримана 26.02.2021, що підтверджується відомостями з сайту ПАТ Укрпошта .

Відповідно до статті 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася. Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. Безвідклична довіреність з корпоративних прав видається відповідно до закону, що регулює діяльність відповідних господарських товариств.

Отже, з урахуванням того, що вищезазначена довіреність скасована, а відповідне повідомлення ОСОБА_6 отримано 26.02.2021, очевидно, що права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником після отримання повідомлення не зберігають чинності для заявника.

Відносно аргументів заявника про проведення загальних зборів учасників господарства та виключення його з учасників суд зазначає таке.

Предметом позову у даній справі є: визнання недійсним протоколу № 1 від 19.07.2018, яким ОСОБА_3 включено до учасників господарства; протоколу № 2 від 24.07.2018, яким затверджено розмір часток учасників; протоколу № 3 від 09.11.2018, яким зареєстровано земельну ділянку за господарством, протоколу № 4 від 05.03.2019 про продаж частки в господарстві; протоколу № 5 від 04.06.2019 про вихід ОСОБА_1 з учасників; статутів та договору купівлі-продажу від 27.02.2019.

За результатом дослідження долучених до матеріалів справи спірних протоколів, судом встановлено, що протоколи № 1, 2, 3 підписано ОСОБА_1 особисто, а не ОСОБА_6 з перевищенням повноважень, що визначені довіреністю, яку скасовано, законність підстав для включення ОСОБА_3 , затвердження розміру часток та продаж частки, суд буде досліджувати під час розгляду справи по суті.

Наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча, ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.

При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

За результатами розгляду заяви, суд зазначає, що заявником не надано суду достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також достатніх аргументів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Загальне посилання заявника на те, що наявність спору між сторонами свідчить про можливі порушення його прав є лише припущенням заявника, що не підтверджене, як вказано судом вище, доказами чи аргументами та не створює підстав для задоволення відповідної заяви.

При цьому, змістом заходів забезпечення позову, що заявляються, є, у тому числі, заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо товариства у майбутньому.

Необхідність вчинення заходів забезпечення позову обгрунтована неможливістю відновлення становища, що існувало до вчинення оскаржуваних реєстраційних дій, у разі задоволення позову.

Відповідно до частини 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заборона вчиняти дії, яку заявлено, стосується не лише корпоративних прав заявника, вказані заборони стосуються юридичної особи у цілому та щодо внесення будь-яких відомостей, тобто, йдеться про діяльность юридичної особи, обмеження якої може призвести до реальних збитків або упущеної вигоди як самого товариства, так і окремих його учасників, з огляду на обсяг дій, що заявлені до заборони, відтак, у разі задоволення вказаної заяви, може бути порушена збалансованість інтересів сторін, при цьому, можливість зустрічного забезпечення позивачем заперечена, що унеможливлює гарантувати забезпечення відшкодування можливих збитків.

Судом також враховано, що від самих реєстраційних дій, що є предметом забезпечення позову, не залежить можливість виконання, у подальшому, рішення суду в даній справі, у разі задоволення позовних вимог.

Обгрунтування заяви необхідністю проведення додаткових реєстраційних дій у разі задоволення позову у справі не свідчить про наявність у подальшому перешкод для виконання рішення у даній справі чи значного ускладнення відновлення попереднього становища, що є метою вжиття заходів до забезпечення позову, крім того, державна реєстрація не являє собою юридичного факту, а є лише засобом засвідчення державою юридичних фактів, що вже відбулись, шляхом їх офіційного визнання.

За висновками суду, заборона державної реєстрації рішень загальних зборів товариства у зв`язку з участю в них учасника, державна реєстрація якого оскаржується, за змістом є тотожною задоволенню позовних вимог, що прямо суперечить частині 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а також суперечить пункту 1 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Крім того, судом враховано відмову позивача від пропозицій до зустрічного забезпечення, хоча позивачем заявляється про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи, а, відтак, можливі значні негативні наслідки вжиття заходів забезпечення позову.

За результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки позивачем не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також співмірності заходів до забезпечення позову заявленим позивачем вимогам та збалансованості інтересів сторін.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви (вх. 84/21 від 23.03.2021) про забезпечення позову у справі № 911/2459/20 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства Левада та ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень, статутів та договорів - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 24.03.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів після підписання.

Суддя С.О. Саванчук