Постанова

від 18.02.2021 по справі 431/3634/19

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 431/3634/19

Провадження № 22-ц/810/847/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сінько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України"

на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 26 серпня 2020 року ухваленого судом у складі судді Колядова В. Ю.

у справі про визнання права власності, визнання недійсними результатів аукціону та зняття арешту

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ "СП Колумб"

відповідач -АТ "Державний експортно- імпортний банк України"

відповідач -Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

відповідач - ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

відповідач -Державне підприємство "СЕТАМ"

встановив:

У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, який згодом уточнив, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 12 грудня 2014 між ним, як покупцем, та відповідачем ТОВ СП Колумб , як продавцем укладений договір купівлі-продажу автомобіля марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .

У той же день, відповідач у справі ТОВ СП Колумб на виконання умов вказаного договору передав йому у власність предмет даного договору купівлі-продажу - автомобіль марки Nissan Qashqai та всі документи до нього, що підтверджується актом приймання-передачі автомобілю, який є додатком № 1 до вказаного договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Вказане, вважає свідчить про те, що до нього перейшло право власності на вказаний автомобіль.

На час звернення до суду з даним позовом позивачу відомо про те, що Відділом примусового виконання рішень ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження № 49831946 в якому боржником є ТОВ СП Колумб , в межах якого накладено арешт серед іншого на автомобіль марки Nissan Qashqai та здійснюються заходи щодо його реалізації, зокрема, 18 січня 2016 року постановою Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження № 49831946 про стягнення з ТОВ СП Колумб на користь ПАТ Державний експортно-імпортний банк України грошових коштів на виконання наказу Господарського суду Луганської області по справі № 913/193/15 від 03 грудня 2015 року.

10 лютого 2016 року у межах вказаного виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень ГТУЮ у Луганській області винесено постанову про арешт усього майна боржника ТОВ СП Колумб та заборону його відчуження.

22 лютого 2016 року накладено арешт на транспортні засоби боржника ТОВ СП Колумб , у тому числі на автомобіль Nissan Qashqai, який позивач вважає належить йому на праві власності, та 10 квітня 2016 року винесено постанову про проведення виконавчих дій щодо опису та арешту спірного автомобіля Nissan Qashqai.

На час звернення до суду з позовом спірний автомобіль відповідно до умов договору найму житлових приміщень та гаражу від 02 лютого 2019 року знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому просив суд визнати підсудність даної справи за вказаною адресою, відповідно до ч.2 ст.30 ЦПК України.

Позивач також посилався на те, що ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 19 червня 2019 року у даній справі в якості забезпечення позову заборонено вчиняти дії, що можуть призвести до відчуження автомобілю марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .

Разом з цим, незважаючи на встановлену судом заборону, відділ ДВС здійснив дії з реалізації належного позивачу рухомого майна.

Згідно Протоколу проведення електронних торгів № 413916 від 20 червня 2019 року було проведено аукціон з реалізації спірного майна, але торги не відбулись у зв`язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. ОСОБА_2 є переможцем аукціону з продажу арештованого майна, а саме: автомобілю Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 на підставі Протоколу проведення електронних торгів № 418389 від 11 липня 2019 року.

В подальшому, у зв`язку з несплатою коштів за реалізацію автомобілю Nissan Qashqai переможцем аукціону з продажу арештованого майна ОСОБА_2 , було видано другий Протокол проведення електронних торгів, а саме: № 422449 від 30 липня 2019 року, згідно якого переможцем аукціону став ОСОБА_3 .

Станом на цей час, відділом ДВС акт про реалізацію майна не виданий.

Посилаючись на вимоги ст. 334 ЦК України позивач вважає, що його право власності на автомобіль було набуто відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля від 12 грудня 2014 року та Акту прийому-передавання автомобіля, і враховуючи дотримання форми та змісту укладеного договору діючому законодавству, він є законним власником вказаного автомобілю.

Також позивач зазначає, що знаходження автомобілю під арештом призводить до порушення його прав як власника вказаного автомобілю, що має прояв у неможливості вільно, на власний розсуд володіти, розпоряджатися та користуватись ним, що, в свою чергу, є порушенням ст. ст. 12, 316, 317, 319, 321 ЦК України.

При цьому, вважає, що реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується із набуттям особою права власності на нього.

Також зазначає, що при звернені до органів реєстрації - до Територіального сервісного центру № 4442 Регіонального сервісного центру в Луганській області, з приводу перереєстрації на своє ім`я спірного автомобілю йому було відмовлено, і саме з моменту отримання відмови у проведенні реєстраційних дій позивач вважає початком строку перебігу позовної давності.

В зв`язку з наведеним вище, позивач просив суд визнати за ним право власності на автомобіль марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , зняти арешт з вказаного автомобілю марки Nissan Qashqai та визнати недійсними результати електронний торгів арештованого майна.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 26 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з позовом.

Визнано недійсними результати електронний торгів арештованого майна, оформленого Протоколами № 418389 від 11.07.2019, № 422449 від 30.07.2019 проведеного ДП Сетам з продажу автомобілю марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 та скасувано Протокол проведення електронних торгів № 418389 від 11.07.2019 з реалізації автомобілю марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , Протокол проведення електронних торгів № 422449 від 30.07.2019 з реалізації автомобілю марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .

Знято арешт з автомобілю марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , що накладений постановою Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Луганській області про арешт та заборону його відчуження усього майна боржника ТОВ СП Колумб від 10.02.2016 ВП№49831946, постановою Відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Луганській області від 22.02.2016 ВП№49831946.

В апеляційній скарзі ПАТ Державний експертно-імпортний банк України посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 .

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи та пояснення представника скаржника - адвоката Петренко С.В., представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Воронюк М.О., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Так, судом першої інстанції щодо позовних вимог про визнання за позивачем права власності на вказаний вище автомобіль серед іншого встановлено, що 12 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем ТОВ СП Колумб , в особі директора ОСОБА_5 (далі продавець) договір купівлі-продажу автомобіля марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .

За умовами вказаного договору, зокрема, за п. 1.1., п.2.1 цього договору продавець зобов`язаний передати майно у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену суму, за домовленістю сторін продаж автомобіля здійснюється у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Відповідно до п. 4.1,п.5.1,п.5.2 Договору купівлі-продажу сторони дійшли згоди та підтверджують, що право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент фактичної передачі товару та документів на нього. Продавець зобов`язаний передати по акту приймання-передавання покупцеві товар (автомобіль) та документи на нього не пізніше двох днів після здійснення покупцем оплати вартості автомобіля. Разом з передачею автомобілю сторони підписують акт приймання-передавання автомобілю, який є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до Додатку 1 до Договору купівлі-продажу автомобіля від 12 грудня 2014 року ТОВ СП Колумб , в особі директора ОСОБА_5 , що діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 , склали акт про те, що здійснено приймання передачу транспортного засобу, а саме автомобіля марки Nissan Qashqai, тип хетчбек _В, легковий, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 1997, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір - чорний, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 .

Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 35 від 12 грудня 2014 року ТОВ СП Колумб прийняв від ОСОБА_1 за автомобіль Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , згідно з договором від 12 грудня 2014 року сто тисяч гривень.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності на вказаний автомобіль, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачу було передано автомобіль разом зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, і останнім сплачено його вартість, тому право власності на автомобіль виникло у позивача ОСОБА_1 саме 12 грудня 2014 року.

Такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів вважає помилковим, з огляду на таке.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

З огляду на те, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Згідно зі статтею 60 Закону України Про виконавче провадження у редакції від 21 квітня 1999 року № 606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, оскільки вважає, що 12 грудня 2014 року набув права власності на вказаний транспортний засіб, на який було накладено арешт в процедурі виконавчого провадження в якому боржником є відповідач ТОВ СП Колумб .

Відповідно до частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно зі статтею 34 Закону України Про дорожній рух (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов`язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, власником автомобілю марки Nissan Qashqai, рік випуску: 2013, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 на час звернення позивача з даним позовом та вирішення справи, є ТОВ СП Колумб .

19 червня 2019 року МВС РСЦ в Луганській області ТСЦ №4442 у формі відповіді, представнику позивача - ОСОБА_6 було відмовлено в проведенні перереєстрації автомобіля на ім`я ОСОБА_1 в зв`язку з ненаданням документів на підтвердження правомірності придбання вказаного транспортного засобу.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що вказаний автомобіль у власність позивача не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим відповідно до статті 60 Закону України Про виконавче провадження у редакції від 21 квітня 1999 року № 606-XIV відсутні підстави для зняття з нього арешту.

Сам по собі договір купівлі-продажу від 12 грудня 2014 року вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.

Для державної реєстрації транспортних засобів, які перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку.

З огляду на зазначене вище, посилання позивача про те, що право власності за договором купівлі-продажу автомобіля у нього виникло з моменту передачі автомобіля за договором є безпідставними.

Відповідно до статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 683/2694/16-ц.

Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не надана належна правова оцінка підставам позову та наданим позивачем доказам на підтвердження обставин, в частині вимог про визнання права власності на вказаний автомобіль, і не правильно застосовано закон, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами у цій частині позову.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що відсутні підстави для задоволення позову про визнання права власності на вказаний автомобіль, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону та зняття арешту є похідними від первісної позовної вимоги, що задоволенню не підлягає, тому апеляційний суд не надає їм правової оцінки.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача АТ "Державний експортно - імпортний банк України" підлягає стягненню судовий збір у сумі 2522,40 гривень.

З вказаних підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 26 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СП Колумб , Публічного акціонерного товариства Державний експертно-імпортний банк України , Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного підприємства СЕТАМ про визнання права власності, визнання недійсними результатів аукціону та зняття арешту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )на користь Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України"(місце знаходження вул. Антоновича,127, м. Київ, 03150, код ЄРДРПОУ 00032112) відшкодування витрат на сплату судового збору 2522,40 грн.

Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Дата складення повної постанови - 22 лютого 2021 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

Н.В. Стахова