Ухвала

від 16.03.2021 по справі 335/5455/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/5455/19 2-з/335/55/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Логістик , в особі представника - адвоката Єренко Дениса Віталійовича, про поновлення провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Алекс Логістик до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 21.02.2020 року, провадження у цивільній справі № 335/5455/19 зупинено до вирішення іншої справи яка розглядається в порядку кримінального провадження № 335/923/20 провадження 1-кп/335/496/2020 по кримінальному провадженню № 12017080060000123 відносно ОСОБА_1

16.03.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя провадження у вказаній справі поновлено.

16.03.2021 позивач подавав заяву про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони виїзду за межі України відповідача.

В обґрунтування заяви зазначено, що на теперішній час у позивача є підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 має на меті найближчим часом перетнути державний кордон України задля уникнення в майбутньому реального відшкодування ним завданих позивачеві збитків.

Представник позивача зазначає, що такі дії відповідач вчиняв ще на стадії судового розгляду кримінального провадження у справі № 335/923/20, що стало підставою для оголошення ОСОБА_1 у розшук та неоднократного застосування примусового приводу відносно останнього.

Позивач вважає, що за час розгляду справи у суді, відповідач виїде за межі України, що в разі вирішення спору на користь позивача суттєво утруднить виконання рішення суду, або ж зробить його виконання взагалі неможливим.

Таким чином, позивач просить у порядку забезпечення позову тимчасово заборонити виїзд за межі України відповідача ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, суддя доходить до висновку, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою прав і з свобод інших осіб.

Аналогічні за змістом положення містяться і у ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

У законодавстві України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України регулює Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України .

Статтею 6 зазначеного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України.

Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він обізнаний із відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого ст. 12 цього Закону; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає в примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань, або сплати заборгованості зі сплати аліментів; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

Крім того, відповідно до положень ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки як захід забезпечення виконання судового рішення та за поданням державного виконавця на підставі п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Повноваження судів першої інстанції при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, у тому числі повноваженнями щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Перелік видів забезпечення позову визначений у ст. 150 ЦПК. Серед видів такого забезпечення у ст. 150 ЦПК не передбачено вжиття судом тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Тому, враховуючи, що в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-159 ЦПК, застосовувати такий вид забезпечення позову як тимчасове обмеження у виїзді за межі України, суд доходить висновку про неможливість застосовування зазначеного способу забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи про стягнення майнової та моральної шкоди.

Обмеження відповідача у праві виїзду за межі України буде свідчити про порушення норм ЦПК України, принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимогу представника позивача про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони виїзду відповідача за межі України безпідставною, необґрунтованою та передчасною, і приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви.

Керуючись ст. 149-150, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ Алекс Логістик в особі представника Єренко Д.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ТОВ Алекс Логістик до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський райнний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.О. Макаров