Постанова

від 24.03.2021 по справі 905/2419/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2021 р. Справа № 905/2419/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

від стягувача - не з`явився;

від боржника - Філоненко О.Ю. - на підставі довіреності від 06.01.2021р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ, (вх.№474 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 (суддя Фурсова С.М., постановлену в м.Харків, час постановлення не зазначено, дата складення повного тексту - 08.12.2020р.) постановлену за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» , Донецька область, м.Костянтинівка,

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця» , м.Донецьк,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , Донецька область, м.Лиман,

про стягнення 22837,90грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. у справі №905/2419/17 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості у сумі 18150,00грн., 3% річних у розмірі 889,10грн., інфляційних в сумі 3798,80грн.

На виконання вказаного рішення 08.02.2018р. господарським судом Донецької області було видано відповідний судовий наказ.

30.11.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» подано до господарського суду Донецької області заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі №905/2419/17 з ДП «Донецька залізниця» на його правонаступника АТ «Українська залізниця» .

В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаної заяви стягувач посилався на те, що боржник у ВП 59547762 відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває в стані припинення.

При цьому, згідно з положеннями Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та прийнятої у відповідності до зазначеного нормативно-правового акту постанови №200 від 25.06.2014р. Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця", у зв`язку з чим, стягувач звернувся до суду з відповідною заявою.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі №905/2419/17; здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні при виконанні наказу господарського суду Донецької області від 08.02.2018р. у справі №905/2419/17, виданого на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. - Державне підприємство "Донецька залізниця" на його правонаступника Акціонерне товариство Українська залізниця.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення частин 1, 5 статті 104, частини 2, 3 статті 107 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» , частини 15 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» , Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , Статуту Акціонерного товариства «Українська залізниця» , затвердженого Постановою №735 Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , постанов Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та від 12.11.2014р. №604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» мотивовані тим, що в результаті реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття до Акціонерного товариства «Українська залізниця» з дати її державної реєстрації 21.10.2015р., як до правонаступника, перейшли усі права та обов`язки Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких Державне підприємство «Донецька залізниця» , що згідно зі статтею 334 Господарського процесуального кодексу України є підставою для здійснення судом відповідної заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Люксор Кепітал» про заміну сторони виконавчого провадження. Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Люксор Кепітал» про заміну сторони виконавчого провадження.

Апелянт зазначає, що АТ «Укрзалізниця« , як нова юридична особа, утворене згідно з Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування« та постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця« від 25.06.2014р. №200.

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, АТ «Укрзалізниця« утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, в тому числі з Державним підприємством «Донецька залізниця« .

При цьому, пунктом 2 Постанови №200 встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього, зокрема, майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування« , та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції« від 12.11.2014р. № 604 визначено, що на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця« встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця« на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 цієї постанови.

З огляду на вищевикладене, апелянт вважає, що АТ «Укрзалізниця« не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі й ДП «Донецька залізниця« ), оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов`язків до АТ «Укрзалізниця« не завершена до закінчення проведення антитерористичної операції, і майно ДП «Донецька залізниця« не ввійшло до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця« , що не було досліджено господарським судом Донецької області при постановленні оскаржуваної ухвали.

Апелянт наголошує на тому, що на даний час, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення ДП «Донецька залізниця« , що свідчить про повну цивільну правоздатність та дієздатність останньої. Отже, до моменту внесення запису до Реєстру про припинення юридичної особи ДП «Донецька залізниця« є абсолютним учасником цивільних правовідносин (має права та обов`язки та несе відповідальність за невиконання останніх).

Таким чином, до внесення до Реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється, при цьому, до правонаступника переходять усі права та обов`язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису. В Реєстрі є інформація про те, що ДП «Донецька залізниця перебуває у стані припинення, однак запису про припинення у Реєстрі немає.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції« період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція« , Донецька та Луганська область є територією проведення антитерористичної операції.

Оскільки, ДП «Донецька залізниця« знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (м. Донецьк), та, відповідно, залишається юридичною особою, свої зобов`язання та документи на їх підтвердження до АТ «Укрзалізниця« не передавало і не могло передати в силу вищенаведених нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; веде претензійну роботу і розрахунки, бере участь в судових процесах (про що є відкрита інформація в Єдиному реєстрі судових рішень), а тому, за переконаннями апелянта, продовжує самостійно нести відповідальність за зобов`язаннями підприємства.

Вказівка в Законі України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанові Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. та Статуті про те, що АТ "Українська залізниця" утворюється на базі, зокрема підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, не свідчить про автоматичне правонаступництво без проведення інвентаризації, оцінки майна ДП "Донецька залізниця", складання передавального акту, внесення змін до Статуту та припинення, зокрема юридичної особи - ДП "Донецька залізниця", а початок роботи новоствореного товариства не є обставиною, з якою пов`язується перехід прав від особи, що знаходиться в стані припинення, до правонаступника в процедурі припинення та її завершення.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що місцевим господарським судом було невірно застосовано норми пунктів 5-1, 5-2 розділу ІІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Окрім викладеного, апелянт наголошує, що договір постачання №Д/НХ-15530/НЮ від 30.11.2015р., за яким було стягнуто заборгованість в межах справи №905/2419/17, було укладено після державної реєстрації Акціонерного товариства «Українська залізниця» , а отже на думку, останнього, підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021р. залишено апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Крім того, апеляційним господарським судом було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги з огляду на відсутність поважних підстав для відновлення процесуального строку.

Апеляційним господарським судом було встановлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» 10-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з дня вручення ухвали про залишення без руху та роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

25.02.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги (вх.№2449).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021р. поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17; встановлено сторонам у справі строк до 17.03.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 24.03.2021р.

12.03.2021р. стягувачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№3053), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» , ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 залишити без змін.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021р. у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гези Т.Д., для розгляду справи №905/2419/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 24.03.2021р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Люксор Кепітал» про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, повернутими на адресу апеляційного господарського суду поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень підтверджується факт повідомлення сторін у даній справі (т.1 а.с.188-189), та явка представників сторін не було визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. у справі №905/2419/17 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості у сумі 18150,00грн., 3% річних у розмірі 889,10грн., інфляційних в сумі 3798,80грн. (т.1 а.с.89-92).

На виконання вказаного рішення 08.02.2018р. господарським судом Донецької області було видано відповідний судовий наказ (т.1 а.с.97).

16.07.2019р. начальником відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження ВП №59547762 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2419/17 від 08.02.2018р. (т.1 а.с.110-)

11.01.2020р. передано виконавче провадження ВП№59547762 до Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (т.1 а.с.111).

Відповідно до відомостей, що наявні в Автоматизованій системі виконавчого провадження, виконавче провадження ВП №59547762 з примусового виконання наказу №905/2419/17, виданого 08.02.2018р. господарським судом Донецької області, відповідно до постанови начальника відділу Мирноградського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України Іванової Т.Г. від 24.11.2020р. прийнято виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 08.02.2018р. у справі №905/2419/17.

Отже, рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2018р. у справі №905/2419/17 не виконане, заборгованість в сумі 18150,00грн., 3% річних у розмірі 889,10грн., інфляційні в сумі 3798,80грн., судового збору в розмірі 1600,00грн., на поточний рахунок стягувача не перераховано.

30.11.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» подано до господарського суду Донецької області заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі №905/2419/17 з ДП «Донецька залізниця» на його правонаступника АТ «Українська залізниця» (т.1 а.с.101-103).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у даній справі задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксор Кепітал» про заміну боржника у виконавчому провадженні у справі №905/2419/17, з підстав викладених вище (т.1 а.с.151-154).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 129 Основного Закону України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

За приписом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції наголосив на гарантоване ст.6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

У рішеннях Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти Україні", "ПМП "Фея" та інші проти України" зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст.124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013р. також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Зазначена норма права кореспондується з положеннями частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, яка діяла на дату реєстрації АТ "Укрзалізниця") злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Законом про особливості утворення Укрзалізниці визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном. Цей Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Відповідно до частин третьої, шостої, сьомої та дев`ятої статті 2 цього Закону:

- товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття;

- товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту;

- оприлюднення затвердженого КМУ переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб`єктів господарювання;

- одночасно з прийняттям рішення про утворення товариства КМУ формує комісію з утворення товариства, до складу якої входять представники КМУ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Фонду державного майна України, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, профспілок, що діють у галузі;

- комісія у чотиримісячний строк з дня затвердження її складу подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, для затвердження у місячний строк зведений передавальний акт, зведений акт оцінки майна залізничного транспорту загального користування, а також проект статуту товариства для подання КМУ;

- зведені передавальний акт та акт оцінки складаються на основі узагальнених даних передавальних актів та актів оцінки, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту;

- розмір статутного капіталу товариства визначається під час його утворення згідно зі зведеним актом оцінки майна залізничного транспорту загального користування.

Пунктом 2 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" цього Закону встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Державну реєстрацію АТ "Укрзалізниця" здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно абзацу 2 пункту 2 Статуту, затвердженого постановою КМУ № 735, АТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП "Донецька залізниця". Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку (пункт 13 Статуту).

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ "Укрзалізниця". Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику.

При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

За змістом частин 2 та 3 статті 107 Цивільного кодексу України до внесення до них змін згідно до Закоу України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» , який набрав чинності 13.12.2015р., мали таку редакцію: "Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом". Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги.

Натомість у редакції, чинній з 13.12.2015р., даними нормами встановлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Законом про особливості утворення Укрзалізниці, постановами Кабінету Міністрів України №200 та №604, а також статутом передбачено, що товариство володіє майном на двох режимах:

- на праві власності (майно передане до статутного капіталу);

- на праві повного господарського відання (майно, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях та в зоні проведення антитерористичної операції, тобто майно, яке вибуло із фактичного володіння держави; майно, що залишається у державній власності і щодо якого встановлені певні обмеження щодо розпорядження для Акціонерного товариства "Українська залізниця").

Передача майна не у власність Акціонерному товариству "Укрзалізниця", а у повне господарське відання, не свідчить про те, що дане майно залишилось в повному господарському віданні державних підприємств залізничної галузі, які припиняються, або те, що реорганізація не відбулась чи призупинена.

Так, стаття 10 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" має назву "Обмеження щодо розпорядження майном Товариства" і визначає, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю та закріплюються за Товариством на праві господарського відання. Товариство не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування, вносити до статутного (складеного) капіталу суб`єктів господарювання майно, зазначене в частині першій цієї статті, та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна.

За змістом пунктів 4 та 5 постанови №200 від 25.06.2014р. Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" комісія з утворення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" мала у чотиримісячний строк з дати затвердження її персонального складу подати Міністерству інфраструктури: зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства; зведені передавальні акти майна, земельних ділянок; проект статуту товариства. Міністерство інфраструктури мало, серед іншого забезпечити проведення інвентаризації, затвердити переліки та зведені акти інвентаризації майна (зокрема Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств, зазначених у додатку 1); затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна; подати в установленому порядку Кабінетом Міністрів України на затвердження проект статуту товариства; вжити до 31.12.2015р. заходів для припинення Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств, зазначених у додатку.

Пунктами 1 та 2 постанови №604 від 12.11.2014р. Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за Акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п.2 цієї постанови. Під час проведення інвентаризації та оцінки майна мають бути сформовані окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов`язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов`язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформовані окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; після завершення тимчасової окупації та завершення проведення антитерористичної операції має бути проведена інвентаризація та оцінка майна і за результатами подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством.

Вказані положення наведених вище постанов Кабінету Міністрів України взагалі не регулюють питання правонаступництва, не призупиняють реорганізацію і не визначають те, що певне майно чи зобов`язання не переходить до Акціонерного товариства "Українська залізниця"; вони лише визначають порядок обліку такого майна - за якою вартістю воно обліковується, відображається в балансі чи обліковується на позабалансових рахунках.

Водночас, відповідно до частини 15 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла станом на 21.10.2015р. - дату реєстрації Акціонерного товариства "Укрзалізниця") злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014р. №200 передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта, 2) затвердження статуту нової юридичної особи (Акціонерного товариства "Укрзалізниця"), 3) державна реєстрація Акціонерного товариства "Укрзалізниця"; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту.

Як було зазначено вище, державну реєстрацію Акціонерного товариства "Укрзалізниця" здійснено 21.10.2015р., однак припинення Державного підприємства "Донецька залізниця" не зареєстровано.

Враховуючи, що відповідно до частини шостої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником всіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, доказів виконання повністю або частково рішення господарського суду від 18.01.2018р. у справі №905/2419/17 матеріали справи не містять, Державне підприємство "Донецька залізниця" є боржником за наказом господарського суду Донецької області від 08.02.2018р. у справі №905/2419/17, виданим на виконання вищевказаного рішення, тому такі вимоги перейшли в повному обсязі до АТ "Укрзалізниця", а датою виникнення універсального правонаступництва АТ "Укрзалізниця" щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21.10.2015, з якої воно є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Такий висновок підтверджується і змістом статті 3 3акону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", яким установлено обмеження в діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту, що реорганізовуються. Закон передбачає, що з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про утворення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" і до його державної реєстрації Державна адміністрація залізничного транспорту України, підприємства залізничного транспорту, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких належать державі та вносяться до статутного капіталу Товариства, не мають права без згоди центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту: вчиняти правочини, які можуть призвести до відчуження майна, вартість якого становить більше 5 відсотків балансової вартості активів Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту на день затвердження останнього балансового звіту; скорочувати чисельність працівників; здійснювати випуск цінних паперів, надавати позики; передавати нерухоме майно в оренду; передавати майно в заставу або безоплатне користування; придбавати акції (частки, паї) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств. Ураховуючи, що такі обмеження встановлені саме до дати державної реєстрації Акціонерного товариства "Укрзалізниця", можна дійти висновку, що з дати державної реєстрації саме Акціонерного товариства "Укрзалізниця" має право на здійснення господарської діяльності та укладення відповідних правочинів, а не державні підприємства, які припиняються.

Стаття 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачає, що Акціонерне товариство "Укрзалізниця" провадить діяльність, у тому числі пов`язану з державною таємницею, до отримання необхідних ліцензій та інших документів дозвільного характеру на основі відповідних документів, отриманих підприємствами залізничного транспорту, у межах строку їх дії. Отже, з дня державної реєстрації Акціонерне товариство "Укрзалізниця" мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи Державним підприємством "Донецька залізниця".

Пунктами 51, 52 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" зі змінами, внесеними згідно із Законами №1787-VIII від 20.12.2016р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" та №2604-VIII від 18.10.2018р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції", встановлено, що до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Ці норми також свідчать про перехід майна (прав та обов`язків) підприємств залізничного транспорту, розміщених на території проведення антитерористичної операції, до Акціонерного товариства "Укрзалізниця". Якщо вважати, що обов`язки таких підприємств не перейшли до акціонерного товариства, то введення мораторію позбавлене юридичного змісту.

Аналогічні правові висновки щодо переходу всіх прав та обов`язків від ДП "Донецька залізниця" до АТ "Українська залізниця" викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020р. по справі №910/5953/17.

З огляду на приписи частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд вірно встановив, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником Державного підприємства "Донецька залізниця" з 21.10.2015р. - з дати державної реєстрації Акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду Донецької області про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Люксор Кепітал" про заміну боржника з Державного підприємства "Донецька залізниця" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Українська залізниця" у виконавчому провадженні №59547762 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2419/17 від 08.02.2018р. про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" заборгованість в сумі 18150,00грн., 3% річних у розмірі 889,10грн., інфляційні в сумі 3798,80грн., судового збору в розмірі 1600,00грн.,

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що АТ "Укралізниця" не може бути боржником у виконавчому провадженні щодо стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями підприємств, що розміщене на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, оскільки введення мораторію на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями підприємств, що розміщені на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на час дії такого мораторію, проте законодавством не передбачено заборони для АТ "Українська залізниця" бути боржником у виконавчому провадженні.

Щодо доводів апелянта про те, що договір постачання №Д/НХ-15530/НЮ від 30.11.2015р., за яким було стягнуто заборгованість в межах справи №905/2419/17, було укладено після державної реєстрації АТ «Укрзалізниця» , судова колегія зазначає, що укладення договору з ДП «Донецька залізниця» було зумовлено наявністю правової невизначеності та суперечливої судової практики протягом 2015 - 2020 років відносно визнання наявності та моменту правонаступництва за Державним підприємством «Донецька залізниця» , яка була усунута постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №910/5953/17.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 08.12.2020р. у справі №905/2419/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25 березня 2021р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Лакіза