Ухвала

від 24.03.2021 по справі 922/279/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

24 березня 2021 року м. ХарківСправа № 922/279/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву про забезпечення позову (вх. № 6375 від 22 березня 2021 року) у справі

за позовом ОСОБА_1 , село Циркуни,

до Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка", село Липці,

про визнання рішення загальних зборів учасників недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа № 922/922/279/21.

22 березня 2021 року позивачем представлено, в порядку статті 136 Господарського процесуального кодексу України, заяву про забезпечення позову (вх. № 6375 від 29 січня 2021) в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Зірка", а саме: нежитлову будівлю торгівельно-розважального культурного комплексу, загальною площею 1318,3 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю, загальною площею 315,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер 6325182001:00:007:0023, площею 0,075 га, цільове призначення для обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування будівлі магазину), яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, село Липці, вулиця Пушкінська, будинок 123-А, нежитлову будівлю загальною площею 81,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,07 га. кадастровий номер 6325183504:00:001:0338, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що з відання Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Зірка" вибуло нежитлова будівля торгівельно-розважального комплексу загальною площею 1295,5 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, вказує, що 05 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія ЮВ" та ОСОБА_2 (який є одним із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Зірка") укладено договір іпотеки.

Враховуючи, що 19 січня 2021 року за ініціативи співзасновників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка" Солодовник Н.А. та ОСОБА_2 були скликанні загальні збори за результатами яких було прийнято рішення про продаж Товариству "Імперія ЮВ" нежитлової будівлі літ. "А-1" реєстраційний номер об`єкту 1999240363251, загальною площею 315,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, кадастровий номер 6325182001:00:007:0023, площею 0,075 га, цільове призначення для обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування будівлі магазину), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлової будівлі торгівельно-розважального комплексу з допоміжними будівлями, реєстраційний номер майна 15295856, АДРЕСА_3 , земельної ділянки, кадастровий номер 6325185001:00:014:0122, площею 0,0833 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції магазину та комерційних послуг, нежитлової будівлі, магазин, реєстраційний номер 11118816, загальною площею 81,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельної ділянки, кадастровий номер 6325183504:00:001:0338, площею 0,07 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим захист його корпоративних прав без нових звернень до суду

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту. Відповідно до статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно до статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Предметом даного позову становить вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка", оформлене (викладене) пунктами 1-8 протоколу загальних зборів учасників від 19 січня 2021 року, яким в тому числі вирішено питання продажу об`єктів майна, вказаних вище.

Видом забезпечення позову, який позивач просить застосувати, є накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Зірка", а саме: нежитлову будівлю торгівельно-розважального культурного комплексу, загальною площею 1318,3 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю, загальною площею 315,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку, кадастровий номер 6325182001:00:007:0023, площею 0,075 га, цільове призначення для обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування будівлі магазину), яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, село Липці, вулиця Пушкінська, будинок 123-А, нежитлову будівлю загальною площею 81,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка площею 0,07 га. кадастровий номер 6325183504:00:001:0338, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2

При цьому, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, що збігається із змістом правової норми, визначеної у частині 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року у справі № 913/257/18).

В даному випадку, задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на визначене позивачем майно, на переконання суду, є тотожним задоволенню позову, з яким позивач звернувся до суду, приймаючи до уваги, що на даний час спір не вирішується по суті.

Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до вимог статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають, зокрема, обов`язковість подання заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У той же час заявником в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб.

Також матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем умисних дій, які спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі. Позивачем не доведено, що відповідачем, зокрема, вчиняються дії з метою відчуження належного йому майна (коштів) чи передачі прав третім особам.

Посилання на проведену господарську операцію з відчуження нежитлової будівлі торгівельно-розважального комплексу загальною площею 1295,5 кв. м., що розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, село Циркуни, вулиця Корпоративна, будинок 3 не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. Даний факт не підтверджений витягом з Єдиного державного реєстру нерухомого майна станом на 22 березня 2021 року, який доданий до заяви.

При цьому, суд звертає увагу, що витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 22 березня 2021 року, який міститься в матеріалах заяви, сформований по запиту "юридична особа", а в заяві про забезпечення позову позивач вказує, що власником вище згаданої будівлі була ОСОБА_3 . Тобто, позивач зазначаючи про наявність певних обставин, не розкриває їх суті, адже ОСОБА_3 , як громадянка України, має весь спектр прав пов`язаних із можливістю фактичного панування над річчю, утримання її у сфері свого господарювання, в тому числі розпоряджатись на власний розсуд нежитловими будівлями, в тому числі їх відчужувати. Доказів приналежності нежитлової будівлі торгівельно-розважального комплексу загальною площею 1295,5 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка", як і доказів того, що даний об`єкт був предметом спірного протоколу зборів, позивачем не представлено.

Факт укладення 05 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія ЮВ" та ОСОБА_2 договору іпотеки є лише цивільною операцією, яку здійснено її учасниками в добровільному порядку. При цьому позивачем не доведено, що договір іпотеки укладено по відношенню до одного із нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Зірка". Наявний Витяг з єдиного державного реєстру нерухомого майна від 22 березня 2021 року дану інформацію не містить.

Вище наведені обставини, які покладені в обґрунтування доводів заяви про забезпечення доказів, в тому числі укладення договору іпотеки ОСОБА_2 із Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія ЮВ" не є достатньою правовою підставою для забезпечення позову.

Крім означеного, нежитлова будівля торгівельно-розважального культурного комплексу загальною площею 1318,3 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не була предметом рішення загальних зборів, оформлених протоколом від 19 січня 2021 року, який є предметом розгляду у даній справі.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи поновлення порушених й оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 . Заявник лише формально припускає, що невжиття заходів забезпечення позову позбавить його можливості задовольнити позовні вимоги, оскільки саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Зокрема, викладені позивачем у заяві припущення щодо можливого погіршення матеріального становища відповідача за час розгляду справи у суді, можливого зменшення статутного фонду, не можуть вважатися підтвердженням наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого виду забезпечення позову.

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлює право відповідача заперечити проти позову з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись статтями 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. № 6375 від 22 березня 2021 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 24 березня 2021 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/279/21