Ухвала

від 29.03.2021 по справі 640/19589/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2021 року

Київ

справа №640/19589/19

адміністративне провадження №К/9901/8680/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Голови комісії з припинення Верховного Суду України Соловйової Любові Володимирівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року в справі №640/19589/19 за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Верховного Суду України, Верховного Суду України, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України - про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування наказу, стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Верховного Суду України (далі - ЛК ВС України), Верховного Суду України (далі - ВС України), за участю третьої особи - Державної казначейської служби України, у якому просила:

- визнати протиправними дії щодо прийняття наказу про звільнення;

- скасувати наказ №147-к від 16 липня 2018 року;

- стягнути заборгованість із заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, позов задоволено частково:

- стягнуто з ВС України на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 311201,86 грн;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11 березня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Голови комісії з припинення ВС України Соловйової Л.В. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року в справі №640/19589/19.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції , займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними дій щодо прийняття наказу про звільнення; скасування наказу про звільнення; стягнення заборгованості по заробітній платі за весь час вимушеного прогулу.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що ОСОБА_2 обіймала посаду старшого консультанта у ВС України.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якої не входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України Про запобігання корупції (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього.

На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду: від 30 березня 2020 року (справа №826/16935/18); від 24 квітня 2019 року (справа №0940/2231/18). Посилається на рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року (справа №2-р/2020), яким визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами: пункту 7 „та ліквідуються" в частині Верховного Суду України; пункту 14 „судді Верховного Суду України". Указує на те, що норма про припинення цієї юридичної особи неконституційною не визнавалась, є чинною та має виконуватися, а указане рішення не впливає на повноваження ЛК ВС України і процедуру припинення. Оскільки на розгляді у судах перебуває значна кількість позовів колишніх працівників ВС України, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї справи матиме наслідок перепланування значних витрат Державного бюджету України, передбачених на подальшу діяльність ВС України в особі комісії з припинення, а також вирішення питання наявності повноважень комісії з припинення діяти від імені ВС України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є те, що вони оскаржуються з підстави, передбаченої частиною другою статті 353 цього Кодексу.

На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що ВС України перебуває у стані припинення, а його належним представником є лише голова комісії з припинення або інша особа, яка діє за дорученням голови такої комісії, що не враховано судами попередніх інстанцій під час розгляду справи. Уважає, що внаслідок цього суди: не врахували сформовану практику; надали неналежну правову оцінку доказам представників, не уповноважених діяти від імені ВС України, а саме: довідкам, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог; довіреності представника ВС України; процесуальним документам, які подано і підписано неуповноваженою особою.

За змістом пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року в справі №640/19589/19 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Проте, як убачається з вимог пункту 4 частини першої статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За таких обставин необхідним є встановлення скаржнику триденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1 . Відкрити касаційне провадження за скаргою Голови комісії з припинення Верховного Суду України Соловйової Любові Володимирівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року в справі №640/19589/19.

2. Витребувати із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №640/19589/19.

3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

6. Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення - три дні з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська