Ухвала

від 29.03.2021 по справі 525/713/20

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/713/20

Провадження № 1-кс/525/18/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2021 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка заяву прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №525/713/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

23 березня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями до провадженні судді ОСОБА_1 передано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_4 .

23.03.2021 прокурор відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42017170000000155 від 29.04.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Свою заяву прокурор обґрунтовує тим, що 03.12.2020 суддя ОСОБА_4 повернув обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017170000000155 від 29.04.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України прокурору. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.01.2021 ухвалу судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 від 03.12.2020 в даному кримінальному провадженні скасовано. Прокурор посилається на роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2017 року за №9-108/0/4-17 яке було надано на звернення голови Апеляційного суду Одеської області щодо окремих питань пов`язаних з повторною участю судді у кримінальному провадженні після скасування ухвали про повернення обвинувального акту. Згідно роз`яснення, на думку суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ, суддя, який брав участь у підготовчому провадженні і ухвалив рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, не вправі брати участь у цьому ж кримінальному провадженні під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції у разі скасування апеляційним судом відповідної ухвали.

У судове засідання усі учасники судового розгляду не з`явилися, про дату та час судового розгляду буди повідомлені належним чином.

Від прокурора надійшла заява, у якій він заяву про відвід підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, вважав, що головуючий суддя ОСОБА_4 продемонстрував, що має власну думку (позицію) з приводу обсягу обвинувачення, а тому повторна його участь у розгляді кримінального провадження може призвести до прийняття необ`єктивного рішення по справі.

Обвинувачений ОСОБА_5 подав на адресу суду письмову заяву, у якій просив вирішити питання про відвід судді без його участі, повідомив, що претензій не має.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їхній представник, адвокат ОСОБА_8 , подали на адресу суду заяву у якій просили вирішити питання щодо відводу головуючого по справі без їхньої участі та прийняти законне рішення.

Від цивільного позивача ТОВ «Полігон» надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Суд вважає за можливе розглянути питання про відвід судді без участі учасників судового розгляду в порядку передбаченому ч. 4 ст. 107 КПК України.

Судом встановлено, що кримінальне провадження перебувало на розгляді у Великобагачанському районному суді Полтавської області під головуванням судді ОСОБА_4 , ухвалою від 03.12.2020 за наслідками підготовчого провадження, обвинувальний акт повернуто прокурору.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.01.2021, ухвалу судді Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 від 03.12.2020, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42017170000000155, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України повернуто прокурору, скасовано, а кримінальне провадження повернуто до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

10.02.2021 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду кримінальне провадження було передано судді ОСОБА_4 , відповідно до положень п.2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і керуються верховенством права.

Гарантії незалежності суддів, а також відповідальність за втручання у здійснення правосуддя та вплив на суд або суддів у будь-який спосіб закріплюється ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно до ч. 2 ст. 28Закону України «Про судоустрій та статус суддів»встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України та Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Пунктами 1, 2 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону визначено, щосуддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до Закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що незалежність є основною передумовою їх об`єктивності та неупередженості у зв`язку з тим, що будь-який вплив на суддю в тому числі з боку інших суддів, суддів апеляційного суду, адміністрації суду є неприпустимими.

Також, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Зі змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку , якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені, як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід подаються одразу після встановлення підстав такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтями 75,76 КПК України визначено обставини, які можуть бути підставою для відводу судді. Суть цих правових норм заключається в тому, що вони передбачають визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь в розгляді кримінального провадження.

Зокрема ч. 2 ст. 76 КПК України передбачає, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогамирозділу IVцього Кодексув іншомускладі суду.

При вирішенні питання про відвід, судом враховується, що суддя ОСОБА_4 постановлюючи ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з невідповідністю його вимогам ст. 291 КПК України, не надав оцінку доказам у даному кримінальному провадженні, не виносив остаточне процесуальне рішення за пред`явленим обвинуваченням.

Проте, відповідно до роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2017 за №9-108/0/4-17 щодо окремих питань, пов`язаних з повторною участю судді у кримінальному провадженні після скасування ухвали про повернення обвинувального акту, на думку суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ, суддя, який брав участь у підготовчому провадженні і ухвалив рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, не вправі брати участь у цьому ж кримінальному провадженні під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції у разі скасування апеляційним судом відповідної ухвали.

А тому враховуючи вищевикладене, з метою недопущення виникнення у учасників судового провадження сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, головуючого у справі, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення порушень вимогЗакону України «Про судоустрій та статус суддів»на підставі ч. 1ст. 76 КПК України, суд приходить до переконання, що заява про відвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, ст.ст. 35,76, 80-82,369 КПК України, суд-

п о с т а н о в и в:

Заяву прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №525/713/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України - задовільнити.

Відвести суддю Великобагачанського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №525/713/20, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017170000000155, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Справу передати до канцелярії Великобагачанського районного суду Полтавської області, для виконання вимог ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя ОСОБА_1