Ухвала

від 29.03.2021 по справі 369/1443/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 369/1443/16-ц

провадження № 61-2649ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у вказаній справі, з пропуском строку на касаційне оскарження встановленого у частині першій статті 390 ЦПК України і за своїм змістом не відповідає вимогам статей 389, 392 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року підстави пропуску строку на касаційне оскарження визнані неповажними,касаційну скаргу залишено без руху, надано строк (десять днів з моменту отримання ухвали) для усунення недоліків.

Особі, яка подала касаційну скаргу запропоновано надати докази на підтвердження наведених підстав поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвалених оскаржених судових рішень , або навести інші підстави для поновлення строку та надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням обов`язкових підстав касаційного оскарження.

11 березня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 надіслала заяву на усунення недоліків касаційної скарги, у якій серед іншого, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення процесуального права, вказує підставами касаційного оскарження пункти 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, має бути в касаційній скарзі мотивовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя .

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання на висновки Пленуму Верховного Суду України не можуть розцінюватись як обґрунтування підстав касаційного оскарження, оскільки ці висновки не є висновками Верховного Суду у розумінні вказаної статті щодо застосування норми права у подібних правовідносинах і не підлягають врахуванню та зазначенню в касаційній скарзі, як підстави касаційного оскарження.

Посилання на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України вимагає додатково обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Оскільки в уточненій касаційній скарзі не наведено обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, не можна вважати, що вимоги закону щодо змісту касаційної скарги в частині зазначення обґрунтування підстав касаційного оскарження усунуті.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Без виконання вимоги щодо зазначення у касаційній скарзі обов`язкових підстав касаційного оскарження судового рішення неможливо визначити підстави відкриття касаційного провадження та межі, в яких має здійснюватися касаційний перегляд оскаржених судових рішень.

Відповідно до положень частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала, якщо не усунуті її недоліки у встановлений судом строк відповідно до вказівок в ухвалі суду про залишення скарги без руху.

Зазначений недолік (відсутність обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження), який був однією з підстав залишення касаційної скарги без руху, не усунуто у наданий для цього строк, що відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись статтями 185, 260, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації в порядку поділу майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя визнати неподаною та повернути скаржнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Русинчук