Ухвала
від 29.03.2021 по справі 686/31918/20
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/31918/20

Провадження № 1-кс/686/3315/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників особи, в інтересах якої подана скарга ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , перекладача ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 27.12.2020 у кримінальному провадженні № 12020240000000576,

встановив:

23.03.2021адвокат ОСОБА_4 звернувся дослідчого суддіХмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті ізскаргою наповідомлення пропідозру укримінальному провадженні№12020240000000576від 27.12.2020за підозрою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та просив скасувати як незаконне повідомлення про підозру від 27.12.2020 року.

В обґрунтування скарги, зазначив, що 27 грудня 2020 року о 07 год. 40 хв. гр. ОСОБА_9 працівниками ВРЗСТ СУ ГУ НП України в Хмельницькій області було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

27 грудня 2020 року о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_10 було вручене повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України на українській мові без участі перекладача та захисника.

Матеріали досудового розслідування до 25 лютого 2021 року взагалі не містили постанови про залучення перекладача у відповідності до вимог ст. 68 КПК України, який є учасником кримінального провадження із відповідними правами та обов`язками.

Лише 25 лютого 2021 року фактично за вказівкою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_11 стороною обвинувачення ОСОБА_12 було вручене клопотання про продовження строку тримання під вартою від 19 лютого 2021 року та повідомлення про підозру від 27 грудня 2020 року на начебто турецькій мові, однак примірники вказаних процесуальних документів не були підписані особисто перекладачем, який здійснював їх переклад.

На переконання захисника, можливість обвинуваченого (підозрюваного) в суді спілкуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів та судових рішень у перекладі рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, а також користуватися послугами перекладача є однією з складових у реалізації ним своїх прав на захист та розгляд справи незалежним і неупередженим судом, гарантованих кримінальним процесуальним законом.

Зважаючи на вказані обставини, адвокат ОСОБА_4 вважає, що повідомлена ОСОБА_12 підозра підлягає скасуванню із внесенням відповідних відомостей до ЄРДР.

У судовому засіданні адвокати ОСОБА_4 і ОСОБА_13 підтримали скаргу, просили суд її задовольнити.

ОСОБА_14 підтримав позицію своїх представників.

Слідчий ОСОБА_6 заперечив проти задоволення скарги.

Зазначив, що підозра вручена із дотриманням всіх вимог, встановленихКПК України.

Під час затримання ОСОБА_3 був присутній захисник, права підозрюваному були роз`яснені, зауважень та клопотань від них не надходило.

Також слідчий повідомив, що ОСОБА_14 на пропозицію дати показання відповів відмовою, посилаючись на ст.63 Конституції України, що свідчить про те, що підозрюваному роз`яснені права та він зрозумів їх.

Разом із тим, слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_14 близько вісімнадцяти років проживає в Україні, займається підприємницькою діяльністю, має найманих працівників українців, підписує офіційні документи та звіти, складені українською мовою.

Крім того, ОСОБА_14 має посвідчення водія українського зразка, для отримання якого повинен був складати іспит, зокрема шляхом надання відповідей на тестові запитання, викладені українською мовою.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи за скаргою, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно дост. 276 КПК України, а саме п.п. 1-3 ч. 1 вказаної статті, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

КПК Українипередбачає можливість оскарження підозри, але при цьому не визначає межі перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру.

Відповідно до п.18 ч.1ст.3 КПК Українислідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у випадках, передбачених статтею 247цього Кодексу.

Із зазначеного слідує, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя повинен перевірити чи виконані вимогиКПК Українищодо порядку вручення підозри та викладення відомостей в ній, визначених статтею 277КПК України.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного "знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють" (пункт 1 частини третьої статті 42 КПК) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту.

З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК.

Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру), а також повідомлення і роз`яснення (за необхідності) прав підозрюваному є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру.

Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено поняття «обґрунтованої підозри», тому Суд, в силу вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керується практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права. Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справа «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, щоорганами досудового слідства ОСОБА_10 оголошено підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 286 КК України, а саме про те, що 27 грудня 2020 року, близько 01 годин 30 хвилин, він, порушуючи вимоги п.2.9 а)Правил дорожнього рухуУкраїни,здійснював керування автомобілем марки «AUDI А6» р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, також в порушення вимог п.п.1.5, 2.3 б), 2.3 д) Правил, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну чим створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, в порушення вимог п.12.1 Правил, здійснюючи рух автодорогою О-232006 сполученням «Станція Ярмолинці село Томашівка» зі сторони села Томашівка, в напрямку станції Ярмолинці Ярмолинецького району Хмельницької області, поза межами населеного пункту, не обрав безпечної швидкості руху та не врахував дорожньої обстановки, яка виразилась в погіршенні видимості елементів дороги, внаслідок нічної пори доби, а також стан керованого ним транспортного засобу, втратив здатність постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Тюркмен Мустафа, будучи неуважним та не обравши безпечної швидкості руху, в порушення вимог п.10.1 Правил, перед початком зміни напрямку руху, не переконався, що вказаний маневр буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, на 3 км. вказаної ділянки автодороги змінив напрямок свого руху ліворуч, частково виїхав на зустрічний напрямок руху, в порушення вимог п.13.1 Правил не врахував ширини проїзної частини автодороги та не дотримавшись безпечного бокового інтервалу, на зустрічному напрямку руху, передньою лівою частиною автомобіля марки «AUDI А6» р.н. НОМЕР_1 допустив зіткнення з передньою лівою частиною автомобіля марки «ВАЗ-21099» р.н. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_15 , який рухався в зустрічному напрямку.

Внаслідок зіткнення водій автомобіля марки «ВАЗ-21099» ОСОБА_15 та пасажир автомобіля марки «ВАЗ-21099» ОСОБА_16 від отриманих травм загинули на місці пригоди, інші пасажири автомобіля марки «ВАЗ-21099», ОСОБА_17 та Аксу Осман отримали тілесні ушкодження, з якими госпіталізовані до Ярмолинецької ЦРЛ.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 орган досудового розслідувння підтверджує протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 27.12.2020; протоколом обшуку автомобіля марки «AUDI А 6» р.н. НОМЕР_1 від 27.12.2020;протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 27.12.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 27.12.2020; висновком експерта № 45 від 30.12.2020; висновком експерта № 80 від 27.12.2020; висновком експерта № 79 від 27.12.2020.

Разом із тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно зположеннями ст.89КПК України,визнання доказівнедопустимиминалежить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Повідомлена ОСОБА_12 підозра повністю відповідає зазначеним вимогам та не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_4 , вважає те, що повідомлення про підозру вручено із порушенням встановленої законом процедури.

Відтак, на думку особи, яка подала скаргу, ОСОБА_14 статусу підозрюваного не набув.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 КПК України особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_14 проживає в Україні з 2003 року, тобто близько останніх 18 років, є керівником підприємства, під час встановлення його особи в судовому засіданні та на запитання головуючого про місце проживання дав частково відповідь російською мовою, слідчий суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_14 розуміє українську мову у тому обсязі, який дозволяє йому усвідомлювати суть пред`явленої підозри.

Обґрунтованими є твердження слідчого про те, що ОСОБА_14 тримав посвідчення водія в Україні, а тому розуміє українську мову.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_4 у судовому засіданні про те, що тривале проживання в Україні не свідчить про те, що підозрюваний знає українську мову.

Слідчий суддя зауважує, що чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає для дотримання встановленої процедури повідомлення про підозру обов`язковості у будь-якому випадку перекладу її змісту на мову, носієм якої є особа.

Разом із тим, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (ч. 1 ст. 68 КПК України).

У постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 219/5455/16, провадження № 51-7382 км18 зазначено, що питання про дотримання вимог ст. 29 КПК щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.При цьому кримінальним процесуальним законом не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача.

Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (п. 18 ч. 3 ст. 42, п. 9 ч. 1 ст. 56, п. 11 ч. 3 ст. 64-1, п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК).

З огляду на викладене, аргументи адвоката ОСОБА_4 у скарзі та судовому засіданні стосовно розуміння слідчим, який затримував ОСОБА_20 , що він є громадянином іншої країни у сенсі того, що затриманий одразу ж потребував перекладача для проведення цієї дії, та подальших слідчих (процесуальних) дій, а уповноважена на затримання особа повинна була забезпечити присутність перекладача, є хибними.

З матеріалів кримінального провадження № 12020240000000576 вбачається, що під час затримання ОСОБА_3 27.12.2020 був присутній захисник, і будь-яких зауважень щодо необхідності забезпечення перекладу пояснень чи документів у кримінальному провадженні, чи не володіння ОСОБА_21 в достатній для розуміння мірі українською мовою ні від нього, ні від ОСОБА_3 не надходило, що підтверджується відомостями протоколу затримання від 27.12.2020. Вказане підтвердив і слідчий у судовому засіданні.

Ні ОСОБА_14 , ні його на той час захисник ОСОБА_22 не вказували про необхідність залучення перекладача на стадії затримання та пред`явлення підозри ОСОБА_12 у вказаному кримінальному провадженні, а тому у слідчого не було об`єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою.

Слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_10 належним чином, про що свідчить підпис ОСОБА_9 .

За таких обставин, слушними є аргументи слідчого про достатнє володіння підозрюваним українською мовою, яке дозволяло зрозуміти суть обставин, що відбуваються та пред`явленої підозри.

Можливість обвинуваченого (підозрюваного) в суді спілкуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів та судових рішень у перекладі рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, а також користуватися послугами перекладача, як правильно зазначає адвокат ОСОБА_4 у скарзі, є однією з складових у реалізації ним своїх прав на захист та розгляд справи незалежним і неупередженим судом, гарантованих кримінальним процесуальним законом.

Однак указане не свідчить про те, що здійснення письмового перекладу підозри за вказівкою слідчого судді, за переконанням захисника,під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 є визнанням на цій стадії кримінального провадження слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону, яке дає підстави стверджувати про те, що статусу підозрюваного ОСОБА_14 не набув.

У даному випадку наведені обставини свідчать про забезпечення реалізації прав підозрюваного під час розгляду відповідного клопотання слідчим суддею, які визначені КПК України, з огляду на встановлені обставини і аргументи сторони захисту.

А тому такі аргументи особи, яка подала скаргу слідчий суддя відхиляє.

Зважаючи на наведені обставини, підстав для задоволення скарги та процесуального реагування слідчим суддею, немає.

Керуючись ст.277, п.10 ч.1 ст.303, ч.1 ст.307КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру від 27.12.2020 у кримінальному провадженні № 12020240000000576, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 31.03.2021 о 09 год. 20 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудХмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення29.03.2021
Оприлюднено27.01.2023
Номер документу95929915
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування інші скарги

Судовий реєстр по справі —686/31918/20

Ухвала від 19.04.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Кирик О. В.

Ухвала від 21.04.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Кирик О. В.

Ухвала від 19.03.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Кирик О. В.

Ухвала від 31.03.2021

Кримінальне

Хмельницький апеляційний суд

Кулеша Л. М.

Ухвала від 31.03.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Кирик О. В.

Ухвала від 31.03.2021

Кримінальне

Хмельницький апеляційний суд

Кулеша Л. М.

Ухвала від 29.03.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Дзюбак О. В.

Ухвала від 29.03.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Дзюбак О. В.

Ухвала від 29.03.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Дзюбак О. В.

Ухвала від 29.03.2021

Кримінальне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Дзюбак О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні