Постанова

від 31.03.2021 по справі 503/1146/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3162/21

Номер справи місцевого суду: 503/1146/16-ц

Головуючий у першій інстанції Васильків О.В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Воронової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року про скасування заходів забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Васильків О.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення фактів та визнання права на спадкування разом зі спадкоємцями іншої черги; за позовною заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області Налдіна Надія Миколаївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

У червні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який згодом був уточнений та остаточно поданий до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення фактів та визнання права на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги.

Також ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про забезпечення позову, в якому просили:

- накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, а також грошові кошти на банківських рахунках приватного малого підприємства Крокус ;

- зобов`язати відділ ДВС Кодимського районного управління юстиції в Одеській області провести опис майна приватного малого підприємства Крокус , опечатати це майно та передати на зберігання Кодимській міській раді Одеської області;

- заборонити Кодимській районній державній нотаріальній конторі Одеської області вчиняти будь-які дії щодо оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі видавати свідоцтва про право на спадщину та (або) відмовляти у видачі свідоцтва.

Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 01 серпня 2016 року заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволена частково. Забезпечений позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 шляхом заборони Кодимській районній державній нотаріальній конторі Одеської області вчиняти будь-які дії щодо оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі видавати свідоцтва про право на спадщину та (або) відмовляти у їх видачі. У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме, рухоме майно та грошові кошти приватного малого підприємства Крокус , їх опис, опечатування та передачу на зберіганні третій особі відмовлено.

Також до суду з позовом звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області Налдіна Н.М. про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також в задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.

15 січня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року скасовані застосовані ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 01.08.2016 року заходи забезпечення позову шляхом заборони Кодимській районній державній нотаріальній конторі Одеської області вчиняти будь-які дії щодо оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі видавати свідоцтва про право на спадщину та (або) відмовляти у їх видачі.

Не погодившись з ухвалою суду про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 подалаапеляційну скаргу, в якої просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвала суду прийнято з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила , що на момент винесеної ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову, рішення суду ще не набрало законної сили, тобто заходи забезпечення позову були скасовані раніше, аніж саме рішення суду набрало законної сили, що не відповідає самій суті заходів забезпечення позову та мети їх застосування.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду, ОСОБА_7 , представник ОСОБА_4 зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки суд відмовляючи у задоволені позову зазначає у судовому рішенні про скасування заходів забезпечення позову, при цьому заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання судовим рішенням законної сили, що передбачено нормами цивільно-процесуального законодавства, просить залишити ухвалу суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 01 серпня 2016 року, суд першої інстанції виходив з положень ст. 158 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення фактів та визнання права на спадкування разом зі спадкоємцями іншої черги, та за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Кодимської районної державної нотаріальної контори Одеської області Налдіна Н.М. про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 01 серпня 2016 року заборонено Кодимській районній державній нотаріальній конторі Одеської області вчиняти будь-які дії щодо оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі видавати свідоцтва про право на спадщину та (або) відмовляти у їх видачі.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також в задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч.4 ст.158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст.158 ЦПК України).

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що у випадку ухвалення судом рішення про відмову в позові, суд може з власної ініціативи одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. При цьому закон не містить імперативної заборони для постановлення ухвали про скасування заходів забезпечення позову до набранням рішенням суду про відмову в позові законної сили.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також в задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 01 серпня 2016 року, відповідно до положень ч.9 ст. 158 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те , що на момент винесеної ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову, рішення суду ще не набрало законної сили, тобто заходи забезпечення позову були скасовані раніше, аніж саме рішення суду набрало законної сили, що не відповідає самій суті заходів забезпечення позову та мети їх застосування , колегія суддів вважає безпідставними у відповідності до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, оскільки рішенням суду першої інстанції у задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також у задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було відмовлено, при цьому відповідно до ч. 10 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 01 квітня 2021 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.А. Гірняк

---

С.М. Сегеда