Ухвала

від 29.03.2021 по справі 947/22604/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/469/21

Номер справи місцевого суду: 947/22604/20 1-кс/947/2736/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Універсал Сервіс Україна» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.03.2021 року у кримінальному провадженні №62019150000000933 від 25.11.2019року, -

встановив:

оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62019150000000933 від 25.11.2019 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України та накладено арешт на майно, перелічене у клопотанні слідчого, яке виявлено та вилучено 24.02.2021 року під час проведення обшуку нежитлових приміщень, розташованих на п`ятому поверсі, за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94, в яких здійснює свою діяльність ТОВ «Універсал Сервіс Україна» (ЄДРПО України 19039522).

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що вилучене 24.02.2021 року майно, під час проведення обшуку, яке зазначене в клопотанні слідчого, відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки воно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна, оскільки зазначені речі та документи визнані речовими доказами, відповідно до постанови слідчого від 25.02.2021 року, в рамках кримінального провадження №62019150000000933 від 25.11.2019 року.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, представник власника майна адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вилучені речі та документи. Апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена всупереч положенням процесуального законодавства, оскільки слідчим суддею не оцінено достатньою мірою розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача; представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Згідно з вимогами ст.404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи рішення слідчого судді районного суду та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.

Зокрема положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, а саме: захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як убачаєтьсяз матеріалівсудової справиСУ ГУНП вОдеській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №62019150000000933від 25.11.2019рокуза ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України щодо обставин привласнення державних коштів посадовими особами «МТП «Южний».

25.02.2021 року вилучене під час обшуку майно, яке визначено у клопотанні слідчого, було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

26.02.2020 року слідчий звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене під час проведення обшуку 24.02.2021 року у нежитлових приміщеннях, розташованих на п`ятому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94, в яких здійснює свою діяльність ТОВ «Універсал Сервіс Україна» (ЄДРПО України 19039522).

Клопотання слідчого мотивоване тим, що вилучені документи мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки містять у собі данні протиправних взаємовідносин з ДП «МТП «Южний», ці документи визнані речовими доказами відповідно до постанови слідчого від 25.02.2021 року. Крім того, в клопотанні зазначено, що невжиття заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого майна, може призвести до його спотворення, зіпсування, знищення, відчуження, що унеможливить встановлення важливих фактів та обставин кримінального провадження.

Апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого та обставини на які посилається останній, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно фактично відповідає вимогам ст.171 КПК України та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя, пославшись на вимоги ст.170 КПК України, задовольнив його та наклав арешт на майно, зазначивши про те, що майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Також слідчий суддя зазначив, що до моменту з`ясування всіх обставин у кримінальному провадженні, арешт є необхідним з метою недопущення його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що вилучені речі та документи відповідають критеріям визначеним ст.98 КПК України, а тому в даному кримінальному проваджені з правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, вилучені документи можуть бути речовими доказами, які мають бути детального досліджені,з метоюз`ясування всіхобставин кримінальногоправопорушення.

Доводи апелянта відносно того, що жодній посадовій особі ТОВ «УніверсалСервіс Україна»,яке євласником арештованогомайна неповідомлено пропідозру вданому кримінальномупровадженні,апеляційний судвизнає безпідставними,оскількидіючий кримінальний процесуальний закон України не ставить в залежність можливість накладення арешту на майно з процесуальним статусом особи, у володінні якого воно перебуває на час вирішення клопотання щодо необхідності його арешту.

Апеляційний суд визнає також непереконливими доводи захисника про незаконність рішення слідчого судді про накладення арешту на майно з посиланням на те, що вилучене майно не має доказового значення у даному кримінальному провадженні.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор повідомив, що вилучені документи стосуються лише взаємовідносин між ТОВ «Універсал Сервіс Україна» та ДП «МТП «Южний» за період 2017-2019 років, тобто саме за той період, коли, за версією органу досудового розслідування було вчинено злочини пов`язані з привласнення державних коштів посадовими особами «МТП «Южний».

Факт господарських відносин між ТОВ «Універсал Сервіс Україна» та ДП «МТП «Южний» в період, який досліджується органом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження, та якого стосуються вилучені документи, апелянтом не заперечувався.

За наведенихвище обставин,доводи апелянтапро незаконністьрішення слідчогосудді пронакладення арештуз посиланнямна те,що вилученідокументи маютьвідношення доданого кримінальногопровадження,є непереконливими,оскільки переліквилучених документіввказує нате,що вониможуть стосуватисяобставин можливогопривласнення державногомайнапосадовими особами «МТП «Южний», що є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора та рішенням слідчого судді щодо існування ризику спотворення, знищення або втрати вилученого майна.

Апеляційний суд також враховує той факт, що представник ТОВ «Універсал Сервіс Україна» не навів жодних доводів на підтвердження того, що вилучення документів підприємства в будь-яких спосіб заважає роботі підприємства.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу представника власника майна, що питання про доцільність подальшого арешту вилученого майна буде перевірено на стадії досудового розслідування на протязі нетривалого часу, тобто після отримання органом досудового розслідування результатів призначених експертиз, про що має бути постановлено відповідне процесуальне рішення, а підприємство, як власник цього майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України, у разі встановлення обставин, які свідчать про недоцільність подальшого арешту майна.

Підстав сумніватися в розумності та співрозмірності обмеження права власності на вилучене майно завданням кримінального провадження апеляційний суд на даній стадії досудового розслідування не вбачає. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для власника, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні, що буде слугувати меті забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для власника, та забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали, слід визнати непереконливими.

У відповідності до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК України, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Універсал Сервіс Україна» - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 01.03.2021 року, якою накладено арешт на документи, вилучені під час проведення обшуку в приміщенні ТОВ «УніверсалСервіс Україна»за адресою:м.Одеса,вул.Люстдорфська дорога,92/94,у кримінальномупроваджені №62019150000000933від 25.11.2019року залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4