Постанова

від 19.03.2021 по справі 2-7234/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2280/21

Номер справи місцевого суду: 2-7234/09

Головуючий у першій інстанції Целух А.П.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 2-7234/09

Номер апеляційного провадження: 22-ц/813/2280/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , правонаступниками якого є - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

- відповідач - Одеська міська рада,

- апелянт (особа, яка не брала участі у справі але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки) - ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , правонаступниками якого є - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання права власності, за апеляційною скаргою адвоката Верховець Ксенії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_5 , на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Целуха А.П. 19 жовтня 2009 року,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 загальною площею - 237,1 кв. м., житловою площею - 78,4 кв. м., та підсобною площею - 153,4 кв. м., який в цілому складається з: - літ. Д: - 1 - хол, площею - 36,4 кв. м.; - 2 - кухня, площею - 30,6 кв. м.; - 3 - санвузол, площею - 6,7 кв. м.; - 4 - комора, площею - 2,5 кв. м.; - 5 - житлова, площею - 11,7 кв. м.; - 6 - котельна, площею - 7,6 кв. м.; - 7 - гараж, площею - 24,4 кв. м.; - 8 - хол, площею - 35,4 кв. м.; - 9 - житлова, площею - 33,6 кв. м.; - 10 - санвузол, площею - 9,8 кв. м.; - 11 - житлова, площею - 33,1 кв. м.; - літ. А - гараж-господарський блок, літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, літ. Г - навіс, №1 - №2 - огорожа.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що у 2006 році ним було здійснено будівництво нежитлових будівель, загальною площею - 321 кв. м.. Після завершення будівництва нежитлових будівель вони були введені в експлуатацію, зареєстровано право власності на зазначені будівлі. У зв`язку з відсутністю коштів позивач був вимушений припинити подальше будівництво житлового будинку.

На початку 2009 року, отримавши дозвіл всіх сусідів, за власний рахунок, власною працею із залученням спеціалістів та з дотриманням основних будівельних норм і правил, він на власній земельній ділянці збудував житловий будинок (Т. 1, а. с. 4 - 5).

2.2 Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції обґрунтування його висновків

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року вищевказаний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 загальною площею - 237,1 кв. м., житловою площею - 78,4 кв. м., та підсобною площею - 153,4 кв. м., який в цілому складається з: - літ. Д: - 1 - хол, площею - 36,4 кв. м.; - 2 - кухня, площею - 30,6 кв. м.; - 3 - санвузол, площею - 6,7 кв. м.; - 4 - комора, площею - 2,5 кв. м.; - 5 - житлова, площею - 11,7 кв. м.; - 6 - котельна, площею - 7,6 кв. м.; - 7 - гараж, площею - 24,4 кв. м.; - 8 - хол, площею - 35,4 кв. м.; - 9 - житлова, площею - 33,6 кв. м.; - 10 - санвузол, площею - 9,8 кв. м.; - 11 - житлова, площею - 33,1 кв. м.; - літ. А - гараж-господарський блок, літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, літ. Г - навіс, №1 - №2 - огорожа.

Визначено порядок виконання рішення, згідно з яким після набуття рішенням законної сили воно є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, який розташований за адресою - АДРЕСА_1 загальною площею - 237,1 кв. м., житловою площею - 78,4 кв. м., та підсобною площею - 153,4 кв. м., який в цілому складається з: - літ. Д: - 1 - хол, площею - 36,4 кв. м.; - 2 - кухня, площею - 30,6 кв. м.; - 3 - санвузол, площею - 6,7 кв. м.; - 4 - комора, площею - 2,5 кв. м.; - 5 - житлова, площею - 11,7 кв. м.; - 6 - котельна, площею - 7,6 кв. м.; - 7 - гараж, площею - 24,4 кв. м.; - 8 - хол, площею - 35,4 кв. м.; - 9 - житлова, площею - 33,6 кв. м.; - 10 - санвузол, площею - 9,8 кв. м.; - 11 - житлова, площею - 33,1 кв. м.; - літ. А - гараж-господарський блок, літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, літ. Г - навіс, №1 - №2 - огорожа.

Заочне рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що земельна ділянка належить позивачу на праві власності. Будівництво відбулося за згодою сусідів. Дії позивача щодо свого майна, яке змінило свою характеристику, є правомірними, не порушують прав інших осіб (Т. 1, а. с. 46 - 46 зворотна сторона).

04 вересня 2018 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення по вищевказаній справі (Т. 1, а. с. 56 - 58).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2018 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_5 від 04 вересня 2018 року про перегляд заочного рішення від 19 жовтня 2009 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що перегляд заочного рішення за заявою особи, яка не приймала участь у справі не передбачений діючим процесуальним законодавством (Т. 1, а. с. 66).

2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Верховець К.С., діюча від імені ОСОБА_5 , як особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, просить скасувати заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні вимог позову (Т. 1, а. с. 69 - 75).

2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заочне рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норма процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що ОСОБА_1 не залучив до участі у розгляді справи, в якості належного відповідача, свою колишню дружину - ОСОБА_5 , яка приймала безпосередню участь у будівництві спірного житлового будинку.

14 вересня 1979 року у відділі РАГС Київського району м. Одеси між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб. 20 грудня 2007 року рішенням Київського районного суду м. Одеси шлюб зареєстрований між позивачем та ОСОБА_1 був розірваний. Зазначене рішення суду вступило в силу 01.01.2008 року.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 були придбані земельні ділянки, загальною площею - 0,2 га., які розташовані за адресою - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічевою Н.А., та зареєстрованого в реєстрі №3254.

25 травня 2004 року ОСОБА_1 було отримано Державний акт Серія ОД № 011310 про право власності на земельну ділянку, загальною площею - 0,2 га., що розташована за адресою - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Даний акт зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №010450500791.

В період з 2006-2009 роки ОСОБА_1 було здійснено будівництво житлового будинку, розташованого за адресою - АДРЕСА_4 , загальною площею - 237,1 кв. м., житловою площею - 78,4 кв. м., та підсобною площею - 153,4 кв. м., що в цілому складається з: - літ. Д: - 1 - хол, площею - 36,4 кв. м., 2 - кухня, площею - 30,6 кв. м., 3 - санвузол площею - 6,7 кв. м., 4 - кладовка, площею - 2,5 кв. м., 5 - житлова, площею - 11,7 кв. м., 6 - котельна, площею - 7,6 кв. м., 7 - гараж, площею - 24,4 кв. м., 8 - хол, площею - 35,4 кв. м., 9 - житлова, площею - 33,6 кв. м., 10 - санвузол, площею - 9,8 кв. м., 11 - житлова, площею - 33,1 кв. м., а також - літ. А - гараж-господарський блок, літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, літ. Г - навіс, №1-№2 огорожа.

Як було зазначено самим позивачем у позовній заяві, будівництво спірного житлового будинку було розпочато у 2006 році, тобто під час перебування у шлюбі та за спільні кошти подружжя.

Суд першої інстанції на дану обставину увагу не звернув та розглянув справу без участі колишньої дружини позивача.

Більш того, у період 2008-2009 р.p. ОСОБА_5 продовжувала приймати участь у будівництві житлового будинку, у тому числі займалася придбанням будівельних матеріалів, що підтверджується наданими копіями квитанцій. Разом з тим, під час попереднього розгляду справи ОСОБА_5 була позбавлена можливості надати відповідні докази участі у будівництві будинку та витребувати відповідні докази у позивача (Т. 1, а. с. 69 - 75).

2.5 Узагальнені доводи відповідача в апеляційному суді

Відповідач Одеська міська рада не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19.10.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року.

Указом Президента України № 452/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах , ліквідовано апеляційний суд Одеської області, створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, який включає Одеську область, з місцезнаходженням у м. Одесі.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Частиною 5 статті 31 ЦПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

На виконання вимог Закону України Про судоустрій і статус суддів , ЦПК України рішенням зборів Одеського апеляційного суду від 28.12.2018 №1 днем початку роботи суду визначено - 03.01.2019 року, до якого підлягають передачі всі справи, що перебували в провадженні Апеляційного суду Одеської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: - суддя-доповідач - Заїкін А.П.; - судді-члени колегії - Калараш А.А., Погорєлова С.О..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.02.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року прийнято до провадження. Закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи у приміщенні апеляційного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.04.2020 року витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Шевиріної Алли Олексіївни (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 7/2) належним чином завірену копію спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.10.2020 року залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі у справі в якості правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача по справі - ОСОБА_1 .

15 березня 2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги.

15 березня 2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

15 березня 2021 року від представник ОСОБА_5 надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження.

Окремими ухвалами Одеського апеляційного суду від 19.03.2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги та відмовлено в задоволенні заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У судовому засіданні адвокат Дмитрієв В.П., діючий від імені ОСОБА_5 підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні вважали, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за викладених в ній доводів.

ОСОБА_4 та її представник у судовому засідання заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на недоведеність апеляційної скарги.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши поясненні осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Верховець К.С., діючої від імені ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

25 березня 2003 року ОСОБА_1 придбав земельну ділянку, площею - 0,2 га., розташовану за адресою - АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі-продажу. Цільове призначення використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ОД № 011310 видано ОСОБА_1 25 травня 2004 року.

Згідно з технічним паспортом збудований позивачем будинок, загальною площею - 237,10 кв. м., житловою площею - 78,40 кв. м., та підсобною площею - 153,40 кв. м., що в цілому складається з: - літ. Д: -1-хол, площею - 36,4 кв. м, 2-кухня, площею - 30,6 кв. м., 3-санвузол, площею - 6, 7 кв. м, 4-кладовка, площею - 2,5 кв. м, 5 - житлова, площею - 11,7 кв. м., 6-котельна, площею - 7,6 кв. м., 7-гараж, площею - 24,4 кв. м., 8-хол, площею - 35,4 кв. м., 9- житлова, площею - 33,6 кв. м., 10 - санвузол, площею - 9,8 кв. м., 11-житлова, площею - 33,1 кв. м., а також літ. А- гараж- господарський блок, літ. Б - сарай, літ. В - вбиральня, літ. Г-навіс №1-№2 огорожа (Т. 1, а. с. 6 - 10).

Будівництво було здійснено на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності. Мешканці сусідніх квартир проти зазначеного будівництва не заперечують (Т. 1, а. с. 13).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 62/09 від 09.10.2009 року зазначений житловий будинок обладнаний необхідними інженерними комунікаціями, а також обладнанням згідно з вимогами діючих норм та правил. Стан основних несучих та огороджуючих конструкцій не викликає небезпеки для перебування та життєдіяльності людей. Можлива збереження та подальша експлуатація житлового будинку літ. Д, надвірних будівель: літ. А-гараж-господарський блок, літ. Б- сарай, літ. В- вбиральня, літ. Г- навіс, №1, №2 - огорожі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_5 , а. с. 37).

14 вересня 1979 року у відділі РАГС Київського району м. Одеси між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб.

20 грудня 2007 року рішенням Київського районного суду м. Одеси шлюб зареєстрований між позивачем та ОСОБА_1 розірваний. Зазначене рішення суду вступило в силу 01.01.2008 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З матеріалів спадкової справи, відкритої відносно майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , яка надійшла до апеляційного суду, вбачається, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.02.2016 року у справі 521/21428/13 задоволено позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ОСОБА_4 , про визнання права власності .

Визнано за ОСОБА_5 право власності на Ѕ частку земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_4 .

Задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частини житлового будинку розташованого за адресою - АДРЕСА_4 загальною площею - 237,1 кв. м., житловою площею - 78,4 кв. м., та підсобною площею - 153,4 кв. м., що в цілому складається з: - літ. Д: -1-хол, площею - 36,4 кв. м., 2-кухня, площею - 30,6 кв. м., 3-санвузол, площею - 6,7 кв. м., 4 кладовка, площею -2,5 кв. м., 5-житлова - 11,7 кв. м., 6-котельна, площею - 7,6 кв. м., 7-гараж, площею - 24,4 кв. м., 8-хол, площею - 35,4 кв. м., 9-житлова, площею - 33,6 кв. м., 10- санвузол, площею - 9,8 кв. м., 11-житлова, площею - 33,1 кв. м., який належав на праві приватної власності ОСОБА_1 ..

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, що належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , яка розташована за адресою - АДРЕСА_4 , загальною площею 0,2 Га, кадастровий номер 5110137300:34:016:0005.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину майна, що зазначено в опису, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_4 (на технічному паспорті ділянка зазначена під літ. А ), яке належало на праві приватної власності ОСОБА_1 ..

Рішенням Апеляційного суду Одеської Області від 25 травня 2016 року у справі 521/21428/13 скасовано рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

В скасованій частині ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на наступне майно:

- на 1/4 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , під літ. Д , загальною площею - 237,1 кв.м., житловою площею -78,4 кв.м., підсобною площею - 153,4 кв.м., який в цілому складається з приміщень: 1-хол, площею 36,4 кв.м.; 2 - кухня, площею 30,6 кв.м., 3 - санвузол, площею 6,7 кв.в.; 4 - комірка, площею 2,5 кв.м.; 5 - житлова, площею 11,7 кв.м.; 6 - котельна, площею 7,6 кв.; 7 - гараж, площею 24,4 кв.м.; 8 - хол, площею 35,4 кв.м.; 9 - житлова, площею 33,6 кв.м.; 10 - санвузол, площею 9,8 кв.м.; 11 - житлова, площею 33,1 кв.м.;

- на 1/4 частину земельної ділянки, загальною площею 0,2 га., кадастровий номер 5110137300:34:016:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4

- на 1/4 частину запчастин та обладнання 58 найменувань, які знаходяться в приміщенні під літ А за адресою: АДРЕСА_4 : свердлильний станок 2МН2 - 1 шт.; прес гідравлічний 50 тн. - 1 шт.; ковадло - 1 шт.; бочка металева 200 л. - 1 шт.; металевий стелаж - 5 од.; вогнегасник порошковий ОП100.01 - 1 шт.; компресор - 1 шт.; металева шафа - 6 од.; балон з вуглекиснем - 1 шт.; вогнегасник - 2 од.; металева шафа для болтів - 2 од.; металеві бочки 200 л. з мастилами напівпорожні - 4 од.; розігрівач СРРLL - 1 шт.; бочки металеві напівпорожні об`ємом 60 л. - 7 од.; гідравлічний кран - 1 шт.; драбина металева - 1 шт.; насос для мастила - 6 од.; лобове скло для автомобіля - 18 од.; кофейний апарат Нескафе - 1 шт.; дерев`яний стіл - 2 од.; дерев`яні стільці - 8 од.; дерев`яна лавка - - 1 шт.;аудіоцентр Панасонік - 1 шт.; офісні столи коричневого кольору - 2 шт.; шкіряні офісні крісла - 2 од.;диван коричневого кольору - 1 шт.; телевізор Самсунг - 2 од.; кондиціонер Дайкін - 1 шт.; акваріум об`ємом 500 л. - 1 шт.; монітор Філіпс - 1 шт.; монітор Самсунг - 1 шт.; принтер Самсунг - 1 шт.; системний блок комп`ютера - 2 од.; блок безперебійного живлення - 1 шт.; ресивер Апіва - 1 шт.; моделі автомобілів колекційні - 32 од.; полиці дерев`яні - 2 од.;картини дерев`яні - 2 од.; комутатор Сомакс - 1 шт.; колонки Свен - 2 од.; офісна шафа - 1 шт.; розтер Зуксел - 1 шт.; шафа з дерев`яними шухлядами - 3 од.; пластикові шафи - 2 од.; довідники та автомобільні каталоги - 38 од.; блок сигналізацій Лунь - 1 шт.; блок безперебійного живлення - 2 од.; дерев`яна шафа - 1 шт.; дерев`яна тумба - 1 шт.; стіл журнальний - 1 шт.; дерев`яний стіл офісний - 1 шт.; диван рожевий - 1 шт.; сейф металевий - 1 шт.; система відеоспостереження - 1 шт.; монітор Самсунг - 1 шт.; факс Панасонік -1 шт.; принтер Епсон -1 шт.; токарний станок - 1 шт.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В решті рішення залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 08 травня 2018 року у справі 521/21428/13 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року в частині вирішення первісного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання права власності на земельну ділянку скасовано.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки.

Рішення апеляційного суду від 25.05.2016 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування скасувати та залишити в цій частині в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.02.2016 року. Вказаною постановою Верховного Суду встановлено, що у період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у шлюбі було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок від 25.03.2003 року, на яких збудовано будинок після розірвання шлюбу, і він не є спільним майном подружжя, оскільки право власності на будинок ОСОБА_1 набув у 2009 році (Т. 1, а. с. 197 зворотна сторона).

13.08.2019 року ОСОБА_3 (донька) отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_1 , згідно якого успадкувала ј частину житлового будинку, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_4 .

13.08.2019 року ОСОБА_4 (дружина) отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_1 , згідно якого успадкувала ј частину житлового будинку, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_4 .

Між сторонами виникли правовідносини щодо права власності.

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону № 3038-VI.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв`язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Згідно зі ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовуй помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має і використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції розглянув справу без участі колишньої дружини позивача - ОСОБА_5 , яка також приймала безпосередню участь у будівництві спірного житлового будинку, а також доводи, що позивачем у позовній заяві зазначено, що будівництво спірного житлового будинку було розпочато у 2006 році, тобто під час перебування у шлюбі зі скаржником та за спільні кошти подружжя, є неспроможними, виходячи з встановлених Верховним Судом обставин по справі № 521/21428/13, в якій безпосередньо приймала участь ОСОБА_5 , про те, що спірний будинок побудований після розірвання шлюбу, він не є спільним сумісним майном подружжя (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Таким чином, ОСОБА_5 як колишня дружина позивача не довела, що вона є особою, якій належить право вимоги за пред`явленим в суді позовом про визнання права власності на спірний житловий будинок, оскільки відсутні докази того, що вона також здійснювала спірне будівництво.

3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Верховець К.С., діючої від імені ОСОБА_5 є не недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що підстав для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Верховець К.С., діючої від імені ОСОБА_5 , відсутні.

3.6 Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Верховець Ксенії Сергіївни, діючої від імені ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 05 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

С. О. Погорєлова