Ухвала

від 14.05.2021 по справі 2-7234/09

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 травня 2021 року

м. Київ

справа № 2-7234/09

провадження № 61-6858ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якого є: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Одеської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 237,1 кв. м., житловою площею - 78,4 кв. м., та підсобною площею - 153,4 кв. м., який складається з: літ. Д: хол, площею - 36,4 кв. м.; кухня, площею - 30,6 кв. м.; санвузол, площею - 6,7 кв. м.; комора, площею - 2,5 кв. м.; житлова кімната площею - 11,7 кв. м.; котельна, площею - 7,6 кв. м.; гараж, площею - 24,4 кв. м.; хол, площею - 35,4 кв. м.; житлова кімната, площею - 33,6 кв. м.; санвузол, площею - 9,8 кв. м.; житлова кімната, площею - 33,1 кв. м.; літ. А - гаражно-господарський блок, літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, літ. Г - навіс, №№ 1- 2 - огорожа.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що земельна ділянка належить позивачу на праві власності. Будівництво відбулося за згодою сусідів. Дії позивача щодо свого майна, яке змінило свою характеристику, є правомірними, не порушують прав інших осіб.

23 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 26 квітня 2021 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Разом з цим, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження , визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

У зв`язку із наведеним, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Осіян