Ухвала

від 06.09.2007 по справі 3/566-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/566-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.09.07           Справа №3/566-06.

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства «Охтирський пивоварнийзавод», м. Охтирка

До відповідача:  Приватного малого підприємства «Меркурій»   

Про стягнення: 42658 грн. 13 коп.          

Суддя           СОП‘ЯНЕНКо О.Ю.

при секретарі судового засідання Маслову В.В.

Представники:

Від позивача: Дульська Ю.В., Друговська О.М.

Від відповідача: Шляхетський Л.І.

Суть спору: позивач звернувся з позовом та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 06.12.2006 р., 15.12.2006 р. просив стягнути з відповідача на свою користь 9404 грн. 82 коп. боргу за продукцію, 29020 грн. 14 коп. вартості тари з ПДВ, 1608 грн. 37 коп. пені та 3408 грн. 97 коп. інфляційних збитків за договором купівлі-продажу продукції від 03.01.2006 р.

          Рішенням господарського суду Сумської області від 18.12.2006 р. позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнуто 9404 грн. 82 коп. боргу за продукцію, 8202 грн. 60 коп. боргу за тару, 1217 грн. 73 коп. пені, 1749 грн. 14 коп. індексу інфляції, 205 грн. 74 коп. витрат по сплаті держмита та 56 грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

          Постановою Вищого господарського суду  України від 26.04.2007 р. рішення суду першої інстанції та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2007 р. у частині стягнення вартості тари у сумі 8202 грн. 60 коп., 1217 грн. 73 коп. пені, 1749 грн. 14 коп. індексу інфляції скасовані і справа в цій частині направлена на новий розгляд. У решті вимог постановлені у справі рішення залишені без змін.

          Під час нового судового розгляду позивач надав письмові пояснення від 27.08.2007 р. за № 277/099, відповідно до яких просить стягнути з відповідача борг за тару з нарахованим ПДВ в загальній сумі 19313,34 грн., штрафні санкції за несвоєчасне повернення коштів за продукцію в сумі 1104,64 грн., інфляційні збитки за продукцію в сумі 808,65 грн., штрафні санкції за несвоєчасне повернення грошових коштів за тару в сумі 380,03 грн., інфляційні збитки  по грошовим коштам за тару в сумі 2227,21 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 554,59 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

          Відповідач 08.08.2007 р. надав додаткові заперечення, в яких визнає заборгованість по тарі на загальну суму 507 грн. 46 коп., пеню на загальну суму 939 грн. 05 коп., індекс інфляції на загальну суму 799 грн. 23 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          Скасовуючи попередні рішення у справі Вищий господарський суд у постанові від 26.04.2007 р. зазначив, що спір розглядався щодо загального обсягу зобов‘язань відповідача по договору від 03.01.2006 р. і, з огляду на підтвердження відповідачем в актах звіряння розрахунків своєї заборгованості, з урахуванням вартості тари, обов‘язок щодо з‘ясування дійсних обсягів отриманої відповідачем тари покладався на суд, який повинен був витребувати необхідні для розгляду справи матеріали та, з урахуванням, зокрема, і доводів відповідача про часткове повернення тари до розгляду спору по накладних № 13245 від 24.11.2006 р., № 13538 від 02.12.2006 р., дати належну оцінку правам та обов‘язкам сторін.

          Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК  України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов‘язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

          03.01.2006 р. між ВАТ "Охтирський пивоварний завод" (продавцем) та приватним малим підприємством "Меркурій" (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу продукції (пива, безалкогольних напоїв, води питної, води мінеральної), розділом ІІ якого передбачений обов‘язок покупця повертати продавцю пляшки, кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, а кеги в термін не більше 20 діб. При зміні заставної ціни на тару продавець здійснює переоцінку заставної тари за власною ініціативою та без повідомлення покупця. Після зміни заставної вартості тари неповернута тара, яка є в користуванні покупця, приймається продавцем за новими заставними цінами.

          З наданих позивачем Відомостей руху тари з травня по грудень 2006 р. включно (окремо по кожному місяцю) вбачається, що станом на 01.05.2006 р. відповідач мав переплату по заставній тарі в сумі 2345 грн. 05 коп. На кінець 2006 року за ним утворилася заборгованість по неповернутій тарі в сумі 16094 грн. 45 коп., яка підтверджується наданими позивачем документами та матеріалами справи.

          При цьому, позивачем були враховані 1980 пляшок 0,5 л типу ХА на суму 495 грн., 99 ящиків п/е 20гн. № 5 на суму 594 грн. та 20 кегів 30 л нестандартних на суму 7000 грн., повернуті позивачу протягом листопада-грудня 2006 р., що спростовує заперечення відповідача в цій частині.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Виходячи з мотивувальної частини рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2006 р., яке набрало законної сили, і відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України зазначені у ньому факти не повинні доводитися знову, відповідачем не було надано суду доказів сплати підтвердженої ним суми заборгованості, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9404,82 грн. за продукцію визнані обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки згідно умов розділу ІІІ договору покупець зобов‘язався повністю оплатити отриману продукцію у термін 5 календарних днів.

Відповідно до розділу У договору у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,2 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення невиконання грошового зобов‘язання.

          Позивачем наданий розрахунок пені за несвоєчасне проведення розрахунків з урахуванням передбачених Законом  України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань" обмежень, відповідно до якого розмір пені становить 940 грн. 82 коп.

          Проте, позивачем не враховано, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК  України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано. В зв‘язку з цим, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 875 грн. 36 коп., а саме: за накладною № 5691/2 від 03.05.2006 р. за 182 дні в сумі 110 грн. 18 коп., за накладною № 7668/2 від 01.06.2006 р. за 182 дні в сумі 43 грн. 82 коп., за накладною № 7792/2 від 02.06.2006 р. за 176 днів в сумі 371 грн. 36 коп., за накладною № 4351/2 від 05.06.2006 р. за 175 днів в сумі 350 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 163 грн. 82 коп. та 808 грн. 65 коп. збитків від інфляції правомірні та підлягають задоволенню.

          Розділом ІІІ договору купівлі-продажу передбачений порядок розрахунків і, зокрема, визначено, що у разі неповернення покупцем зворотної тари в узгоджені терміни (тобто  в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, а кеги в термін не більше 20 діб) покупець зобов‘язаний сплатити на користь продавця вартість тари та податок на додану вартість на тару з обов‘язковою вказівкою про це у платіжному документі.

          Виходячи з цього, позивачем правомірно нарахована вартість неповернутої у передбачені договором терміни тари з урахуванням встановленого законодавством розміру ПДВ у сумі 19313 грн. 34 коп., вимоги позивача в цій частині визнаються судом обгрунтованими і підлягають задоволенню.

          Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 380 грн. 03 коп. пені та 2227 грн. 21 коп. інфляційних збитків по грошовому зобов‘язанню за тару не підлягають задоволенню, оскільки договором купівлі-продажу від 03.01.2006 р. не передбачена майнова відповідальність покупця за несвоєчасну сплату вартості заставної тари, а приписи ст. 625 ЦК України в частині нарахування індексу інфляції не можуть бути застосовані, оскільки зобов‘язання з повернення тари не є грошовим.

Відповідно до ст. ст. 32 – 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але відповідач, з урахуванням всіх обставин справи не подав суду належних доказів, які б об‘єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.

          Позивач, звертаючись до суду із позовом про стягнення з відповідача 42658 грн. 13 коп., платіжним дорученням № 5435 від 16.08.2006 р. сплатив 554,59 грн. держмита, в зв‘язку з чим зайво сплачене держмито в сумі  128,01 грн. підлягає поверненню. Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 213 грн. 29 коп. витрат по держмиту пропорційно задоволеним позовним вимогам та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст.  44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

 ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Приватного малого підприємства «Меркурій» (Сумська область, м. Тростянець, вул. Машинобудівельна, 11/1; код 21105766) на користь Відкритого акціонерного товариства «Охтирський пивоварний завод» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Батюка, 23; код 00383053) 19 313 грн. 34 коп. боргу за тару з ПДВ, 875 грн. 36 коп. пені, 808 грн. 65 коп. збитків від інфляції, 163 грн. 82 коп. – 3% річних, 213 грн. 29 коп. витрат по державному миту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову – відмовити.

4.          Повернути Відкритому акціонерному товариству «Охтирський пивоварний завод» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Батюка, 23; код 00383053) з Державного бюджету України (р/р 31112095700002, код бюджетної класифікації 22090200, код ЄДРПОУ 23636315, банк одержувача – ГУДКУ у Сумській області, символ звітності – 095, МФО 837013) 128 грн. 01 коп. зайво сплаченого державного мита.

5.          Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                      О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО  

Повний текст рішення підписаний 12.09.2007 р.