Ухвала

від 06.04.2021 по справі 643/4398/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 643/4398/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Кухар Н.М.)

від 03.11.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Чернота Л.Ф.; судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.)

від 27.01.2021

у справі № 643/4398/17

за позовом ОСОБА_1

до Гаражно-будівельного кооперативу "Північний"

про визнання рішення загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу таким, що не відповідає вимогам закону та його скасування, поновлення у членах кооперативу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 у справі №643/4398/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 у справі №643/4398/17 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №643/4398/17, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №643/4398/17 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

Від ОСОБА_1 30.03.2021 до суду, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.03.2021, надійшла уточнена касаційна скарга, в якій підставами для скасування судових рішень попередніх інстанцій зазначає частини 1, 2, 3 ст. 311 Господарського процесуального кодексу України. Вважає, що такими підставами є письмові докази, передбачені, ст. 91 ГПК України - це список членів Кооперативу ГБК "Північний", які, небудь-то, були присутні на Загальних зборах 21.05.2016, у якому відсутні: найменування списку, дата його складання, підпис (підписи) на списку будь-кого з членів кооперативу, який (які) його склали, тобто цей список склав невідомо хто, коли і для якої мети, ніким не підтверджений особистим підписом і тому вважаю, що вказані відповідачем підстави і докази є неналежними, недопустимими та недостовірними, тому що не відповідають вимогам ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України. На підставі наведеного вважає, що має право і підстави для оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до ст. 287 ГПК України.

Разом з тим ОСОБА_1 у уточненій касаційній скарзі не наводить підстав касаційного оскарження судових рішень, які передбачено ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

При цьому підстави касаційного оскарження для можливості відкриття касаційного провадження у справі визначено частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість статтею 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави для скасування судових рішень, якими суд касаційної інстанції керується при прийнятті постанови у справі по суті вирішення спору.

ОСОБА_1 не обґрунтував підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, а помилково ототожнює їх зі статтею 311 ГПК України.

Отже з урахуванням викладеного ОСОБА_1 не усунуто недоліки касаційної скарги, оскільки не наведено підстав для касаційного оскарження постанови суду, передбачених саме ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не усунуто недоліки касаційної скарги відповідно до вимог ухвали Верховного Суду від 15.03.2021, вона вважається неподаною та підлягає поверненню.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлений права на повторне звернення з касаційною скаргою оформленою належним чином відповідно до вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №643/4398/17 повернути скаржнику.

2. Надіслати учасникам справи копії даної ухвали.

3. Надіслати скаржнику копію даної ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко