Ухвала

від 31.03.2021 по справі 495/4012/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4012/20

Номер провадження 2-п/495/28/2021

31 березня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Боярського О.О.,

за участі секретаря судового засідання Рачицької І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 10.02.2021 року у справі № 495/4012/20 за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 про витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О. перебувала цивільна справа № 495/4012/20 за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 про витребування майна.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 10.02.2021 року у справі № 495/4012/20, ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,62 кв.м., житловою площею 23,59 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 гривень.

15.03.2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 за ордером - адвоката Васильєва П.О. про перегляд заочного рішення по вказаній цивільній справі.

В обґрунтування заяви адвокат Васильєв П.О. зазначає, що ОСОБА_1 не знала про те, що відбуваються судові засідання та взагалі не знала про пред`явлення до неї вказаного позову та існування даної цивільної справи. Судової кореспонденції вона не отримувала. Всі поштові повідомлення повернулись до суду за закінченням терміну зберігання . Істотними обставинами, адвокат Васильєв П.О. зазначає добросовісність набуття ОСОБА_1 спірної квартири.

Ухвалою суду від 16.03.2021 року заява відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 10.02.2021 року у справі № 495/4012/20 прийнята до провадження судді Боярського О.О.

В судове засідання призначене на 31 березня 2021 року сторони не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Холудєєв Б.Є. подав до канцелярії суду заяву з проханням відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. Відповідачкою ОСОБА_1 не надані до заяви будь-які належні та допустимі докази про те, що їй не було відомо про існування в Білгород-Дністровському міськрайонному суді вказаної цивільної справи за позовом ОСОБА_2 про витребування майна. Відповідачці належним чином направлялись судові повістки неодноразово. Крім того, згідно ордеру адвоката, адвокат Васильєв П.О. уклав договір з ОСОБА_1 20.06.2020 року, тобто під час розгляду цивільної справи у суді.

Представник заявника - адвокат Васильєв П.О. подав до канцелярії суду заяву з проханням заяву про перегляд заочного рішення розглянути без його участі та задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду, враховуючи пояснення учасників справи, приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.

Судом встановлено, що 10.02.2021 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом ухвалено заочне рішення за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Для перегляду судом заочного рішення необхідна наявність усіх підстав для перегляду передбачених ч.1 ст. 288 ЦПК України, які у заяві відповідача про перегляд заочного рішення відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідачки судом неодноразово надсилались поштові повідомлення з процесуальними документами по справі. Сама справа розглядалась судом понад 6 місяців. Тривалий час її розгляду зумовлений саме намаганнями сулу викликати у судові засідання відповідачку ОСОБА_1 .

Адвокат Васильєв П.О. в поданій 12.03.2021 року заяві про ознайомлення з матеріалами справи, зазначає що про існування ухваленого 10.02.2021 року заочного рішення ОСОБА_1 стало відомо саме 12.03.2021 року, в останній 30 день набрання заочним рішенням законної сили, з офіційного веб-порталу Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд має певні сумніви щодо дійсності наголошень заявника, який в останній день подав заяву на ознайомлення з матеріалами справи та в цей же день відповідачка користувалась веб-порталом судової влади. Не зрозуміло, що саме заважало відповідачці раніше скористатися вказаними інтернет ресурсами. Все це лише зводить до думки про намагання відповідачки затягнути строки розгляду справи.

До того ж, посилання адвоката Васильєва П.О. на не дослідження судом обставин набуття відповідачкою речового права власності на спірний об`єкт є помилковими, оскільки такі обставини судом досліджувались під час прийняття рішення та всім доказам була надана відповідна оцінка. Саме тому, зазначені адвокатом Васильєвим П.О. докази у вигляді договору дарування не є істотними в розумінні ч.1 ст. 288 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа Желтяков проти України (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Так, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.

На підставі вищевикладеного, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва П.О. про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 258-261, 287 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення заяву відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 10.02.2021 року у справі № 495/4012/20 за позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 про витребування майна.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали (ч.4 с. 287 ЦПК України).

Суддя О.О.Боярський