Ухвала

від 07.04.2021 по справі 953/6210/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6210/21

н/п 2-з/953/82/21

УХВАЛА

"07" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Черниш О.М.,

розглянувши заяву представника позивача Адвокатського об`єднання Ястребова і партнери про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Адвокатського об`єднання Ястребова і партнери до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати договір позики від 01.03.2015 року укладений між відповідачами - недійсним.

Разом з позовною заявою представник позивача звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що відповідач може відчужити вказаний будинок, що може призвести до неможливості виконання рішення суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача коштів в розмірі 3171169,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладення арешту на майно відповідача або забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідноч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з

метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2020, яке набуло законної сили, стягнуто на користь позивача з відповідача кошти в розмірі 3171169,20 грн. Вказане рішення відповідачем ОСОБА_1 не виконано, та позивач вказує, що рішенням суду від 05.02.221 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 коштів за договором позики від 01.03.2015 року. Позивач вважає вказаний договір позики фіктивним, що і стало підставою для звернення до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17.10.2018 року у справі №183/5864/17-ц.

В матеріалах справи будь-яких докази на підтвердження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову - відсутні, як і доказів відчуження спірного майна, оскільки вказаний будинок також перебуває в іпотеці АТ Альфа-Банк , та рішення суду про звільнення спірного майна з-під арешту

матеріали заяви не містять.

Разом з тим, предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню в даному випадку, а тому є помилковим посиланням позивача, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі, а забезпечення вимог за рішенням суду від 18.05.2020 року по справі №953/1239/20 можливе на стадії його примусового виконання органами ДВС.

Аналогічні висновки містяться також постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 по справі № 755/5333/20, провадження № 61-17180св20.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку в задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача Адвокатського об`єднання Ястребова і партнери про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Адвокатського об`єднання Ястребова і партнери до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд протягом 15 діб.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя - Г.А. Зуб