Ухвала

від 09.04.2021 по справі 911/1085/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1085/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Санаторію Ворзель Служби безпеки України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 (у складі колегії суддів: Пашкіна С.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

у справі № 911/1085/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехноінвест

до Санаторію Ворзель Служби безпеки України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум ,

про стягнення 456 318,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2021 Санаторій Ворзель Служби безпеки України (далі - Санаторій) подав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 911/1085/20.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/1085/20, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній з 08.02.2020) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 7 цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 456 318,43 грн, що є значно меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судові рішення у справі № 911/1085/20 не підлягають касаційному оскарженню.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою, Санаторій, покликаючись на підпункти а , в пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для скаржника.

Мотивуючи наявність підстави, що підпадає під дію підпункту а пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК, Санаторій вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки і не дослідив наявні у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, та прийняв оскаржену постанову з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права. Перевіривши зазначені доводи, Суд не вбачає, що касаційна скарга Санаторію стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому Суд не вбачає випадку, передбаченого підпунктом а пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК.

Належних обґрунтувань винятковості значення справи № 911/1085/20 для скаржника (підпункт в пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК) касаційна скарга Санаторію не містить, а зауваження про те, що скаржник є розпорядником бюджетних коштів і здійснює господарську діяльність в межах затверджених кошторису та плану асигнувань не береться до уваги Судом, зважаючи на засади рівності всіх юридичних осіб (стаття 7 ГПК).

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК, за яких Суд міг би визнати, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 911/1085/20 підлягає касаційному оскарженню, Санаторієм не наведено.

Вивчивши і проаналізувавши матеріали поданої Санаторієм касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК підстав для розгляду касаційної скарги Суд також не вбачає.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/1085/20.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/1085/20 за касаційною скаргою Санаторію Ворзель Служби безпеки України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021.

2. Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги разом із доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові.

3. Копію касаційної скарги Санаторію Ворзель Служби безпеки України у справі № 911/1085/20 залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

І. С. Міщенко