Постанова

від 12.04.2021 по справі 172/596/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/868/21 Справа № 172/596/20 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Рій-25»

на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Рій-25» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року до Васильківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Рій-25» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Рій-25» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - задоволено.

Зобов`язано Селянське фермерське господарство РІЙ-25 (код ЄДРПОУ 30763544) повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,8661 га кадастровий номер 1220787700:01:011:0042, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акта на право власності серії ЯЛ № 929774.

Стягнуто з Селянського фермерського господарства РІЙ-25 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1815,88 грн.

В апеляційній скарзі СФГ «Рій-25» просить рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року у цивільній справі №172/596/20 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу СФГ «Рій-25» просить апеляційну скаргу СФГ «Рій-25» на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року - відхилити, а рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року у цивільній справі - залишити без змін.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та позивачкою доведено факт використання належної їй земельної ділянки СФГ РІЙ-25 після закінчення сроку дії договору оренди землі.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЛ№ 929774 ОСОБА_1 належить земельна ділянка цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,8661 га кадастровий номер 1220787700:01:011:0042, що розташована на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (а.с. 3).

25 травня 2014 року між ОСОБА_1 як власником земельної ділянки та СФГ РІЙ-25 був укладений договір оренди землі вказаної вище земельної ділянки (а.с. 4-5).

Умовами укладеного договору оренди передбачено:

- договір укладено на 5 років. З урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, оренди є чинним до 31 грудня останнього року оренди (п. 2.1).

- після закінчення строку договору орендар має за інших рівних умов переважне право поновити його на новий строк за умов належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору. Поновлення оренди земельної ділянки здійснюється у порядку, визначеному ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (п. 2.2.).

- дострокове розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін може здійснюватись за умови письмового попередження зацікавленої у цьому сторони не пізніше ніж за 6 місяців (п.12.4).

- розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 12.5).

- договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 14.1).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державний реєстратор реєстраційної служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області здійснив 04.06.2014 року державну реєстрацію договору оренди землі укладеного 25.05.2014 року між ОСОБА_1 та СФГ РІЙ-25 , номер запису в реєстрі 5900087. Строк оренди зазначено до 31.12.2019 року з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с. 6).

Отже, датою укладення вказаного договору є 25.05.2014 року, а строком його закінчення 25.05.2019 року.

Між тим, даний договір може бути продовженим до 31.12.2019 року у разі посіву відповідачем сільськогосподарських культур до закінчення дії договору, тобто до 25.05.2019 року, і до періоду їх визрівання.

Тобто, ОСОБА_1 мала можливість звернутись до відповідача з заявою про розірвання договору оренди землі з 25.05.2019 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2019 року ОСОБА_1 на адресу орендаря - СФГ РІЙ-25 було направлено лист-повідомлення з проханням повернути належну їй земельну ділянку з оренди у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі та бажанням використовувати належну їй земельну ділянку на власний розсуд (а.с. 8).

Також, 20 січня 2020 року позивач звернулась до Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою проханням провести перевірку стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 1220787700:01:011:0042 (а.с. 9).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеного 23.04.2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області Гаврюшиним О.Ю., за результатами візуального обстеження земельної ділянки площею 5,8661 га кадастровий номер 1220787700:01:011:0042, що використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 встановлено, що вона засіяна озимими культурами (а.с. 10, 11-12).

Отже, ОСОБА_1 звернулась до СФГ РІЙ-25 лише 07.12.2019 року, тоді як СФГ продовжувало орендувати дану земельну ділянку, щляхом її парування.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури поновлення договору оренди землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Враховуючи, що термін дії договору сплив 25.05.2019 року, але СФГ продовжувало і продовжує користуватись зазначеною земельною ділянкою, тому фактично договір пролонговано на новий термін.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві ОСОБА_1 , як на підставу розірвання договору оренди посилається на те, що СФГ РІЙ-25 невчасно та не в повному обсязі сплачує їй кошти за договором оренди, однак вимоги про стягнення виниклої заборгованості у своєму позові не ставить, як і не зазначає суму виниклої перед нею заборгованості.

Також, в листі-повідомленні від 07.12.2019 року ОСОБА_1 не зазначає про виниклу заборгованість перед нею, як підставу для розірвання договору оренди.

При цьому, з урахуванням викладених у позовній заяві обставин справи, ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача повернути їй самовільно зайняту СФГ Рій-25 земельну ділянку.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та передчасними, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на час перегляду справи в апеляційному порядку СФГ Рій-25 володіє спірною земельною ділянкою правомірно, а тому правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про зобов`язання СФГ Рій-25 повернути їй самовільно зайняту земельну ділянку відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Селянського фермерського господарства «Рій-25» підлягає задоволенню, а рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року необхідно скасувати та у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Рій-25» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського фермерського господарства «Рій-25» судовий збір у розмірі 2723,82 грн.

Керуючись ст.ст. 367 , 374 , 376 , 382 , 389 ЦПК України , колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Рій-25» - задовольнити.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Рій-25» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського фермерського господарства «Рій-25» судовий збір у розмірі 2723,82 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова