Ухвала

від 12.07.2021 по справі 172/596/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 липня 2021 року

м. Київ

справа № 172/596/20

провадження № 61-10594ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства РІЙ-25 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Рій-25 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки задоволено.

Зобов`язано Селянське фермерське господарство РІЙ-25 повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,8661 га кадастровий номер 1220787700:01:011:0042, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акта на право власності серії ЯЛ № 929774.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Рій-25 задоволено. Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року скасовано.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Рій-25 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

До Верховного Суду у червні 2021 року ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року.

Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України .

Також, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію постанови апеляційного суду заявником отримано 07 травня 2021 року, проте, доказів про дату отримання вищезазначеної постанови до касаційної скарги не надає. Крім того, у клопотанні про поновлення строку, заявник зазначає, що в період з 04 червня 2021 року по 19 червня 2021 року перебувала на лікуванні, проте, не надано доказів, що саме у цей період заявник перебувала на лікуванні.

А тому, заявникові необхідно надати докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним

з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими

і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення,

що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу , і особа, яка її подала,

не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Воробйова