Ухвала

від 13.09.2021 по справі 172/596/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 172/596/20

провадження № 61-14023 ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства Рій-25 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано селянське фермерське господарство Рій-25 повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,8661 га кадастровий номер 1220787700:01:011:0042, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акта на право власності серії ЯЛ № 929774.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

До Верховного Суду 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 1 85 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію постанови апеляційного суду отримала 07 травня 2021 року. Крім того, зазначає, що в період з 12 по 18 червня 2021 року перебувала на стаціонарному лікуванні. 22 червня 2021 року різко погіршився стан здоров`я, підвищився артеріальний тиск. Оскільки її касаційну скаргу, яка була подана 23 червня 2021 року, повернуто ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року, яка отримана 14 серпня 2021 року, повторно подає касаційну скаргу із зазначенням причин пропуску строку, які вважає поважними.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наведені у клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник фактично продублювала аналогічні причини пропуску строку на касаційне оскарження, які судом касаційної інстанції ухвалою від 30 липня 2021 року вже визнавались неповажними та зазначено, що вони не є такими, що об`єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України. Посилання заявника на різке погіршення здоров`я 22 червня 2021 року не підтверджено доказами. Інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, яким судом касаційної інстанції ще не надавалася правова оцінка, в клопотанні не зазначено.

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку наоскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність наведення інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Заявник у касаційній скарзі виокремила таку підставу касаційного оскарження як пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16.

Верховний Суд констатує, що касаційна скарга не містить належних підстав подачі касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Заявник у касаційній скарзі посилається, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16, однак не зазначає, що вона подає касаційну скаргу на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (частина друга статті 392 ЦПК України).

Заявник, посилаючись на пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі не обґрунтовує від якого правового висновку слід відступити, в якій конкретно постанові Верховного Суду він викладений.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Щодо ціни позову та сплати судового збору

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 631,75 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру відповідно до ціни позову (вартості спірного майна).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 172/596/20 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

Так, позивач звернулася до суду з позовом у 2020 році з вимогою про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, тобто, з вимогою майнового характеру, ціна позову за якою в силу вимог статті 176 ЦПК України визначається вартістю майна.

Судові рішення містять відомості про вартість спірного майна, яке складає 181 587,79 грн, однак заявником до касаційної скарги таких відомостей не додано.

Отже, на підтвердження розміру судового збору заявник має надати належні докази (позовну заяву з визначеною ціною позову, докази про вартість земельної ділянки, яку позивач просить повернути, тощо) абонадати документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України Про судовий збір , у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вимогам закону.

У разі, якщо вартість спірної земельної ділянки не перевищує 100 або 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000 грн або 567 500 грн відповідно) заявнику необхідно врахувати, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 13 жовтня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь