Рішення

від 19.07.2007 по справі 26/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/175

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.07.07 р.                                                                               Справа № 26/175                               

Суддя господарського суду Донецької області Наумова К.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру „Комплекс-Союз” (м. Дніпропетровськ)

До відповідача Приватного підприємства „Промукрпостачання” (м. Донецьк)

про стягнення 57922грн. 78коп.

за участю:

Прокурора     

Представників сторін:

від позивача    Трикоз В.В. з дов. № 16/06 від 26.06.07р.; директор - Литвин О.В. наказ № 1 від 07.05.1999р.

від відповідача   представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр „Комплекс-Союз” (м. Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Промукрпостачання” (м. Донецьк) про стягнення 53632грн. 20коп., які сплачені по договору постачання № 131 від 26.02.2004р. за не постачання 140 тонн вугілля марки АКО (25-100) у якості передплати, неустойки у сумі 4290грн. 58коп., витрат на оплату адвокатських послуг у сумі 2500грн. у загальній сумі 57922грн. 78коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

26.02.04р. між сторонами було укладено договір постачання № 131 від 26.02.2004р. 700 тонн вугілля марки АКО (25-100) на суму 182002грн. 80коп. згідно специфікації № 1 від 26.02.04р. Позивачем, згідно рахунків відповідача на оплату, була зроблена передплата за 685 тонн вугілля у період з березня по вересень 2004р. у сумі 233196грн. 60коп. Відповідачем було поставлено лише 545 тонн вугілля на суму 176432грн. 80коп.

02.08.04р. відповідачем було проведено повернення коштів у сумі 3131грн. 60коп. за недопоставлений товар.

Таким чином відповідачем не було поставлено вугілля у кількості 140 тонн на суму 53632грн. 20коп.

Позивач направив претензію від 05.04.07р. № 03/04 про повернення грошових коштів у сумі 53636грн. 20коп.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що приймання продукції по кількості проводиться згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, встановленою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65р. № П-6. У зв'язку з цим, позивач вважає можливим застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки у розмірі 8% вартості, непоставленої в строк продукції - у сумі 4290грн. 58коп., відповідно до п. 57 Положення про постачання  продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.

Також, позивач, посилаючись на угоду від 05.04.07р. про надання правових послуг у господарському суді, прибутковий касовий ордер від 16.05.07р., акт приймання-передачі № 1 від 16.05.07р., просить стягнути з відповідача витрати з надання адвокатських послуг позивачу у сумі 2500грн.

Відповідач відзиву на позов суду не надав та у судове засідання представника не направив, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наведеними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача суд –

ВСТАНОВИВ:

26.02.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання № 131 (далі –договір).

Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що відповідач – Постачальник, зобов'язується поставити, а позивач – Покупець, прийняти та оплатити вугілля марки АКО (25-100), у кількості, ціні, строкам та умовам постачання згідно даного договору та специфікації.

Пунктами 5.2, 5.3, 5.5 договору передбачено, що розрахунки відбуваються за фактично поставлену продукцію протягом 5 банківських днів з моменту постачання за умовою надання рахунку, товарної та податкової накладної. За домовленістю сторін можлива передоплата за товар. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором. Згідно платіжних доручень на умовах передплати сплатив: платіжним дорученням № 53 від 03.03.04р. по рахунку № 8 від 26.02.04р. - 19140грн., платіжним дорученням № 70 від 31.03.04р. по рахунку № 11 від 31.03.04р. – 57420грн., платіжним дорученням № 254 від 01.09.04р. по рахунку № 35 від 01.09.04р. – 52048грн. 80коп., платіжним дорученням № 261 від 16.09.04р. – 50955грн. 80коп., платіжним дорученням № 272 від 30.09.04р. по рахунку № 44 від 30.09.04р. - 53632грн., на загальну суму 233196грн. 60коп.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події

Відповідачем було поставлено 545 тонн вугілля на суму 176432грн. 80коп., а саме: згідно накладній № 3 від 05.03.04р. - 69 тонн на суму 19124,40грн., згідно накладній № 8 від 06.04.04р. – 69 тонн на суму 18089,40грн., згідно накладній № 9 від 10.04.04р. – 65 тонн на суму 17090,20грн., згідно накладній № 10 від 14.04.04р. – 69 тонн на суму 19124,40грн., згідно накладній № 30 від 30.09.04р. – 139 тонни на суму 52414,80грн., згідно накладній № 31 від 02.10.04р. – 134 тонн на суму 50589,60грн., у загальній сумі 176432грн. 80коп.

Згідно акту звірення розрахунків станом на 26.06.07р. постачальником 02.08.04р. було проведено повернення грошових коштів за недопоставлений товар у сумі 3131грн. 60коп.

Таким чином, Постачальником не було поставлено товару на суму 53632грн. 20коп.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію  від 05.04.2007р. № 03/04 з вимогою повернути передплату за непоставлений товар у сумі 53632грн. 20коп.

Таким чином, доказів постачання позивачу вугілля у кількості 140 тонн на суму 53632грн. 20коп., а також доказів повернення позивачу коштів у сумі 53632грн. 20коп. суду не надано.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги у даній частині є обґрунтованими, обставини, на які посилається позивач доведеними, відповідно позов в цієї частині підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 8% від суми непоставленого у строк товару - у сумі 4290грн. 58коп.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 57 Положення про постачання  продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888, за прострочення постачання або непостачання продукції постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8 % вартості непоставленої в строк продукції.

Договором № 131 від 26.02.2004р. відповідальність у вигляді неустойки у розмірі 8% вартості непоставленої продукції не передбачена.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 8% вартості непоставленої продукції у сумі 4290грн. 58коп. не можуть вважатися обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

          Також позивач просить стягнути з відповідача судові, а саме державне мито у сумі 579,23грн., витрати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн., витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 2500 грн.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 209 від 29.05.07р. на суму 579,23грн., платіжним дорученням № 213 від 29.05.07р. на суму 118грн. Витрати по сплаті послуг адвоката підтверджуються угодою про надання правових послуг у господарському суді від 05.04.2007р., актом приймання-передачі № 1 від 16.05.07р., прибутковим касовим ордером від 16.05.07р. на суму 2500грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, при частковому задоволенні позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню сума судових витрат: по сплаті державного мита у сумі – 536грн. 36коп., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 109грн. 27коп., витрати на оплату адвокатських послуг у сумі 2315грн.

Витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача, також пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 526, 530, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193, 231 Господарського кодексу України, Положенням про постачання продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою ради міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру „Комплекс-Союз” (м. Дніпропетровськ) до Приватного підприємства „Промукрпостачання” (м. Донецьк) про стягнення  попередньої оплати за 140 тонн вугілля марки АКО (25-100), яка сплачена за рахунком № 44 від 30.09.04р. по договору постачання № 131 від 26.02.2004р. у сумі 53632грн. 20коп., неустойки у сумі 4290грн. 58коп., витрат на оплату адвокатських послуг у сумі 2500грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Промукрпостачання” (83027, м. Донецьк, вул. Пожарського, 5/5, р/р 26009170251291, МФО 334011, ЄДРПОУ 32609987 у ДВФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру „Комплекс-Союз” (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Чичерина, б. 21, р/р 26002013000006 у ДФ ВАТ „Інпромбанк”, МФО 306986, ЄДРПОУ 21868398) попередню оплату за 140 тонн вугілля марки АКО (25-100), яка сплачена за рахунком № 44 від 30.09.04р. по договору постачання № 131 від 26.02.2004р. у сумі 53632грн. 20коп., витрати на оплату адвокатських послуг у сумі 2315грн., витрати по сплаті державного мита у сумі – 536грн. 36коп., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 109грн. 27коп.

У задоволені позову в інший частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 30.07.2007р.

Суддя