Рішення

від 02.12.2020 по справі 753/508/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/508/19

провадження № 2/753/396/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.

секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - ОСОБА_5 ,

треті особи без самостійних вимог - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Оріон-Експорт , 2. Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестбудгаличина ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У грудні 2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , відповідач) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в розмірі 92 705 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . 16.11.2018 квартиру позивача було залито водою. Причиною залиття стало протікання батареї централізованого опалення на кухні вищерозташованої квартири в„– 11 , яка належить відповідачу ОСОБА_3 . Відповідно до звіту про оцінку вартість матеріального збитку, завданого позивачу через пошкодження майна внаслідок залиття, становить 92 705 грн. Позивач повідомляв відповідача про про дату та час огляду квартири, проте останній на огляд на з`явився, добровільно відшкодовувати завдані збитки він відмовляється. Окрім майнової шкоди, позивачу завдано моральну шкоду, яка виявилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушенні звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для нормалізації побуту у пошкодженій квартирі.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. На обґрунтування заперечень послався на те, що він не повинен відповідати за завдану шкоду, оскільки аварійна ситуація відбулася в період його відсутності у квартирі, ним не здійснювались жодні дії, які могли призвести до її виникнення, та до завдання шкоди, при цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів про його протиправну поведінку, причинний зв`язок між його поведінкою та шкодою і наявність його вини. Вказав, що він придбав квартиру з повним ремонтом та оздобленням під ключ і не здійснював у ній будь-яких ремонтних робіт, зокрема щодо інженерних мереж і системи опалення. Договором купівлі-продажу квартири було передбачено річний гарантійний строк, протягом якого продавець гарантував усунення недоліків. Аварійна подія відбулась в межах гарантійного строку, а тому про неї було письмово повідомлено продавця та виконавця послуг з утримання будинку. Однак останні самоусунулися від врегулювання ситуації та не відшкодували шкоду. Окрім того наданий позивачем звіт про оцінку не є належним та допустимим доказом з огляду на відсутність у ньому вказівки на те, що його підготовлено для подання до суду та про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а зазначені у ньому відомості викликають обґрунтовані сумніви у його правильності. Так, описана у звіті квартира не відповідає даним технічного паспорта, вартість, визначена у звіті, фактично є вартістю нового ремонту, що не відповідає вимогам статті 1192 ЦК України, і до того ж відповідачу не було відомо про проведення огляду квартири. Вимоги про відшкодування моральної шкоди також вважає необґрунтованими і недоведеними.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Оріон-Експорт та Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестбудгаличина (далі - ТОВ Торговий Дім Оріон-Експорт , ТОВ Інвестбудгаличина , треті особи) в судове засідання не з`явилися, пояснення щодо позову та відзиву від них не надійшли.

ІІ. Рух справи, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.

Ухвалою від 14.01.2019 суд залишив позов без руху з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі.

30.01.2019 від позивача надійшла квитанція про сплату судового збору.

Ухвалою від 01.02.2019 суд (під головуванням судді Гальонкіної Ю.С.) відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06.03.2019.

22.02.2019 від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

05.03.2019 від позивача надійшов відзив на позовну заяву та заява про залучення третіх осіб.

Ухвалами від 06.03.2019 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 22.03.2019 та залучив до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог ТОВ Торговий Дім Оріон-Експорт та ТОВ Інвестбудгаличина .

14.03.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.03.2019 від відповідача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів та заперечень на відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 22.03.2019 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів витрат на правничу допомогу, а від відповідача - дві заяви в порядку статті 183 ЦПК України та заява про виклик свідків.

Протокольними ухвалами суду від 22.03.2019 прийнято докази витрат позивача на правничу допомогу, відмовлено у задоволенні заяви відповідача щодо неприйняття наданих позивачем додаткових доказів, задоволено заяву відповідача про виклик свідків та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.04.2019.

29.03.2019 справу передано до провадження судді Трусової Т.О.

Ухвалою від 01.04.2019 справу прийнято до провадження судді Трусової Т.О. та призначено в підготовче засідання на 30.09.2019.

В підготовчому засіданні 30.09.2019 відмовлено у прийнятті наданої відповідачем рецензії на звіт про оцінку збитків, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.02.2020.

07.02.2020 від відповідача надійшло клопотання про приєднання рецензії на звіт про оцінку збитків та доказів витрат на правничу допомогу.

12.02.2020 у зв`язку з тривалим перебуванням судді в нарадчій кімнаті по іншій справі за заявами представників сторін розгляд справи перенесено на 28.04.2020.

28.04.2020 у зв`язку з неявкою сторін та діючими карантинними обмеженнями розгляд справи відкладено на 11.09.2020.

11.09.2020 у зв`язку з неявкою сторони відповідача розгляд справи відкладено на 02.12.2020.

05.10.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів витрат на правничу допомогу та заперечення на заяву відповідача про залучення додаткових доказів.

В судовому засіданні 02.12.2020 прийнято докази витрат позивача на правничу допомогу, залишено без розгляду клопотання відповідача про приєднання рецензії на звіт про оцінку збитків, розглянуто справу по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права та мотиви їх застосування.

Однокімнатна квартира АДРЕСА_1 розташована на 1 поверсі та належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13.06.2017 (а.с. 10-11, 12).

16.11.2018 мав місце факт залиття квартири позивача водою, внаслідок чого було пошкоджено опоряджувальні покриття підлоги кухні, коридору, комори, ванної кімнати, стелі ванної кімнати, коридору та комори, стін кухні, коридору, комори та у даних приміщеннях пошкоджено систему електропостачання, що підтверджується актом огляду від 16.11..2018, підписаним позивачем, членами його сім`ї, відповідачем та членами комісії співробітників ТОВ Інвестбудгаличина (а.с. 15).

Згідно з даними акту огляду від цієї ж дати, підписаного вищевказаними особами, залиття сталося внаслідок протікання батареї централізованого опалення в кухні квартири в„– 11 , яка розташована на 2 поверсі (а.с. 16).

Однокімнатна квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 14.12.2017, укладеного з ТОВ Торговий Дім Оріон-Експорт (а.с. 63-66, 67).

З пояснень відповідача та наданих ним технічних характеристик належної йому квартири вбачається, що квартира придбавалась з оздобленням під ключ , що включає, зокрема, встановлення системи опалення - трубопровідне розведення системи ТЕСЕ та сталевих радіаторів ТМ Romstal .

Згідно умовами, визначеними пунктом 16 укладеного між ТОВ Торговий Дім Оріон-Експорт та відповідачем договору купівлі-продажу квартири, продавцем встановлено гарантійні строки, зокрема на роботи по монтажу інженерних систем/мереж опалення та самих інженерних систем/мереж, їх пристроїв, обладнання та комплектуючих - 12 календарних місяців із дня передачі покупцю квартири, протягом яких продавець гарантує усунення недоліків, які не можна було виявити під час приймання-передачі квартири та які виявилися лише у процесі її використання.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 цього Кодексу встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 151 Житлового кодексу України встановлює, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством.

За приписами статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з положеннями статей 12, 76-82 ЦПК України, які визначають загальні правила доказування у цивільному процесі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82 ЦПК України).

Системний аналіз наведених норм процесуального та матеріального закону дає підстави для висновку, що саме власник житлового приміщення несе відповідальність за збереження цього приміщення та наявного в ньому технічного, побутового обладнання в належному і функціональному стані, при цьому вина заподіювача шкоди у деліктних зобов`язаннях презюмується, а відтак саме відповідач, якщо він заперечує проти позову, повинен довести відсутність вини у завданні шкоди.

У наданих суду актах огляду, складених комісійно, за участю співробітників компанії з управління будинком та сторін, зафіксовано факт пошкодження квартири позивача водою та зазначено причину залиття, і вказані обставини відповідачем не оспорюються.

Водночас відповідач заперечує наявність своєї вини у виникненні аварійної ситуації і, як наслідок, у завданні позивачу шкоди, проте жодних належних доказів на підтвердження цих заперечень ним не надано.

Та обставина, що продавець квартири зобов`язався перед відповідачем протягом гарантійного строку усунути недоліки будівництва, на вирішення цієї справи не впливає, оскільки саме відповідач як власник квартири несе відповідальність за належний стан наявного у ньому технічного і побутового обладнання, а у ТОВ Торговий Дім Оріон-Експорт відсутні зобов`язання перед позивачем щодо відшкодування шкоди.

У разі, якщо виявиться, що аварійна ситуація у квартирі відповідача виникла внаслідок недоліків будівництва, він не позбавлений права заявити до продавця квартири вимоги про відшкодування завданої йому шкоди, в тому числі і в порядку регресу, що передбачено нормою 1191 ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_3 своєю бездіяльністю, яка полягає в нездійсненні контролю за станом інженерних мереж у належній йому квартирі, допустив аварію в системі централізованого опалення, а відтак саме він повинен нести цивільну відповідальність за завдану позивачу майнову шкоду.

Відповідно до статті 1192 ЦК України суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження розміру майнової шкоди позивачем надано звіт про оцінку збитків № 94/18 від 11.12.2018, відповідно до якого розмір матеріального збитку, завданого в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 92 705 грн. (а.с. 18-33).

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Дослідженням наданого позивачем звіту про оцінку збитків встановлено, що його складено оцінювачем ОСОБА_4 , який зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів, має кваліфікацію оцінювача об`єктів в матеріальній формі та стаж роботи оцінювача з 2008 р.

Даний звіт складений з урахуванням даних, отриманих під час огляду квартири позивача, що зафіксовано у відповідному акті огляду.

Про дату та час огляду квартири оцінювачем позивач завчасно повідомив відповідача, що зафіксовано у тексті звіту та підтверджується наданим суду письмовим повідомленням (а.с. 101, 102).

Судом установлено, що відповідач отримав дане повідомлення лише через місяць після його відправлення, у зв`язку з чим не зміг реалізувати своє право на участь в огляді пошкодженого майна позивача, проте вказана обставина не має істотного значення для вирішення даної справи і не дає підстав для визнання звіту про оцінку недопустимим доказом, оскільки відповідач брав участь в огляді квартири позивача одразу після залиття і погодився з його результатами.

У звіті оцінювач, керуючись Міжнародними стандартами оцінки, Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність , Національним стандартом № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, Методикою Визначення причин залиття з урахуванням нових технологій та визначення матеріальної шкоди за його наслідками та низкою інших діючих нормативно-правових актів і стандартів, провів ідентифікацію об`єкта дослідження, встановив характер та обсяг ушкоджень, обсяг і номенклатуру робіт з відновлювального ремонту квартири, перелік необхідних складових та матеріалів та визначив розмір матеріального збитку, який відповідає вартості відновлювального ремонту.

Дослідження оцінювачем стану опорядження приміщень квартири позивача проведене методом співставлення даних візуально-інструментального обстеження з вимогами чинних в Україні нормативних документів в галузі будівництва, при цьому невідповідність зафіксованих в акті огляду технічних характеристик квартири даним технічного паспорту, що стало наслідком її перепланування, жодним чином не впливає на достовірність результатів цього дослідження.

Вартість відновлювальних ремонтних робіт оцінювач визначив за витратним методом на основі діючих ринкових цін на товари (матеріали), роботи і послуги на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, який складено із застосуванням державних будівельних норм і правил.

Всупереч доводам відповідача при розрахунках вартості відновлювального ремонту оцінювач виходив з реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої квартири, тобто з урахуванням наявного у квартирі опорядження.

Сторона відповідача заявляла про відхилення звіту оцінювача з наведених вище підстав і клопотала про прийняття до розгляду рецензії на нього, проте з огляду на пропущення встановленого судом строку на подання доказів та недоведеність поважності причин його пропущення у задоволенні клопотання було відмовлено.

У встановлений судом строк відповідачем не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували висновки оцінювача.

За таких обставин суд відкидає доводи відповідача про неправильність замовленого позивачем звіту оцінювача і покладає його в обґрунтування свого рішення як належний . допустимий та достовірний письмовий доказ розміру завданої позивачу майнової шкоди .

Отже на підставі оцінки наведених сторонами аргументів і наданих ними доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в розмірі 92 705 грн.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд керується статтею 23 ЦК України, яка закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди визначаючи, що моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, та статті 1167 цього Кодексу, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З огляду на встановлені обставини суд вважає доведеним, що винні неправомірні дії відповідача спричинили позивачу душевні страждання, викликані пошкодженням належного йому майна, та зумовили зміни у звичному способі його життя, оскільки він разом з родиною змушений проживати у пошкодженій водою квартирі та витрачати час, зусилля та власні кошти на збирання необхідних документів та звернення до адвоката і до суду, щоб довести порушення своїх прав.

Зважаючи на викладене та ураховуючи значний розмір майнових збитків, суд визнає обґрунтованою компенсацію завданої йому моральної шкоди в сумі 2 000 грн. вважаючи, що такий розмір моральної шкоди є цілком розумним і справедливим.

ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.

За правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас представник позивача в судових дебатах зробив заяву про існування додаткових доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат, що є підставою для вирішення питання про їх розподіл в іншому судовому засіданні шляхом ухвалення додаткового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_2 ) майнову шкоду в розмірі 92 705 гривень та компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 000 гривень, а усього 94 705 гривень.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 16 грудня 2020 р. о 10-00 год.

Позивачу ОСОБА_1 подати докази щодо розміру понесених ним судових витрат у строк до 07 грудня 2020 року включно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: