Постанова

від 08.04.2021 по справі 2-83/2010

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

08.04.21

22-ц/812/760/21

Провадження №22-ц/812/760/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2021 року м. Миколаїв

Справа № 2-83/2010

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про заміну стягувача, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Жуган Любов Володимирівною, на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, постановлену 22 лютого 2021 року під головуванням судді Далматової Г.А., дата складання повного тексту ухвали не зазначена,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал (далі - ТОВ Вердикт Капітал ) звернулось до суду з даною заявою, яку обґрунтовувало тим, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 11065861000.

08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк був укладений договір купівлі продажу прав вимоги, за умовами якого ПАТ УкрСиббанк відступило на користь ПАТ Дельта Банк право вимоги за вказаним договором кредиту.

23 вересня 2020 року між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Вердикт Капітал був укладений договір про відступлення прав вимоги № 2306/К, за умовами якого ПАТ Дельта Банк відступило на користь ТОВ Вердикт Капітал право вимоги за договором кредиту № 11065861000.

Посилаючись на викладене заявник вказував, що набув прав кредитора за борговим зобов`язанням ОСОБА_1 за кредитним договором № 11065861000, а тому просив замінити вибулого стягувача - ПАТ УкрСиббанк - на правонаступника - ТОВ Вердикт Капітал у справі № 2-83/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості .

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 лютого 2021 року заяву ТОВ Вердикт Капітал задоволено. Замінено стягувача з ПАТ Дельта Банк на ТОВ Вердикт Капітал у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року у цивільний справі № 2-83/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Жуган Л.В., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції просила її скасувати та постановити нову - про відмову в задоволенні заяви про заміну стягувача його правонаступником у цивільній справі № 2-83/2010. Апелянт посилалася на неналежне повідомлення боржника про розгляд справи, що є підставою для скасування судового рішення, також зазначала про порушення судом норм ст. 13 ЦПК України в зв`язку із задоволенням вимог, які не були заявлені ТОВ Вердикт Капітал . Крім того, суд не врахував правової позиції Коституційного Суду України, викладеної у рішенні від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, про те, що статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження, тоді як на даний час у Южноукраїнському міському відділі ДВС ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист з примусового виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року у цивільний справі № 2-83/2010 не перебуває, а тому учасники справи не мають статусу стягувача та боржника. Також, за твердженням апелянта, на теперішній час рішення суду є виконаним у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року.

Відзив на апеляційну скаргу інші учасники справи не подали.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, проведеному в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 - адвокат Жуган Л.В. - підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином сповіщені, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Від Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи без їх участі, у якій просили постановити рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

За змістом частини першої статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Така правова позиція неодноразово висловлював як Верховний Суд України (постанова від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13), так і Верховний Суд (зокрема у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11, від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції установлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року у цивільній справі № 2-83/2010 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором № 11065861000 в сумі 129 474 грн. 75 коп., судові витрати 1294 грн. 74 коп. та витрати на ІТЗ 120 грн., а всього 130 889 грн. 49коп.

На виконання вказаного судового рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 18 серпня 2010 року було видано виконавчий лист № 2-83/2010, а постановою від 16 вересня 2010 року відділом державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження (т. 1 а.с. 127-130).

На підставі укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року права кредитора за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 перед ПАТ УкрСиббанк за кредитним договором № 11065861000 перейшли від ПАТ "УкрСиббанк" до ПАТ "Дельта Банк", в зв`язку із чим ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 квітня 2013 року замінено стягувача ПАТ "УкрСиббанк" у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-83/2010, на ПАТ Дельта Банк .

Суд першої інстанції, установивши, що ТОВ Вердикт Капітал на підставі договору від 23 вересня 2020 року № 2306/к про відступлення прав вимоги за кредитними договорами (т. 1 а.с. 164-169, 210-211) набуло всіх прав кредитора ПАТ "Дельта Банк на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором № 11065861000, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку, що Товариство набуло прав стягувача за рішенням суду та виконавчим листом, а тому така заява ТОВ Вердикт Капітал відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України та підлягає задоволенню.

З огляду на зазначені положення закону та вищевикладені правові висновки Верховного Суду не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ Вердикт Капітал в зв`язку із тим, що на даний час у Южноукраїнському міському відділі ДВС ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист з примусового виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року у цивільний справі № 2-83/2010 не перебуває. Так, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Також є безпідставними посилання апеляційної скарги на неврахування судом правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011. Так, вказане рішення стосується інших правовідносин, а саме - офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 ЦПК України (в редакції на час конституційного звернення), та у ньому КСУ дійшов висновку, що для виконання ухвали суду про забезпечення позову питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Доказів виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року матеріали справи не містять, не надано їх і до суду апеляційної інстанції. Отже, твердження апелянта про те, що на теперішній час рішення суду виконане - є необґрунтованими.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 13 ЦПК України вийшов за межі вимог поданої ТОВ Вердикт Капітал заяви.

Так, у своїй заяві ТОВ Вердикт Капітал просило замінити вибулого стягувача - ПАТ УкрСиббанк - на правонаступника - ТОВ Вердикт Капітал у справі № 2-83/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11065861000.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 лютого 2021 року замінено стягувача з ПАТ Дельта Банк на ТОВ Вердикт Капітал у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року у цивільний справі № 2-83/2010 за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 Закону України Про виконавче провадження як підстава закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, вирішуючи заяву ТОВ Вердикт Капітал , суд першої інстанції не вийшов за межі заявлених Товариством вимог.

Не можуть бути підставою для скасування ухвали суду й посилання представника відповідача про неналежне повідомлення боржника про розгляд заяви ТОВ Вердикт Капітал судом першої інстанції.

Так, згідно із ч.ч . 1 , 2 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Про дату, час і місце розгляду заяви ТОВ "Вердикт Капітал" про заміну стягувача правонаступником ОСОБА_1 повідомлялася судом першої інстанції за наявною у матеріалах цивільної справи її адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Така ж адреса зазначалася ОСОБА_1 у її заяві про отримання копії рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 квітня 2010 року, апеляційній скарзі на зазначене судове рішення та заяві про отримання копії ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 01.07.2010 року.

Направлене ОСОБА_1 судом першої інстанції повідомлення про розгляд заяви ТОВ "Вердикт Капітал" в судовому засіданні 11 лютого 2021 року було повернуто до суду не врученим з відміткою про повернення "за закінченням терміну зберігання" (т. 1 а.с. 236).

Згідно з протоколом судового засідання за 11 лютого 2021 року за таких обставин суд відклав розгляд справи до 22 лютого 2021 року (т. 1 а.с. 243) та повторно направив повідомлення на адресу ОСОБА_1 .

Проте направлене ОСОБА_1 повідомлення про розгляд заяви ТОВ "Вердикт Капітал" в судовому засіданні 22 лютого 2021 року повернулося до суду не врученим з відміткою про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою (т. 1 а.с.251).

Про зміну свого місця проживання або місцезнаходження ОСОБА_1 не повідомляла, будь-які відомості щодо зміни адреси ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт належного повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи в установленому законом порядку відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, а тому її неявка в судове засідання 22 лютого 2021 року не перешкоджала вирішенню питання щодо заміни стягувача правонаступником.

До того ж апеляційний суд звертає увагу, що в апеляційній скарзі на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 лютого 2021 року, поданій представником ОСОБА_1 - адвокатам Жуган Л.В., адресою апелянта також зазначено АДРЕСА_1 . Між тим, направлене на вказану адресу апеляційним судом повіомлення про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги також повернулося до суду не врученим з відміткою про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою (т. 2 а.с. 26).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм закону, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником Жуган Любов Володимирівною , залишити без задоволення, а ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий: В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 13 квітня 2021 року.