Рішення

від 22.03.2021 по справі 482/871/20

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.03.2021

Справа № 482/871/20

Номер провадження 2/482/181/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року м.Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Баранкевич В.О.

секретаря судових засідань - Шведової Я.О.,

за участю позивача за первісним позовом та відповідача за об`єднаним позовом ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

відповідачів за первісним позовом та позивачів за об`єднаним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх представника ОСОБА_5 ,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса Миколаївської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у спільному майні та за об`єднаним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин і визнання майна особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В :

21.05.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у спільному майні.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що рішеннями виконавчого комітету Воронцівської сільської ради від 17.11.1994 року № 36 та № 37 ОСОБА_7 було дозволено придбати у приватну власність земельні ділянки розміром 34,3 га та 7,74 га ріллі відповідно.

21.11.1996 року ОСОБА_7 було видано державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 42 га, а в подальшому земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 4824881600:06:000:0009.

Позивач вказала, що на час набуття ОСОБА_7 права власності на вказану земельну ділянку вони перебували в шлюбі, а тому вказане майно є їх спільною власністю та їй належить Ѕ частка цього майна.

Зазначила, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але за життя останнім був складений заповіт, у відповідності до якого земельну ділянку площею 42 га кадастровий номер 4824881600:06:000:0009 він заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах.

Посилаючись на те, що державний акт виданий на земельну ділянку, з яких 34,3 га, було придбано за оплачуваним договором за спільні кошти подружжя, то відповідно 17,5 га належать позивачу, тобто 41,67% від земельної ділянки кадастровий номер 4824881600:06:000:0009, а тому ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на таку частку в даній земельній ділянці.

29.07.2020 року від представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - адвоката Долгової Л.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог в повному обсязі, оскільки спірну земельну ділянку ОСОБА_7 придбав за власні кошти після фактичного припинення з ОСОБА_1 шлюбних відносин.

15.07.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин і визнання майна особистою приватною власністю.

На обґрунтування своїх вимог позивачі вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , якому на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства площею 42 га (кадастровий номер 4824881600:06:000:0009). Вказана ділянка була передана власнику ОСОБА_7 24.11.1998 року на підставі рішень Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 17.11.1994 року № 36 та № 37.

22.04.1994 року ОСОБА_7 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з яким придбав у власність земельну ділянку площею 34,26 га, сплативши відповідно особисті грошові кошти за неї, а земельну ділянку площею 7,74 га ОСОБА_7 отримав у власність безоплатно.

Вказали, що за життя ОСОБА_7 склав заповіт, у відповідності до якого спірну земельну ділянку він заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах.

На спростування позовних вимог ОСОБА_1 позивачі вказали, що хоча вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 01.01.1982 року по 02.11.1999 року, проте їх фактичні шлюбні відносини припинилися у 1993 році, що може бути підтверджено показами свідків, а також тим, що з квітня 1993 року вони перестали проживати разом, та перестали вести спільне господарство. Крім того в 1993 році ОСОБА_7 знявся з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та 25.04.1993 року зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкав по день смерті.

18.04.1995 року рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було розірвано.

Тому посилаючись на вищевикладене та те, що на момент придбання спірної земельної ділянки ОСОБА_7 проживав окремо, земельну ділянку купував за власні кошти, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили суд встановити факт роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 починаючи з квітня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати, що ОСОБА_7 належала на праві особистої приватної власності спірна земельна ділянка.

10.09.2020 року до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Біленського А.Г. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому представник ОСОБА_1 вказав, що позовні вимоги вони не визнають та заперечують проти його задоволення, посилаючись на те, що шлюбні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 тривали до 1999 року та подружжя постійно проживало однією сім`єю та підтримувало звичні для сім`я стосунки, а тому просили відмовити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні їх позовних вимог.

09.09.2020 року ухвалою суду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у спільному майні та позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин і визнання майна особистою приватною власністю було об`єднано в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові, та просили їх задовольнити. Крім того заперечили проти задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові, та заперечили проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Третя особа без самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_6 підтримав позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у спільному майні просив позов задовольнити та заперечив проти задоволення позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин і визнання майна особистою приватною власністю.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, проаналізувавши докази по справі, судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Воронцівської сільської ради народних депутатів Новоодеського району Миколаївської області від 17 листопада 1994 року № 36 дозволено фермеру ОСОБА_7 придбати у приватну власність земельну ділянку розміром 34,3 га ріллі згідно ст. 18 Земельного кодексу України, яка раніше надана йому в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

Рішенням виконавчого комітету Воронцівської сільської ради народних депутатів Новоодеського району Миколаївської області від 17 листопада 1994 року № 37 дозволено фермеру ОСОБА_7 розробку проекту відведення земельної ділянки в межах земельної частки, яка складає 7,74 га ріллі для передачі її у приватну власність, згідно ст. 6 Земельного кодексу України.

Крім того рішенням виконавчого комітету Воронцівської сільської ради народних депутатів Новоодеського району Миколаївської області від 17 листопада 1994 року № 36 було доручено землевпоряднику Северенюку М.І. оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки в Новоодеській нотаріальній конторі.

З копії договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Магдою Г.В. 22.12.1994 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3079, встановлено, що 22.12.1994 року ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_7 купив земельну ділянку площею 34,26 га, розміщену на землях, що знаходяться у віданні Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 005264 виданого 21.11.1996 року Воронцівською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_7 у тому, що йому, на підставі рішень Воронцівської сільської ради від 17.11.1994 року № 36 і № 37, передається у приватну власність земельна ділянка площею 42,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2013 року встановлено що земельній ділянці площею 42,0 га, належній ОСОБА_7 , було присвоєно кадастровий номер 4824881600:06:000:0009.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Воронцівською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_7 перебував у шлюбі із ОСОБА_9 з 01.01.1982 року.

18.04.1995 року рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області шлюб, зареєстрований між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , було розірвано.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Новоодеським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Миколаївської області 16.11.1999 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 12.11.2019 року, виданого Новоодеський районним відділом реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

12.11.2018 року ОСОБА_7 було складено заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2442, відповідно до змісту якого ОСОБА_7 заповів, зокрема, належну йому на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 42,0 га, кадастровий номер 4824881600:06:000:0009, розташовану за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, Воронцівська сільська рада, в рівних частинах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно довідки Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 08/02/07-04 від 13.01.2020 року ОСОБА_7 був зареєстрований в АДРЕСА_2 з 1993 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_7 в житловому будинку за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований та ніхто не проживав.

Після смерті ОСОБА_7 , у відповідності до заведеної Новоодеською державною нотаріальною конторою спадкової справи № 4/2020 від 14.01.2020 року, спадщину прийняли ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які звернулися до нотаріальної контори з відповідними заявами.

28.04.2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Новоодеської державної нотаріальної контори Миколаївської області, в якій вказала, що вона є колишньою дружиною покійного ОСОБА_7 , а майно яке залишилося після його смерті є їх спільною сумісною власністю, просила державного нотаріуса призупинити видачу свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_1 має намір звертатися до суду для виділення їй частки в спільному майні подружжя.

16.06.2020 року державними нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори Магдою Г.В. було надіслано роз`яснення ОСОБА_3 про те, що у зв`язку із зверненням до нотаріальної контори Попової Н.В. про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із її зверненням до суду - вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

21.10.2020 року ухвалою суду по справі було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Біленського А.Г. про виклик свідків, які надали суду свої пояснення.

Так, свідок ОСОБА_10 надала суду покази, що сім`ю ОСОБА_11 вона знає з 1993 року та проживає з ними поруч. ОСОБА_12 взяв землю, то він їздив в хату батька і там залишався. Там у нього була інша сім`я. В 1993 році ОСОБА_7 переїхав у с.Улянівку, але періодично приїжджав у с. Новопетрівське відвідати дітей, шлюбні відносини з дружиною ОСОБА_1 не підтримував.

Свідок ОСОБА_13 показала, що коли сім`я ОСОБА_11 розійшлася вона не пам`ятає, проте ОСОБА_7 виїхав с. Улянівку, але кожного місяця приїжджав в с. Новопетрівське. Він постійно проживав в с. Улянівка, оскільки хворів батько, а будинок в с. Новопетрівське залишив дітям та дружині. Взимку ОСОБА_7 приїжджав до с. Новопетрівське та проживав з ОСОБА_1 як сім`я.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що під час викупу земельної ділянки ОСОБА_7 був одружений на ОСОБА_1 . У 1993 році ОСОБА_7 переїхав до с.Улянівка в батьківську хату та підтримував стосунки з ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що ОСОБА_11 проживали однією сім`єю 1994-1995 роки.

Свідок ОСОБА_16 розповіла, що з 1991 року ОСОБА_7 проживав в с.Улянівка. Зі слів ОСОБА_7 свідку стало відомо, що ОСОБА_7 з дружиною не живе і вони будуть розлучатися. Він допомагав дітям. Після від`їзду в с.Улянівка ОСОБА_7 все залишив дружині і дітям. Всі гроші ОСОБА_7 держав при собі і розпоряджався своїми грошима сам.

Свідок ОСОБА_17 пояснила суду, що з ОСОБА_7 вона почала спілкуватися 1993-1994 роках. Його дружину бачила приблизно 1992 році. Діти були в с. Улянівці на літніх канікулах.

Свідок ОСОБА_18 показала, що ОСОБА_7 в 1991 році приїхав в с. Улянівка обробляти землю. В 1998 році ОСОБА_7 почав жити з ОСОБА_3 . З 1993 року ОСОБА_7 постійно проживав в с. Улянівка в батьківській хаті.

Згідно довідки Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 139/01/04-04 від 15.09.2020 ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_2 з 25.04.1993 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт постійного проживання ОСОБА_7 в с.Ульянівка Новоодеського району Миколаївської області також підтверджується довідкою Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області № 2 від 03.01.2002 року, виданою для пред`явлення до Новоодеської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини ОСОБА_7 після смерті його батька ОСОБА_19 , яка знаходиться в матеріалах спадкової справи № 17/2002, реєстровий № 1-215. Згідно вказаної довідки на день смерті спадкодавця ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_6 його спадкоємці ОСОБА_14 та ОСОБА_7 були постійно прописані у будинку і проживали в ньому в с.Ульянівка Новоодеського району Миколаївської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції від 22.06.1993 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Частинами 1-4 статті 18 цього ж Кодексу передбачено, що придбання громадянами у місцевих Рад народних депутатів земельних ділянок у власність для ведення селянського (фермерського) господарства понад площу, що передається безплатно, провадиться за плату в порядку, передбаченому статтею 17 цього Кодексу.

Рішення відповідної Ради народних депутатів з цього питання є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки з посвідченням у нотаріальному порядку.

Придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки і документ про оплату вартості землі є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право власності.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 372 Цивільного кодексу України визначено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Постановою Верховного Суду України від 07.12.2016 року по справі № 6-1568цс16 було роз`яснено, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи статтю 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що на час набуття права власності на спірну земельну ділянку (укладення договору купівлі-продажу) ОСОБА_7 та ОСОБА_1 хоча і перебували в зареєстрованому шлюбі, проте проживали за різними адресами, не вели спільного господарства, фактично припинили шлюбні відносини. ОСОБА_7 купував дану земельну ділянку за власні кошти, а відтак дана земельна ділянка являлася особистою приватною власністю ОСОБА_7 і не може бути об`єктом поділу як спільної сумісної власності подружжя.

Куруючись ст.ст.12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у спільному майні - відмовити в повному обсязі.

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин і визнання майна особистою приватною власністю здовольнити.

Встановити юридичний факт, а саме роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбних віносин (шлюбу) між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , починаючи з квітня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Визнати, що ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 належала на праві особистої приватної власності земельна ділянка цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 42 га, кадастровий номер: 4824881600:06:000:0009, розташована на території Воронцівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, право на яку посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю ІІ-МК № 005264, виданим 24.11.1998 року Воронцівською сільською радою Народних депутатів Новоодеського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп. та на користь ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) сплачений судовий збір в сумі 2548 (дві тисячі п`ятсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) та на користь ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на правову допомогу в розмірі 6300 (шість тисяч триста) грн. 00 коп., по 3150 (три тисячі сто п`ятдесят) грн. 00 коп. кожній.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Баранкевич В.О