Постанова

від 03.02.2009 по справі 12/580

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинн а, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03.02.2009 р. № 12/580

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Цвіркун а Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовами О СОБА_1, ОСОБА_2 до Управлі ння Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міс та Києва про зобов' язання в чинити певні дії,

встановив:

Позивачі звернулись в суд з позовом до Управління П енсійного фонду України у Го лосіївському районі міста Ки єва про визнання рішення неч инним та зобов' язання вчини ти певні дії.

Позивачі в судовому з асіданні позов підтримали та просили: - зобов' язати відпо відача провести їм з 01.02.2007р. пер ерахунок пенсії згідно ст. 50, ч .4 ст.54 Закону України «Про стат ус і соціальний захист грома дян, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и», яка повинна становити 6 мін імальних розмірів пенсій за віком та додаткової пенсії з а шкоду, заподіяну здоров' ю , яка повинна становити 50% від м інімальної пенсії за віком, а ргументуючи тим, що рішенням Конституційного Суду Україн и від 22.05. 2008 року N 10-рп/2008, яким були визнані не констит уційними зміни до Закону Укр аїни ««Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи».

Представник відповідача п озов не визнав, зазначив, що пр и здійсненні повноважень в с фері соціального захисту гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи, відповідач керувався но рмативними актами Кабінету М іністрів України, які відпов ідно до ст. 117 Конституц ії України є обов'язковими до виконання. Так, відповідно д о постанови Кабінету Міністр ів України «Про підвищення р озмірів пенсії та інших соці альних виплат окремим катего ріям пенсіонерів, фінансуван ня яких здійснюється за раху нок коштів державного бюджет у»від 03.01.2002 р. за № 1 розрахунок пе нсій, призначених відповідно до частини 4 ст. 54 та додаткової пенсії, передбаченої Законо м України "Про статус і соціал ьний захист громадян, які пос траждали в наслідок Чорнобил ьської катастрофи", провадит ься виходячи з розміру 19 грн. 91к оп. Зазначив, що з 01.01.2008р. набув чи нності Закон України «Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни». Відповідно до п. 28 роз ділу ІІ зазначеного Закону в несені зміни до Закону Украї ни «Про статус і соціальний з ахист громадян, які постражд али внаслідок Чорнобильсько ї катастрофи», зокрема, до ст.с т. 50, 54 та встановлено, що особам , віднесеним до категорії 1, пр изначається щомісячна додат кова пенсія за шкоду, заподія ну здоров'ю, у розмірах: інвалі дам I групи - 30 процентів прожит кового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ін валідам II групи - 20 процентів пр ожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатніст ь; інвалідам III групи, дітям-інв алідам, а також хворим внаслі док Чорнобильської катастро фи на променеву хворобу - 15 про центів прожиткового мінімум у для осіб, які втратили праце здатність. Розмір прожитково го мінімуму для осіб, які втра тили працездатність, визнача ється на момент виплати дода ткової пенсії згідно із зако ном про Державний бюджет Укр аїни і не може коригуватися і ншими нормативно-правовими а ктами. Крім того, зазначив, що відповідно до постанови Кабі нету Міністрів України «Дея кі питання соціального захис ту окремих категорій громадя н»від 28.05.2008 р. N 530 особам, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи, щомісячна д одаткова пенсія за шкоду, зап одіяну здоров'ю, відповідно д о Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи" ви плачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, вс тановленого законом для осіб , які втратили працездатніст ь: тим, що належать до категорі ї 1; інвалідам I групи - 30 відсотк ів; інвалідам II групи - 20 відсот ків; інвалідам III групи, дітям-і нвалідам, а також тим, що страж дають внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи на променеву хворобу, - 15 відсотків; тим, що н алежать до категорії 2, - 15 відсо тків; тим, що належать до кате горії 3, - 10 відсотків; тим, що нал ежать до категорії 4, - 5 відсотк ів.

Вислухавши пояснення стор ін, дослідивши письмові дока зи по справі, суд вважає, що по зовні вимоги слід задовольни ти частково, виходячи з насту пного.

Як встановлено в судовому з асіданні позивачі перебуваю ть на обліку в Управлінні Пен сійного фонду України у Голо сіївському районі міста Києв а і отримують пенсію, передба чену ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист г ромадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи” № 796-XII від 28.02.1991р. та додатк ову пенсію за шкоду, заподіян у здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, передбачену ст . 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадя н, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , але з урахуванням положень п останови Кабінету Міністрів України «Про підвищення роз мірів пенсій та інших соціал ьних виплат окремим категорі ям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахуно к коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 р. N 1 та постанови К абінету Міністрів України «П ро компенсаційні виплати осо бам, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и»від 26.07.1996 р. № 831 відповідно.

Позивачі мають статус осі б, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідами ІІІ г рупи, що підтверджується коп іями посвідчень, наявними в м атеріалах справи та не запер ечується відповідачем.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12. 2007 року N 107-VI були внесені зміни до ст. 50 Закону України "П ро соціальний захист громадя н, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При вирішенні даного адмі ністративного спору суд врах овує рішення Конституційног о Суду України у справі за кон ституційними поданнями Верх овного Суду України щодо від повідності Конституції Укра їни (конституційності) окрем их положень статті 65 розділу I , пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (констит уційності) положень статті 67 р озділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розді лу II Закону України "Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та зміс ту закону про Державний бюдж ет України) від 22.05. 2008 року N 10-рп/2008 , в якому були визначені таким и, що не відповідають Констит уції України (неконституційн ими) зміни внесені підпункто м 12 пункту 28 розділу II Закону Ук раїни від 28.12.2007 р. N 107-VI.

В пункті 6 цього Рішення, Кон ституційний Суд України дода тково зазначив, що його рішен ня має преюдиціальне значенн я для судів загальної юрисди кції при розгляді ними позов ів у зв'язку з правовідносина ми, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ук раїни", визнаних неконституц ійними.

У пункті 7 зазначено, що Ріше ння Конституційного Суду Укр аїни є обов'язковим до викона ння на території України, ост аточним і не може бути оскарж ене.

Статтею 50 Закону України « Про статус і соціальний захи ст громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка тастрофи»у редакції Закону У країни від 06.06.96 р. N 230/96-ВР встановл ено, що особам, віднесеним до к атегорії 1, призначається щом ісячна додаткова пенсія за ш коду, заподіяну здоров'ю, у роз мірах:

- інвалідам I групи - 100 процент ів мінімальної пенсії за вік ом;

- інвалідам II групи - 75 процент ів мінімальної пенсії за вік ом;

- інвалідам III групи, дітям-ін валідам, а також хворим внасл ідок Чорнобильської катастр офи на променеву хворобу - 50 пр оцентів мінімальної пенсії з а віком.

Частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи»у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР встановлено, що в у сіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких вста новлено зв'язок з Чорнобильс ькою катастрофою, не можуть б ути нижчими, по I групі інвалід ності - 10 мінімальних пенсій з а віком; по II групі інваліднос ті - 8 мінімальних пенсій за ві ком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком ; дітям-інвалідам - 3 мінімальн их пенсій за віком.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, су д дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковом у задоволенню на підставі на ступного.

Відповідно до ст. 62 даного За кону роз'яснення порядку зас тосування цього Закону прова диться у порядку, визначеном у Кабінетом Міністрів Україн и, рішення якого є обов'язкови ми для виконання міністерств ами та іншими центральними о рганами державної виконавчо ї влади України, місцевими ор ганами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами госпо дарювання, незалежно від їх в ідомчої підпорядкованості т а форм власності.

Частиною 1 ст. 67 Закону Україн и «Про статус і соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що конкретні розміри всіх допла т, пенсій і компенсацій підви щуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зро стання мінімальної заробітн ої плати.

Отже, Законом України «Про с татус і соціальний захист гр омадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи»не уповноважено Кабіне т Міністрів України зменшува ти конкретні суми компенсаці й і допомоги, змінювати розмі р бази нарахувань пенсій, вст ановлений законом, а надано п раво роз'яснення порядку зас тосування цього Закону.

Суд не враховує твердження , що встановлення конкретних (зменшених) сум для обчисленн я пенсій Кабінетом Міністрів України є виконанням норм За кону України «Про статус і со ціальний захист громадян, як і постраждали внаслідок Чорн обильської катастрофи», оскі льки вказані дії Кабінету Мі ністрів України не реалізуют ь, встановлені Законом, права та гарантії, а змінюють та кор ектують, встановлені цим зак оном права та гарантії в бік ї х зменшення, чим, в свою чергу, порушують його норми, оскіль ки статтею 71 Закону України «П ро статус і соціальний захис т громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської кат астрофи», де чітко встановле но, що дія положень цього Зако ну не може призупинятися інш ими законами, крім законів пр о внесення змін до цього Зако ну.

Таким чином, суд вважає, що з дійснення виплати пенсії зг ідно постанови КМ України № 1 в ід 01.03.2002 р. та виплати додатково ї пенсії за шкоду, заподіяну з доров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 згідно постанови КМ України від 26.07.1996р № 831 не є пра вомірним, тобто таким, що відп овідає нормам законів Україн и та Конституції України.

Щодо питання здійснення на рахування пенсії, суд вважає за необхідне керуватися нас тупним.

Частиною третьою статті 46 К онституції України встановл ено, що пенсії, інші види соціа льних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування , мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожитко вого мінімуму, встановленого законом.

Тобто, пенсії та інші види с оціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можут ь бути нижче від прожитковог о мінімуму, який встановлюєт ься законом.

У відповідності до положен ь статті 46 Конституції Україн и прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум»(№ 966-XIV від 15.07.1999р.). Цей Закон дає визначення прожитковому мін імуму, закладає правову осно ву для його встановлення, зат вердження та врахування при реалізації державою констит уційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Частиною другою статті 1 Зак ону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що про житковий мінімум визначаєть ся нормативним методом у роз рахунку на місяць на одну осо бу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соц іальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 ро ків; дітей віком від 6 до 18 років ; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Статтею 2 Закону України «П ро прожитковий мінімум»визн ачено, що прожитковий мініму м застосовується, зокрема, дл я: встановлення розмірів мін імальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком , визначення розмірів соціал ьної допомоги, допомоги сім'я м з дітьми, допомоги по безроб іттю, а також стипендій та інш их соціальних виплат виходяч и з вимог Конституції Україн и та законів України; формува ння Державного бюджету Украї ни та місцевих бюджетів.

Тобто з вищезазначеного ви пливає, що прожитковий мінім ум є базою для розрахунку мін імальної заробітної плати, м інімальної пенсії за віком, і нших соціальних виплат виход ячи з вимог Конституції Укра їни та законів України, та ґру нтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відпо відності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та до помоги не можуть бути нижчим и ніж прожитковий мінімум, вс тановлений законом.

Крім того, Державний бюдже т України при його формуванн і ґрунтується на прожитковом у мінімумі, з огляду на що, вит ратна частина Бюджету Україн и не може не базуватися на про житковому мінімумі як соціал ьній гарантії, встановленій Конституцією України - осно вним законом України, який ма є найвищу юридичну силу, норм и якого є нормами прямої дії; з акони та інші нормативно-пра вові акти приймаються на осн ові Конституції України і по винні відповідати їй.

У відповідності до статті 22 Конституції України констит уційні права і свободи гаран туються і не можуть бути скас овані. При прийнятті нових за конів або внесенні змін до чи нних законів не допускається звуження змісту та обсягу іс нуючих прав і свобод.

Таким чином, встановлена ча стиною третьою статті 46 Конст итуції України мінімальна со ціальна гарантія як база нар ахування для визначення пенс ії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом і снування - є прожитковий мі німум, який встановлюється з аконом, не може бути зменшени й ані законом, ані підзаконни м нормативно-правовим актом.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V встано влено розмір прожиткового мі німуму, в тому числі найменши м розміром з якого є прожитко вий мінімум для осіб які втра тили працездатність.

Діючим законодавством Укр аїни на 2007 роки точно не визнач ено таку базу для нарахувань підвищень як мінімальна пен сія за віком. Тобто жодним нор мативно-правовим актом на 2007 р ік щодо Закону України “Про с татус і соціальний захист гр омадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи” прямо у абсолютній вел ичині не визначено розмір мі німальної пенсії за віком як соціальної гарантії та бази нарахувань у відповідності до частини третьої статті 46 Ко нституції України.

Разом з тим, суд вважає, що не дивлячись на те, що законом не встановлено в абсолютній ве личині точного розміру пенсі ї за віком в цілях розрахунку за статтями 50 та 54 Закону Украї ни “Про статус і соціальний з ахист громадян, які постражд али внаслідок Чорнобильсько ї катастрофи”, це не означає, щ о законом не визначено мінім ального такого розміру. Якщо закон не встановлює розмір б ази нарахування в абсолютній величині при наявності міні мального розміру бази нараху вання, то це не означає, що осо ба не має взагалі права (обмеж ується у праві) на отримання і реалізацію прав, визначених законом.

Так, найменший розмір соціа льної гарантії в 2007 рік встано влений статтею 46 Конституції України як база для нарахува ння пенсій, соціальних випла т, які є основним джерелом існ ування становить розмір міні мального прожиткового мінім уму для осіб, які втратили пра цездатність, менше якого ані пенсії, ані інші види соціаль них виплат та допомоги (як баз а для розрахунку та виплати о собі), що є основним для особи джерелом існування, бути не м ожуть.

Отже, розмір мінімальної п енсії за віком в розумінні ст атей 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист г ромадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи” як база для розрахунк у доплати, в будь-якому разі не може бути меншою ніж мінімал ьний розмір прожиткового мін імуму визначеного законом, я ким є прожитковий мінімум дл я осіб, які втратили працезда тність. Мінімальний розмір б ази нарахування не може бути перешкодою для реалізації о собою свого права на отриман ня відповідної доплати. У раз і встановлення абсолютної ве личини для здійснення відпов ідних виплат у більшому розм ірі ніж мінімальний прожитко вий мінімум для осіб, які втра тили працездатність, то така різниця може бути перерахов ана і виплачена особі, чиїх пр ав та інтересів ця виплата ст осується, в порядку встановл еному законом.

Крім того, суд вважає, якщо п рямо не встановлено для Зако ну України “Про статус і соці альний захист громадян, які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи” розмір у бази нарахувань пенсії, але зроблено посилання на катег орію мінімальна пенсія за ві ком, як відповідної бази нара хування, яка є категорією соц іальної гарантії згідно зі с таттею 46 Конституцією Україн и, органи державної влади пов инні керуватися нормами Конс титуції України і законів Ук раїни виходячи з мінімальних соціальних гарантій, встано влених законами України, і не можуть порушувати норми ста тті 22 Конституції України, які є нормами прямої дії. Інакше п ри наявності конституційног о права на соціальний захист невикористання мінімальних гарантій, визначених законо м, є порушенням державою свої х конституційних зобов' яза нь перед громадянами України .

Суд у вирішені справи дода тково керується статтею 8 КАС України, у відповідності до я кої суд при вирішенні справи керується принципом верхове нства права, відповідно до як ого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищ ими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяль ності держави.

Суд застосовує принцип вер ховенства права з урахування м судової практики та рішень Європейського Суду з прав лю дини.

В свою чергу, суд також вваж ає необхідним керуватися пол оженнями Закону України «Про виконання рішень та застосу вання практики Європейськог о суду з прав людини»від 23 лют ого 2006 року N 3477-IV, який регулює ві дносини, що виникають у зв'язк у з обов'язком держави викона ти рішення Європейського суд у з прав людини у справах прот и України; з необхідністю усу нення причин порушення Украї ною Конвенції про захист пра в людини і основоположних св обод і протоколів до неї; з впр овадженням в українське судо чинство та адміністративну п рактику європейських станда ртів прав людини; зі створенн ям передумов для зменшення ч исла заяв до Європейського с уду з прав людини проти Украї ни.

Так, статтею 17 Закону Україн и «Про виконання рішень та за стосування практики Європей ського суду з прав людини»вс тановлено, що суди застосову ють при розгляді справ Конве нцію та практику Суду як джер ело права.

З огляду на це, суд зазнача є, що правовідносини, що виник ають в процесі реалізації пр ава на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Заз начений принцип не дозволяє державі посилатися на відсут ність певного нормативного а кта, який визначає механізм р еалізації прав та свобод гро мадян, закріплених у констит уційних та інших актах. Як сві дчить позиція Суду ЄС у справ і Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності озна чає, що зацікавлені особи пов инні мати змогу покладатися на зобов' язання, взяті держ авою, навіть якщо такі зобов' язання містяться у законодав чому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Так а дія зазначеного принципу п ов' язана з іншим принципом - відповідальності держави , який полягає у тому, що держа ва не може посилатися на влас не порушення зобов' язань дл я запобігання відповідально сті.

Суд бере до уваги практику Є вропейського суду з прав люд ини, зокрема, справа “Кечко пр оти України”, "Бурдов пр оти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ ( mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юр идичної визначеності). При ць ому у листі Верховного Суду У країни від 07.2006 року № 1-5/400 Верхов ний Суд України акцентує ува гу на те, що реалізація особою права, що пов' язане з отрима нням бюджетних коштів, яке ба зується на спеціальних та чи нних на час виникнення спірн их правовідносин нормативно -правових актів національног о законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім т ого, у випадках коли з набуття м чинності певним законом, йо го нормами призупиняється ді я положень закону, що був прий нятий раніше, до спірних прав овідносин застосовується за кон, що діяв на момент виникне ння у особи відповідного пра ва.

У відповідності до частин и другої статті 19 Конституції України органи державної вл ади та органи місцевого само врядування, їх посадові особ и зобов'язані діяти лише на пі дставі, в межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при виріш енні справи керується принци пом законності, відповідно д о якого органи державної вла ди, органи місцевого самовря дування, їхні посадові і служ бові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у с правах щодо оскарження рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк тів владних повноважень адмі ністративні суди перевіряют ь, чи прийняті (вчинені) вони з окрема: на підставі, у межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України; з використання м повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґр унтовано, тобто з урахування м усіх обставин, що мають знач ення для прийняття рішення (в чинення дії); безсторонньо (не упереджено); добросовісно; ро зсудливо; з дотриманням прин ципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно , зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особ и на участь у процесі прийнят тя рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'я зок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаєтьс я на відповідача, якщо в ін заперечує проти адміністр ативного позову.

Відповідач як суб'єкт владн их повноважень не довів прав омірність прийнятого ним оск аржуваного рішення про відсу тність підстав для нарахуван ня та забезпечення виплати п енсії у встановлено законом порядку та розмірі.

Стосовно позовних вимог що до перерахунку та виплати по зивачам пенсій з 01.02.2007 року, суд звертає увагу на те, що відпов ідно згідно із ч.1 ст.99 КАС Украї ни адміністративний позов мо же бути подано в межах строку звернення до адміністративн ого суду, встановленого цим К одексом або іншими законами.

У відповідності до ч.2 ст.99 К АС України для звернення до а дміністративного суду за зах истом прав, свобод та інтерес ів особи встановлюється річн ий строк, який, якщо не встанов лено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або пов инна була дізнатися про пору шення своїх прав, свобод чи ін тересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС Укр аїни пропущення строку зверн ення до адміністративного су ду є підставою для відмови у з адоволенні адміністративно го позову за умови, якщо на цьо му наполягає одна із сторін.

У ч.3 ст.100 КАС України передба чено, що позовні заяви прийма ються до розгляду адміністра тивним судом незалежно від з акінчення строку звернення д о адміністративного суду.

Як встановлено, позивачі зв ернулись з позовами до суду в 04.02.2008р.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про відмову у задо воленні позовних вимог щодо перерахунку та виплати позив ачам пенсій за період з 01.02.2007р.-03. 02.2007р.

Таким чином, суд дійшов висн овку, що викладені в позовних заявах доводи позивачів є ча стково обґрунтованими та від повідно такими, що підлягают ь задоволенню частково.

На основі встановленого, ке руючись ст.ст. 86, 99-100, 159-163 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 та ОС ОБА_2 задовольнити частково .

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України у Го лосіївському районі міста Ки єва здійснити перерахунок та забезпечити виплату недопла чених додаткової пенсія за ш коду, заподіяну здоров'ю та де ржавної пенсії ОСОБА_1 з 04.0 2.2007 р. з урахуванням положень с т.ст.50, 54 Закону України “Про ст атус і соціальний захист гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи”, виходячи з розмірів 6 мін імальних пенсій за віком та 50 відсотків мінімальної пенсі ї за віком відповідно.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України у Го лосіївському районі міста Ки єва здійснити перерахунок та забезпечити виплату недопла чених додаткової пенсія за ш коду, заподіяну здоров'ю та де ржавної пенсії ОСОБА_2 з 04.0 2.2007 р. з урахуванням положень с т.ст.50, 54 Закону України “Про ст атус і соціальний захист гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи”, виходячи з розмірів 6 мін імальних пенсій за віком та 50 відсотків мінімальної пенсі ї за віком відповідно.

В решті позовних вимог - ві дмовити.

Строк і порядок набрання с удовим рішенням законної сил и встановлені у статті 254 Коде ксу адміністративного судоч инства України, якщо інше не в становлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оск арження постанови суду першо ї інстанції подається протяг ом десяти днів з дня її прогол ошення, а в разі складення пос танови у повному обсязі відп овідно до статті 160 КАС Україн и - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інста нції подається протягом двад цяти днів після подання заяв и про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до а дміністративного суду апеля ційної інстанції у порядку, щ о передбачені статтею 186 Кодек су адміністративного судочи нства України.

Суддя Цвіркун Ю.І.