ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06.02.2009 р. № 5/411
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М., суддів Шелест С.Б., Кишинського М.І.,
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Відкритого акціонерного товариство "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача
Об"єднання підприємств "Союз хіміків України"
до
Міністерства економіки України,
Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі
про
визнання незаконним та скасування в частині рішення № АД-176/2008/143-47 від 21.05.2008р.,
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім" звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати в частині рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-176/2008/143-47 від 21 травня 2008 року "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в України нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації", що стосується позивача.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та в обгрунтування позовних вимог пояснили наступне.
21 травня 2008 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, розглянувши подані Міністерством економіки України висновки про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з російської Федерації, прийняла рішення №АД-176/2008/143-47, відповідно до якого, в тому числі, вирішила з моменту набрання чинності цим рішенням застосувати строком на 5 років остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: добрива мінеральні або хімічні, азотні: нітрат амонію (аміачна селітра) марки Б4NO3, що виробляється відповідно до ГОСТ 2-85 (сумарна масова частка нітратного і амонійного азоту в перерахунку на азот у сухій речовині становить не менше 34 відсотків) та класифікується згідно з УКТЗЕД за кодом 3102 30 90 00. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну зазначеного товару. Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для експортера ВАТ "Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім" становить 10,78 відсотка.
На думку представника позивача зазначене рішення в частині відносно позивача є незаконним, оскільки відповідач у своїх розрахунках демпінгової маржі використовував нормальну вартість товару, яка не відповідає та є фактично більшою від фактичної нормальної вартості товару, що призвело до невірних висновків про наявність демпінгу.
Так, при визначенні нормальної вартості товару Міністерство економіки України помилково провело коригування нормальної вартості товару в бік її збільшення на розмір знижок, які, на думку відповідача, нібито застосовував позивач для стимулювання збуту і збільшення обсягу продажів в період розслідування, в результаті чого для позивача була розрахована більша нормальна вартість товару, яка вплинула на подальший невірний розрахунок демпінгової маржі, і як наслідок –встановлення антидемпінгового мита.
Як ствердили представники позивача, ВАТ "Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім" не надавала знижок на товар ані на внутрішньому (російському), ані на зовнішньому (українському) ринках, в тому числі, в залежності від об’єму товару, який придбаває покупець. Вказівка в індикативних цінах (прайс-листах) різного рівня цін на продукцію позивача не означає, що позивач фактично здійснював реалізацію товару за такими цінами і не доводить факт надання знижок тому або іншому покупцеві товару позивача.
Крім того, для визначення демпінгової маржі порівняння вартості продаж на внутрішньому та зовнішньому ринках повинно здійснюватися для одного типу споживачів або на одному рівні продаж.
Однак, на думку представників позивача, відповідачем була визначена нормальна вартість (ціна реалізації товару на внутрішньому ринку) на підставі порівняння цін різних категорій покупців, що також призвело до необґрунтованих висновків про наявність демпінгу.
Звідси, вважають представники позивача, при проведення антидемпінгового розслідування, на думку позивача, відповідач порушив вимоги статей 7, 9 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".
Представники відповідачів та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.
Зокрема, представники відповідачів пояснили, що розрахунки та висновки робилися Міністерством економіки України виключно на підставі даних, які надавалися позивачем, та які, на думку відповідачів, свідчать, що при продажах на внутрішньому ринку Російської Федерації позивач застосовував систему стимулювання збуту (знижки), які не застосовував при експорті товару в Україну. Крім того зазначили, що ціна на товар позивача також залежить від об‘ємів продажу. У зв‘язку з цим була здійснена корекція експортної ціни позивача на середній рівень знижок - 11,19 відсотків.
Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2007 року Міністерство економіки України зареєструвало скаргу Союзу Хіміків України, за результатами розгляду якої порушило антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) марки Б походженням з Російської Федерації.
21 травня 2008 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі на підставі поданих Міністерством економіки України висновків про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з російської Федерації, прийняла рішення № АД-176/2008/143-47, згідно якого, зокрема, вирішено застосувати строком на 5 років остаточні антидемпінгові заходи шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: добрива мінеральні або хімічні, азотні: нітрат амонію (аміачна селітра) марки Б H4NO3, що виробляється відповідно до ГОСТ 2-85 (сумарна масова частка нітратного і амонійного азоту в перерахунку на азот у сухій речовині становить не менше 34 відсотків) та класифікується згідно з УКТЗЕД за кодом 3102 30 90 00.
Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для позивача становить 10,78 відсотка.
Це рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті “Урядовий кур’єр”.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення було надруковано в газеті "Урядовий кур’єр" № 97 від 29 травня 2008 року та набрало чинності.
Відповідно до частини 2 Закону антидемпінгове розслідування проводиться з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 цього Закону передбачено, що демпінг є ввезенням на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженим на це центральними органами виконавчої влади –Міністерством, Державною митною службою, а також Комісією.
Приписами частини 6 статті 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" передбачено, що на засіданнях Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі приймаються рішення про порушення антидемпінгового розслідування; про позитивні або негативні висновки стосовно наявності демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу; про позитивні або негативні висновки щодо наявності шкоди та її розмір; щодо визначення причинно-наслідкового зв’язку між демпінговим імпортом та шкодою; про застосування антидемпінгових заходів; з інших питань в межах повноважень, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 16 Закону за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі, якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику.
З аналізу норм Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" вбачається, що в ході антидемпінгового розслідування збираються всі фактичні данні про нормальну вартість та експортну ціну товару, який є об’єктом розслідування, розраховується демпінгова маржа та визначається антидемпінгове мито.
Пунктом 17 частини 1 статті 1 цього ж Закону передбачено, що нормальна вартість –це еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку.
Приписами пункту 7 частини 1 статті 1, частиною 1 статті 8 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" передбачено, що експортною ціною вважається ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту з країни експорту.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону демпінгова маржа –це сума, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) –особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об’єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач був зареєстрований заінтересованою стороною розслідування відповідно до частини 12 статті 12 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" та надав Міністерству економіки інформацію та докази, необхідні для проведення антидемпінгового розслідування.
Зазначене підтверджується наданим представниками відповідачів "Звітом Міністерства економіки України про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації", затвердженим Міністром економіки України Б.М. Данилишиним 13 травня 2008 року, та не заперечується сторонами.
У статті 10.3. "Порівняння нормальної вартості з експортною ціною та визначення демпінгової маржі", підрозділ "Розрахунок для ВАТ "МХК "ЄвроХім", зазначеного Звіту вказано, що на підставі інформації, наданої ВАТ "МХК "ЄвроХім" у відповіді на запитальник для іноземного виробника і/або експортера, Міністерством було встановлено, що цим експортером протягом періоду розслідування надавалися знижки залежно від обсягів продажу нітрату амонію (аміачної селітри) на внутрішньому ринку Російської Федерації. Разом з цим ВАТ "МХК “ЄвроХім" не було надано інформації щодо надання зазначених знижок при продажу товару на експорт в Україну.
Проаналізувавши зазначений Звіт, суд приходить до висновку, що Міністерство економіки України розрахувало середній рівень знижки, яка надавалася при продажу нітрату амонію (аміачної селітри) на внутрішньому ринку Російської Федерації на основі середньорічної різниці в цінах при мінімальних та максимальних обсягах поставок (її рівень склав 11,19%) та відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" провело коригування експортної ціни позивача на розрахований розмір знижки.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що умов, які дозволяли б віднести продажі товару позивачем до таких, що не здійснювалися під час звичайних торговельних операцій, не було.
Матеріалами справи також підтверджується, що всі продажі товару як на внутрішньому ринку Російської Федерації, так і на експорт в Україну здійснювалися дистриб‘юторам, а не кінцевим споживачам. Будь-яких доказів, які б спростовували наведене, відповідачі не надали.
Частиною 1 статті 7 Закону передбачено, що нормальна вартість, як правило, визначається на підставі цін, установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями у країні експорту.
Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що для визначення нормальної вартості використовуються обсяги продажу подібного товару, призначеного для споживання на внутрішньому ринку країни експорту, якщо обсяг такого продажу становить не менше 5 відсотків обсягів продажу в країни імпорту зазначеного товару. Для визначення нормальної вартості можуть бути використані обсяги продажу подібного товару, які є меншими ніж 5 відсотків обсягів продажу в країні імпорту цього товару за умови, що встановлені ціни вважаються показовими на ринку, який є об’єктом розгляду.
При цьому, відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону звичайні торговельні операції - умови та ділова практика, які протягом обґрунтованого строку, що передує експорту товару, що є об’єктом розслідування, були звичайними у торгівлі таким товаром або товарами, які мають схожі умови виробництва, продажу або збуту.
Частиною 1 статті 9 Закону передбачено, що з метою визначення демпінгової маржі здійснюється порівняння між нормальною вартістю, визначеною відповідно до статті 7 цього Закону, та експортною ціною, визначеною відповідно до статті 8 цього Закону. Таке порівняння здійснюється на основі однакових базисних умов поставки щодо продажу, здійсненого за найближчою датою, стосовно якої є відповідна інформація. При цьому здійснюється необхідне коригування з відповідним урахуванням величин різниць, які впливають на порівнянність цін, тобто різниць, обчислених під час коригування факторів, зазначених у пунктах 1-11 частини четвертої цієї статті.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті у разі, якщо визначені відповідно до цього Закону нормальну вартість та експортну ціну не можна порівнювати відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється коригування на величини різниць, обчислених під час коригування факторів, про наявність яких у процесі антидемпінгового розслідування заінтересовані сторони стверджують та доводять, що ці фактори впливають на ціни і на їх порівнянність. При здійсненні таких коригувань не повинні повторюватися коригування у знижках, обсягах і базисних умовах поставки.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскільки всі продажі товару на внутрішньому російську ринку та на зовнішньому українському ринку здійснювалися позивачем дистриб’юторам, в силу вимог частини 1 статті 9 Закону при розрахунках необхідно порівнювати саме ці продажі, які є аналогічними за характером, умовами та обсягами.
Ціни, за якими позивач продавав товар на внутрішньому ринку Російської Федерації дистриб‘юторам не можуть вважатися такими, що є цінами із знижками, оскільки відповідачем не було встановлено фактів продажу товару стороннім покупцям - кінцевим споживачам за більш високою ціною порівняно з цінами продажу дистриб‘юторам за період розслідування, а отже не має підстав вважати, що позивач застосовував знижки чи систему знижок при продажах товару дистриб‘юторам.
Звідси, торгівельні операції з продажу товару за більш високими цінами стороннім покупцям - кінцевим споживачам, які фактично позивачем не здійснювалися, не підпадають під визначення звичайних торгівельних операції.
Натомість, ціни, за якими товар продавався позивачем на внутрішньому ринку дистриб‘юторам, є звичайними цінами для даного товару на цьому ринку, а отже такі операції з продажу товару дистриб‘ютором на внутрішньому ринку є звичайними торгівельними операціями.
Згідно пункту 3 частини 4 статті 9 Закону знижки (цінові та інші торгові знижки, пільги тощо), які використовуються для стимулювання збуту та (або) збільшення обсягів продажу, враховуються, якщо вони справді застосовувалися або можна довести, що існують достатні підстави вважати, що вони надаються та безпосередньо стосуються продажу товару, що є об’єктом розгляду. Нормальна вартість та експортна ціна коригуються відповідно на суми різниць знижок, включаючи ті, що надаються залежно від обсягів продажу, якщо ці знижки належним чином обчислюються щодо обсягів продажу товару, що є об’єктом розгляду, та безпосередньо стосуються цього продажу.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що знижки під час здійснення звичайних торгівельних операцій позивачем не надавалися, а отже у Міністерства економіки України були відсутні підстави для коригування. Доказів, які б спростовували наведене, відповідачами не надано.
В обґрунтування своєї позиції позивач надав розрахунки нормальної вартості, експортної ціни та демпінгової маржі, відповідно до яких демпінгова маржа має від‘ємне значення (-0,12 відсотків), що свідчить про відсутність демпінгу.
Висновком №10834 від 11 листопада 2008 року дослідження спеціаліста-економіста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підтверджується розрахунок значення демпінгової маржі, здійснений ВАТ "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім" за 2006 рік для товару - нітрат амонію (аміачна селітра) Марки Б, походженням з Російської Федерації, який має від’ємне значення (-0,11 відсотків), що свідчить про відсутність демпінгу у поставках ВАТ "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім" аміачної селітри Марки Б до України у 2006 році.
Первинні документи, які були надані позивачем суду та використовувалися для проведення дослідження спеціаліста-економіста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, надавалися і Міністерству економіки України під час проведення ним антидемпінгового розслідування, що не заперечується відповідачами.
Відповідачами не надано будь-яких зустрічних розрахунків з посиланням на первинні документи та документів, які б спростовували надані позивачем розрахунки нормальної вартості, експортної ціни та демпінгової маржі, а також висновки, викладені у висновку № 10834 від 11 листопада 2008 року.
Звіт Міністерства економіки України про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації, затвердженим Міністром економіки України Б.М. Данилишиним 13 травня 2008 року, вихідних даних та фактичних розрахунків з посиланням на первинні документи нормальної вартості, експортної ціни та демпінгової маржі для позивача також не містить.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підставами для визнання акту недійсним є, зокрема, невідповідність його вимогам чинного законодавства. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Матеріалами справи підтверджується надані позивачем розрахунки нормальної вартості, експортної ціни та демпінгової маржі, яка має від’ємне значення.
Відповідачі ж не довели правомірності своїх розрахунків нормальної вартості, експортної ціни та демпінгової маржі та, відповідно, висновку про наявність демпінгу та прийнятого рішення № АД-176/2008/143-47 від 21 травня 2008 року "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в України нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації". Доказів, які б спростовували доводи та розрахунки позивача, відповідачами не надано.
На підставі зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів в їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність демпінгу, а отже необхідність задоволення позовних вимог позивача щодо визнання незаконним та скасування в частині рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-176/2008/143-47 від 21 травня 2008 року.
Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Так, відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом або іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за результатами антидемпінгового розслідування відповідно до законів України приймається рішення про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця від дати запровадження відповідних заходів у порядку, встановленому законами України.
Оскільки ст. 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не встановлюються строки звернення саме до адміністративного суду, як про це зазначено в ч.3 ст. 99 КАС, суд вважає, що позивач вправі звернутись до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи протягом річного строку з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати в частині, що стосується Відкритого акціонерного товариства "Мінерально-хімічна компанія ЄвроХім", рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-176/2008/143-47 від 21 травня 2008 року "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) походженням з Російської Федерації.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя Кочан В.М.
судді Шелест С.Б.
Кишинський М.І.
Дата складання повного тексту постанови - 16.02.2009 року.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2009 |
Оприлюднено | 14.10.2010 |
Номер документу | 9626551 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Кочан В.М.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Шевченко Світлана Луківна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Шевченко Світлана Луківна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Шевченко Світлана Луківна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Шевченко Світлана Луківна
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні