Рішення

від 21.08.2006 по справі 29/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/166

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.08.06 р.                                                                               Справа № 29/166                               

Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, „Алсіко Пал Отеро” м.Донецьк

до відповідачів: 1. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька

                           2.Відділення Державного казначейства України в Ленінському районі м.Донецька

про  стягнення 153630 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача – Жерліцина О.М.  (за довір.)

від відповідачів – 1.Кузнецова І.К. - держподатковий інспектор (за довір.), Ченцова О.В.- держподатковий інспектор(за довір.)                          

                              2. Полішко О.С. – гол. спеціаліст (за довір.)

Суть справи :

           Позивач, Підприємство, засноване на власності громадянина Мозамбіку, „Алсіко Пал Отеро” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною вимогою  до  Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька та Відділення Державного казначейства України в Ленінському районі м.Донецька про стягнення з Державного бюджету України  податку на додану вартість в сумі 153630грн.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на п.п.7.7.1, 7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкові декларації з податку на додану вартість та розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень,жовтень, листопад, грудень 2005р.Позивач зазначив, що строк, обумовлений п.п.7.7.5 та 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” , у який сума ПДВ повинна бути відшкодована минув, але ПДВ станом на день подачі позову не відшкодовано.

           Відповідач 1 проти позову заперечив з посиланням на  п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно до якого бюджетне  відшкодування -   це сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.Відповідач 1 зазначив, що оскільки відсутні акти перевірок постачальників позивача до їх виробників, то відсутні підстави для відшкодування ПДВ.

                   Відповідач 2 надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що порядок відшкодування податку на додану вартість затверджено спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, за вимогами якого відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів. У зв‘язку з тим, що від  Державної податкової інспекції  в Ленінському районі м.Донецька висновки на відшкодування зазначеної в позові суми не надходили, не було і підстав для здійснення відшкодування .

                    Ухвалою суду від 02.08.2006р. строк вирішення спору був продовжений на п”ятнадцять днів відповідно до ст..69 ГПК України.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд, встановив :

            Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №25095361, як платник податків перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Донецька і  зареєстрований як платник податку на додану вартість (Свідоцтво №08151489 НВ №942592 від 21.08.1997р.).

                 Позивачем заявлені вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно податкових декларацій за вересень 2005р. в сумі 52548 грн., жовтень 2005р. в сумі 9076 грн.,  листопад 2005р. в сумі 46788 грн.,  грудень 2005р. в сумі 45218 грн.

                  Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.                 При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

                 За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

    а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

                    Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

                   За приписами абз.11 п.13 розділу 2 „Перехідних положень” Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України №2505-04 від 25.03.2005р., пункт 7.7 статі 7 Закону України „Про податок на додану вартість” набирає чинності з 1 червня 2005 року, крім підпункту 7.7.8 цього пункту, який набирає чинності з 1 січня 2006 року.До цієї дати застосовується процедура узгодження суми та надання бюджетного (експортного) відшкодування , діюча до набрання чинності цим законом, з урахуванням того, що таке бюджетне(експортне) відшкодування надається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем надання податкової декларації податкового періоду, за наслідками  якого виникає право на таке отримання  згідно з редакцією підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону.  

Позивачем 18.10.2005р.  було подано до відповідача 1  декларацію з податку на додану вартість за вересень 2005р.,де у рядку 18.2  задекларована різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду – від?ємне значення в сумі 9877 грн. У рядку 24 відображено залишок від?ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 59516 грн. та у рядку 25.1 - сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі  52548 грн.

          Одночасно з декларацією позивачем було подано до відповідача 1 розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2005р. в сумі 52548 грн.

           Позивачем 17.11.2005р.  було подано до відповідача 1  декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2005р.,де  у рядку 18.2  задекларована різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду – від?ємне значення в сумі 42729 грн. У рядку 24 відображено залишок від?ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 16845 грн. та у рядку 25.1 - сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі  9076грн.

          Одночасно з декларацією позивачем було подано до відповідача 1 розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005р. в сумі 9076 грн.

Позивачем 16.12.2005р.  було подано до відповідача 1  декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005р., де у рядку 18.2  задекларована різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду – від?ємне значення в сумі 45218 грн. У рядку 24 відображено залишок від?ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 50498 грн. та у рядку 25.1 - сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі  46788 грн.

          Одночасно з декларацією позивачем було подано до відповідача 1 розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2005р. в сумі 46788 грн.

          11.01.2006р. позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005р., де у рядку 18.2  задекларована різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного (звітного) періоду – від?ємне значення в сумі 681 грн. У рядку 24 відображено залишок від?ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 48928 грн. та у рядку 25.1 - сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі  45218 грн.

          Одночасно з декларацією позивачем було подано до відповідача 1 розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2005р. в сумі 45218 грн.

                    Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Донецька були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість , заявленого на розрахунковий рахунок за вересень, жовтень, листопад та грудень 2005р., при здійсненні яких порушень діючого законодавства не встановлено, сума ПДВ, заявленого до відшкодування, залишена без змін, що засвідчується довідками від 12.01.2006р. №1/23-113/25095361, від 30.01.2006р. №185/23/25095361, від 22.02.2006р. №458/23.

          Доказів, що свідчать про можливу несплату постачальниками позивача податку на додану вартість до державного бюджету, до матеріалів справи не долучено, належних доказів такої обставини відповідачем 1 не представлено.

          Позивачем надані платіжні документи, що підтверджують сплату податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) у відповідних попередніх податкових періодах.

                 Відповідач 1 в установлений термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав, сума бюджетного відшкодування за вересень,жовтень, листопад та грудень 2005р. позивачеві не перерахована.

          Під час розгляду справи відповідачем 1 надана до суду довідка вих.№20398/10/19013 від 11.07.06р. про розмір залишку невідшкодованих позивачеві сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, згідно до якої залишок бюджетної заборгованості за вересень-грудень 2005 року становить 153630 грн. основної заборгованості.  

          Право на відшкодування від'ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р.  та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

          Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991р. у справі “Пайн Велей Девелоптменс ЛТД” проти Ірландії” зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначене сподівання, тобто те на що розраховував позивач проводячи господарську діяльність, а саме на відшкодування від'ємної різниці податку на додану вартість у строки встановлені законом, відповідачем 1 порушено.

          Стосовно позовних вимог позивача до відповідача 2 , то відповідно до підпункту 6 пункту 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України   від  31 липня  1995 р. N 590 , безпосередньо на відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах покладено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов`язкових платежів.

            Згідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

За приписами п.4 Наказу ДПА України та Державного Казначейства України від 21.05.2001року №200/86 “Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість”, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 8 червня 2001 р. за №489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (за встановленою формою) або за рішенням суду.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001р. в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним Казначейством України операцій с коштами державного бюджету.

На підставі зазначених положень Бюджетного Кодексу України та Порядку відшкодування податку на додану вартість органи Державного Казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунків на яких обліковуються кошти державного бюджету на рахунок, що зазначається у висновку податкового органу чи в рішенні суду.

              Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 в установлений Законом термін висновків на відшкодування позивачеві податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад та грудень 2005р. до Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м.Донецька не направляв, тому суд вважає, що відповідач 2 не порушував права позивача, як платника податків, оскільки в силу своїх повноважень був позбавлений можливості здійснити позивачу відшкодування податку на додану вартість без одержання відповідного висновку від відповідача 1.

Таким чином, не виконав зобов'язання щодо направлення висновку органам Державного казначейства, відповідач 1 порушив право позивача на одержання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

           Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення суми бюджетного відшкодування  податку на додану вартість згідно податкових декларацій за вересень, жовтень, листопад та грудень  2005р. в сумі 153630 грн., визнаються обґрунтованими, доказаними та підлягають задоволенню.

                На підставі викладеного, керуючись ст.19,56,57 Конституції України, п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, Перехідними положеннями Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України №2505-04 від 25.03.2005р.  та ст.ст. 22,33, 34,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, „Алсіко Пал Отеро” м.Донецьк, до  Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька та Відділення Державного казначейства України в Ленінському районі м.Донецька про стягнення з Державного бюджету України  податку на додану вартість в сумі 153630грн. задовольнити.

          Стягнути з Державного бюджету України (83101, м.Донецьк, вул..Куйбишева,31,р/рахунок №31110030600006 код платежу 14010200 одержувач – ВДК у Ленінському р-ні м.Донецька, МФО 834016,  ЄДРПОУ 24165289) на користь Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, „Алсіко Пал Отеро” м.Донецьк (83101, м.Донецьк, вул..Каменоломна,70, п/рахунок №26007303693000 у філії Першого Українського Міжнародного банку в м.Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 25095361) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість сумі  153630 грн.

          Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька  (83101, м.Донецьк, вул..Куйбишева,31,ЄДРПОУ 21955737) на користь Підприємства, заснованого на власності громадянина Мозамбіку, „Алсіко Пал Отеро” м.Донецьк (83101, м.Донецьк, вул..Каменоломна,70, п/рахунок №26007303693000 у філії Першого Українського Міжнародного банку в м.Донецьку, МФО 335537, ЄДРПОУ 25095361) витрати по сплаті держмита в сумі 1536 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено в судовому засіданні.

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.