Постанова

від 16.04.2021 по справі 205/1291/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3264/21 Справа № 205/1291/20 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2020 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю СК Гардіан , Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ Петрівське , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним уточненим в ході розгляду справи позовом, посилаючись на те, що 21 лютого 2019 року о 14 год. в м. Дніпро, на вул. Набережна Заводська, 35а, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Premium 450.18DXI, н/з НОМЕР_1 , з напівпричепом Кrоnе SDP24, н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Toyota Corolla, н/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався в попутному напрямку. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renault Premium 450.18DXI, н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який укладено 27 листопада 2018 року з ТДВ СК Гардіан , номер страхового полісу АМ/00626573.

28 лютого 2019 року вона направила ТДВ СК Гардіан повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про відшкодування шкоди.

Листом від 02 квітня 2019 року ТДВ СК Гардіан відмовило ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування через те, що між ТОВ ВКФ Петрівське та ТДВ СК Гардіан було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6626573 від 26 листопада 2018 року, строк дії з 26 листопада 2018 року по 26 листопада 2019 року.

Оскільки страхувальник при укладенні полісу не повідомив ТДВ СК Гардіан про те, що цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП за участю транспортного засобу Renault Premium вже застраховано, поліс АМ/00626573 від 26 листопада 2018 року є нікчемним.

При цьому, поліс № АК/8062969 у ПрАТ СК Уніка діяв з 26 січня 2018 року по 25 січня 2019 року, тобто на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 21 лютого 2019 року втратив чинність.

Звернувшись 02 січня 2020 року до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, 17 лютого 2020 року отримала відмову у відшкодуванні шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експерта вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Corolla, н/з НОМЕР_3 , складає 157326 грн.

На підставі викладеного, просила стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду у розмірі 157326 грн., понесені витрати на проведення експертизи у розмірі 1500 грн., витрати на евакуацію автомобіля з місця дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1430 грн. та завдану моральну шкоду, розмір якої оцінює у розмірі 50000,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 157326 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 1500 грн. та витрати на евакуацію автомобіля з місця ДТП у розмірі 1430 грн., а всього - 160256 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що МТСБУ є відповідальною особою за відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу позивача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Renault Premium 450.18DXI, н/з НОМЕР_1 , оскільки поліс ТОВ СК Гардіан № АМ/00626573 від 26 листопада 2018 року є нікчемним, а страховий поліс № АК/8062969 у ПрАТ СК Уніка діяв з 26 січня 2018 року по 25 січня 2019 року, тобто на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 21 лютого 2019 року втратив чинність.

Не погодившись з рішенням суду МТСБУ звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недійсність полісу АМ/6626573 укладеного між ТОВ ВКФ Петрівське та ТОВ СК Гардіан та необхідності стягнення коштів з МТСБУ. Також судом помилково стягнуто кошти понад ліміт, встановлений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №566 від 09 липня 2010 року в редакції, що діяла на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Представник ТОВ ВКФ Петрівське подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 лютого 2019 року о 14 год. в м. Дніпро, на вул. Набережна Заводська, 35а водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Premium 450.18DXI, н/з НОМЕР_1 , з напівпричепом Кrоnе SDP24, н/з НОМЕР_2 , порушуючи п. 10.3 ПДР України, при перестроюванні, не надав перевагу у русі автомобілю Toyota Corolla, н/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався в попутному напрямку та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження (т.1 а.с.19,27).

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т.1 а.с.27).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Renault Premium 450.18DXI, н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_2 застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який укладено 27 листопада 2018 року з ТДВ СК Гардіан , номер страхового полісу АМ/6626573 (т.1 а.с.125).

28 лютого 2019 року позивач направила ТДВ СК Гардіан повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.17,18).

02 квітня 2019 року від ТДВ СК Гардіан отримано відмову у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування через те, що між ТОВ ВКФ Петрівське та ТДВ СК Гардіан було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6626573 від 26 листопада 2018 року, строк дії з 26 листопада 2018 року по 26 листопада 2019 року. Відповідно до інформаційної довідки з бази МТСБУ встановлено, що відносно транспортного засобу Renault Premium, раніше ніж у ТДВ СК Гардіан , був укладений поліс № АК/8062969 у ПрАТ СК Уніка та діяв з 26 січня 2018 року по 25 січня 2019 року. Оскільки страхувальник при укладенні полісу не повідомив ТДВ СК Гардіан про те, що цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок ДТП за участю транспортного засобу Renault Premium вже застраховано, поліс АМ/00626573 від 26 листопада 2018 року є нікчемним (т.1 а.с.26).

При цьому, поліс № АК/8062969 у ПрАТ СК Уніка діяв з 26 січня 2018 року по 25 січня 2019 року, тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди 21 лютого 2019 року втратив чинність.

Позивач 02 січня 2020 року звернулася до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, проте 17 лютого 2020 року отримала відмову у відшкодуванні шкоди, спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.28,31).

Відповідно до висновку № 6411 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу від 02 квітня 2019 року вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля Toyota Corolla, н/з НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 180476,68 грн., ринкова вартість зазначеного автомобіля в пошкодженому стані становить 23150,68 грн. (т.1 а.с.78-109).

Пошкоджений автомобіль Toyota Corolla, н/з НОМЕР_3 , було продано ОСОБА_4 03 липня 2019 року за 23150,68 грн. (т.1 а.с.14).

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України Про страхування , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката) (частина перша статті 981 ЦК України).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 989 ЦК України страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Пункт 17.1 статті 17 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачає, що при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об`єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об`єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов`язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов`язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 759/10739/16-ц (провадження № 61-16092св18)).

При цьому обов`язок доказування факту виконання вимог закону щодо повідомлення страховика про наявність іншого чинного договору страхування щодо того самого об`єкта покладається саме на страхувальника, який повинен діяти як добросовісно, так і обачно, оскільки відповідні обставини можуть істотно вплинути на можливість укладення договору, його умови і, зрештою, на можливість його виконання.

Положеннями Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на страховика не покладено обов`язку перевіряти на момент укладання договору наявність іншого чинного договору страхування, укладеного страхувальником, який звернувся для обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

З огляду на положення статей 3, 5, 14, 21 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо мети, об`єкта, обов`язковості та правової природи виду страхування, страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Тому, за відсутності інших перешкод, відповідний договір страхування може бути укладений, однак ризик, пов`язаний із неповідомленням страховика про наявність іншого чинного договору страхування, який має наслідком нікчемність іншого договору, може стосуватись страхувальника, який не виконав свій обов`язок.

Згідно з пунктом 20-1.1. статті 20-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

Тобто, при зміні власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування, укладений з попереднім власником залишається чинним для нового власника, який набуває прав та обов`язків страхувальника.

На час укладення новим власником транспортного засобу полісу № АМ/6626573, транспортний засіб Renault Premium 450.18DXI, н/з НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ СК Уніка поліс № АМ/8062969, який був чинний на момент укладення нового договору страхування.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ТДВ СК Гардіан , оформлений полісом від 26 листопада 2018 року № АМ/6626573, є нікчемним у силу вимог пункту 3 статті 989 ЦК України, оскільки на момент його укладання ТДВ СК Гардіан не повідомило страховика про те, що на той час вже був укладений договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу із ПрАТ СК Уніка .

У даному випадку, МТСБУ є відповідальною особою за відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Renault Premium 450.18DXI, н/з НОМЕР_1 , оскільки поліс № АК/8062969 у ПрАТ СК Уніка діяв з 26 січня 2018 року по 25 січня 2019 року, тобто на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 21 лютого 2019 року втратив чинність.

Доводи апеляційної скарги з приводу дійсності страхового полісу АМ/6626573 укладеного між ТОВ ВКФ Петрівське та ТОВ СК Гардіан , не заслуговують на увагу та спростовуються вищевказаними положеннями законодавства.

Твердження апеляційної скарги з приводу стягнення коштів понад ліміт, встановлений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №566 від 09 липня 2010 року в редакції, що діяла на момент дорожньо-транспортної пригоди, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вказаними положеннями встановлено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не ліміт відповідальності Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

О.В. Лаченкова