Постанова

від 19.04.2021 по справі 552/5250/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/5250/19 Номер провадження 22-ц/814/856/21Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 січня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 21 січня 2021 року 16:35:33 год. до 22.01.2021 року 09:00:38 року, дата виготовлення його повного тексту - 01.02.2021 року)

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державне підприємство Сетам про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконними рішень, про виділ в натурі земельної ділянки,

треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Полтавського міського округу Святецька Ірина Вікторівна, державний реєстратор Маляр Тетяна Миколаївна,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності,

треті особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Полтавського міського округу Святецька Ірина Вікторівна.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання незаконними рішень, виділ в натурі земельної ділянки (т.1 а.с.1-5), після збільшення позовних вимог (т.2 а.с.111-115) остаточно просив:

- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 783 кв.м., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно збудовану споруду на земельній ділянці спільного сумісного користування;

- скасувати рішення від 05.12.2017 року № 38523317 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором Полтавської обласної філії державного підприємства Будинок Юстиції Маляр Т.М.;

- скасувати рішення від 09.12.2017 року № 38627161 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Святецькою І.В., стосовно садибного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Святецькою І.В., на ім`я ОСОБА_2 ;

- визначити частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку розміром 783 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:14:006:0073: за ним - на ѕ частини, за ОСОБА_2 - на ј частину;

- припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку за державним актом серія ЯГ № 668223 по АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , кадастровий номер 5310136400:14:006:0073;

- вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником ѕ частини житлового будинку з частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.12.2017 року відповідач ОСОБА_2 успадкував від ОСОБА_4 частину житлового будинку за вищевказаною адресою. ОСОБА_4 за час життя не було зареєстровано спадкового майна, як окремий об`єкт власності.

Окрім того у свідоцтві про право на спадщину, що отримане ОСОБА_5 , зазначені об`єкти - вбиральня Б, сарай А1, які увійшли до складу спадщини, яку прийняв ОСОБА_1 у 2003 році. Колонка питна 7 та вигрібна яма 9 взагалі були відсутні у правовстановлюючих документах ОСОБА_4 .

Зазначав, що рішення Київського районного суду м.Полтави від 02.11.2009 року, яким поділені в натурі житловий будинок і господарські споруди між ним і ОСОБА_4 у частках ѕ і ј відповідно, не було виконане. При цьому загаданим судовим рішенням за ОСОБА_4 не визнано право власності на конкретні приміщення і споруди, що були розташовані у садибі АДРЕСА_1 , отже за цим рішенням вона не набула право власності на якийсь певний окремий об`єкт нерухомості.

Оскільки він є власником 3/4 будинку, то має право на виділ в натурі ѕ земельної ділянки.

Зазначав, що ОСОБА_2 здійснив самочинне будівництво на частині земельної ділянки, що є у спільному користуванні, перешкоджаючи йому реалізовувати право власності на спільну земельну ділянку.

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про виділення в натурі частки земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності,(т.1 а.с.58) просив:

- визначити, що розмір частки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 783 кв.м., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, становить 12/29, а розмір частки ОСОБА_1 становить 17/29.

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на земельну ділянку, 783 кв.м., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 12/29 частин земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 783 кв.м., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 668224, виданого 19.04.2007 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 ;

- виділити у власність ОСОБА_2 в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, земельну ділянку площею 324 кв.м., що складає 12/29 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 783 кв.м., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 783 кв.м., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

В обґрунтування зустрічного позову вказував, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були єдиними співвласниками садиби АДРЕСА_1 , то після рішення Київського районного суду м.Полтави від 02.11.2009 року, усе інше майно, що не було виділено у власність ОСОБА_1 , стало власністю ОСОБА_4 .

Стверджував, що рішення Київського районного суду м.Полтави від 02.11.2009 року було реалізовано співвласниками, що підтверджується рішенням Київської районної у м.Полтаві ради №138 від 14.05.2013 року, як результат виготовлено нову технічну документацію (технічний паспорт від 31.07.2017 року).

Оскільки рішенням Київського районного суду від 02.11.2009 року за згодою співвласників встановлений порядок користування спільною земельною ділянкою, то він має право на виділ в натурі земельної частки відповідно до розміру, який встановлений рішенням суду, тобто 12/29 частин.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 грудня 2019 року залучено третю особу - реєстратора Маляр Т.М. та призначено по справі судову земельно-технічну експертизу (т.1 а.с.192-193).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2020 року поновлено провадження по справі (т.2 а.с.102).

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 серпня 2020 року закрито підготовче провадження у справі, замінено відповідача Полтавську обласну філію ДП Будинок юстиції на ДП Сетам та призначено судову земельно-технічну експертизу (т.2 а.с.142-143).

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 14 грудня 2020 року поновлено провадження по справі(т.2 а.с.178).

Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 22 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визначено частки співвласників у праві спільної сумісної власності земельної ділянки площею 783 м.кв., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 - 17/29 частини, ОСОБА_4 - 12/29 частини.

Право спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , припинено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 12/29 частину земельної ділянки кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення його позову у повному обсязі та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно наведені доводи первісного позову, які, на переконання ОСОБА_1 , підтверджують обґрунтованість його позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та державну реєстрацію прав ОСОБА_2 на спадкове майно, а також зазначається, що суд першої інстанції, вирішуючи вимоги про визначення часток і виділення їх в натурі, діяв всупереч норм закону, якими врегульовані відносини права спільної сумісної власності на землю, та безпідставно взяв до уваги рішення Київського районного суду від 02.11.2009 року, оскільки цим рішенням визначено лише порядок користування земельною ділянкою, що не є тотожнім визначенню розміру часток у спільній сумісній власності.

Вказував, що суд першої інстанції не дав взагалі оцінки його доводам про існування суперечностей і помилок у правовстановлюючих документах ОСОБА_4 на її частину будинку, що призвело до порушення його прав як співвласника ѕ частини будинку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , навела свої заперечення на доводи апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказувала, що нею, як державним реєстратором, реєстрація права власності, на житловий будинок, була проведена у відповідні строки та відповідно до вимог ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.п.54-56,66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, таким чином її дії як державного реєстратора не виходили за межі професійних обов`язків та наданих державою повноважень.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , навів свої заперечення на доводи апеляційної скарги та, стверджуючи про їх необґрунтованість, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Зокрема стверджується, що рішення суду у частині виділення в натурі часток співвласників ґрунтується на положеннях ст.372 ЦК України, ст.89 ЗК України та узгоджується із волею співвласників земельної ділянки, яка була закріплена рішенням суду, що набрало законної сили. Посилання ОСОБА_1 на правові висновки Верховного Суду не є релевантними, так як у справах, розглянутих Верховним Судом був інший предмет спору і фактичні обставини.

Стосовно інших позовних вимог у відзиві зазначається, що вони суперечать рішенню Київського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2009 року.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 10.07.1980 року, посвідченого Другою Полтавською державною нотаріальною конторою, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на ј частину жилого будинку з часткою надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.73-74, 239, 242)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 липня 2003 року, виданого Другою Полтавською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 є власником ѕ частини жилого будинку з частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.25, 238).

26.11.2003 року судовим експертом Авдєєвим А.К. за заявою ОСОБА_1 досліджено земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеного дослідження запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою співвласникам будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т.2 а.с.24-31).

Рішенням Київської районної у м. Полтаві ради № 458 від 12.09.2006 року передано у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що мешкають по АДРЕСА_1 , із земель житлової та громадської забудови, земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 783 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1а.с.13).

На підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 668223, №668224, виданих 19 квітня 2007 року, земельна ділянка площею 783 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Частки співвласників не визначені (т.1 а.с.23-24, 98).

Відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 листопада 2009 року у справі № 2-4426/09 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до виконкому Київської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинне перепланування та добудовану частину нерухомого майна, виділ нерухомого майна із спільної часткової власності в окрему одиницю як самостійний об`єкт нерухомого майна, визначення порядку користування земельною ділянкою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності, у тому числі на самочинні перепланування та добудовані частини будинку АДРЕСА_2 , що в цілому складається з передпокою 1-1 площею 10 кв.м., кухні 1-4 площею 13,3 кв.м., кімнати 1-5 площею 14,5 кв.м., кімнати 1-6 площею 18 кв.м., вбиральні поєднаної 1-7 площею 8 кв.м., передпокою 1-8 площею 14,7кв.м., передпокою 1-9 площею 21 кв.м., кімнати 1-10 площею 10,9 кв.м., кімнати 1-11 площею 9 кв.м., гаражу Г , погребу г , огорожі № 1, хвіртки № 2. Припинено спільну часткову власність на домоволодіння АДРЕСА_1 шляхом виділення в окрему одиницю нерухомого майна і визнання за ОСОБА_1 прав власності на частину будинку АДРЕСА_3 , що в цілому складається з передпокою 1-1 площею 10 кв.м., кухні 1-4 площею 13,3 кв.м., кімнати 1-5 площею 14,5 кв.м., кімнати 1-6 площею 18 кв.м., вбиральні поєднаної 1-7 площею 8 кв.м., передпокою 1-8 площею 14,7 кв.м., передпокою 1-9 площею 21 кв.м., кімнати 1-10 площею 10,9 кв.м., кімнати 1-11 площею 9 кв.м., гаражу Г , погребу г , огорожі № 1, хвіртки № 2 як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 2 висновку будівельно- технічної експертизи від 27.10.2009 року.

Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 459 кв.м., в тому числі під частиною житлового будинку А-1 , гаражем Г , погребом г .

Виділено в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 324 кв.м., в тому числі під частиною житлового будинку А-1, сараєм а1 , вбиральнею Б .

Лінію розподілу земельних ділянок встановлено по умовним точкам 1, ІІ,ІІІ,ІУ з лінійними промірами від точки І до точки ІІ, розмір складає 4,5 м, від точки ІІ до точки ІІІ розмір складає 3,5 кв.м., від точки ІІІ до точки ІУ розмір складає 12,65 кв.м. (т.1 а.с. 18-22, 85-87).

Рішення набрало законної сили.

Ухвалою Київського районного суду від 18.10.2017 року внесено виправлення у мотивувальну частину даного рішення суду від 02 листопада 2009 року та викладено абзац шостий резолютивної його частини: Виділити в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 324 кв.м. (на плані зафарбовано в синій колір), в тому числі під частиною житлового будинку літ. А-1 , сараєм літ. а1 , вбиральнею літ. Б .( т.1 а.с.88)

Рішенням Київської районної в м.Полтаві ради № 138 від 14.05.2013 року погоджено розподіл домоволодіння по АДРЕСА_1 на два окремих.

Частині домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та розташований на земельній ділянці площею 459 кв.м., надано нову поштову адресу: АДРЕСА_1 , а частині, що належить гр. ОСОБА_4 розташованій на земельній ділянці площею 324 кв.м., залишено поштову адресу - АДРЕСА_1 (т.1 а.с.89).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20 жовтня 2016 року ОСОБА_4 у віці 81 років померла, про що у державному реєстрі актів цивільного стану, зроблено відповідний запис № 924 та видано свідоцтво про смерть (т.1 а.с.69).

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, що буде належати їй на день її смерті та все те, на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.163).

Згідно технічного паспорту від 31.07.2017 року на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку площею 48,7 кв.м., сараю площею 9,7 кв.м., вбиральні площею 1,8 кв.м., погрібу площею 3,9 кв.м., огорожі з дощок з прозорами в дерев`яних стовпах, без фарбування, воріт огорожі, колонки питної, ями вигрібної, власниками будинку є ОСОБА_4 ј частина.(т.1 а.с.90- 93)

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 07 грудня 2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Святецькою І.В., спадкоємцем майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її онук ОСОБА_2 .. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з садибного (індивідуального) житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5310136400:14:006:0073. На зазначеній земельній ділянці розташований житловий будинок житловою площею 11,4 кв.м., загальною площею 29,4 кв.м., сарай 1а, вбиральня Б, погріб 5а, огорожа 3, ворота огорожі 4, колонка питна 7, яма вигрібна 9. (т.1 а.с.12, 72)

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна від 17.09.2019 року, ОСОБА_2 належить згідно свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 3823, виданого 07.12.2017 року Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Святецькою І.В., садибний (індивідуальний) житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 29,4 кв.м., житловою площею 11,4 кв.м. розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 5310136400:14006:0073, який складається з сараю 1а, вбиральні Б, погрібу 5а, огорожі 3, воріт огорожі 4, колонки питної 7, ями вигрібної 9.

ОСОБА_1 належить ѕ частини садиби на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 04.07.2003 року 2-ю Полтавською держнотконторою за № 1-1124, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 85709 грн., в тому числі збудованого самовільно: сіни літ. а3, самовільно переплановано в буб А-1: кухня 1-4 пл.15,5 кв.м., кухня 2-5 пл. 3,8 кв.м. (т.1 а.с.14-16)

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Святецькою І.В. від 29 січня 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку в АДРЕСА_1 надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що належала ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 є власником садибного (індивідуального) житлового будинку на підставі договору купівлі- продажу і згідно державного акту на земельну ділянку ЯГ 668224, виданого ОСОБА_4 Київською районною у м.Полтаві радою 19.04.2007 року, власниками земельних ділянок зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , власність зазначена як спільна сумісна без врахування змін у праві власності на садибний (житловий) будинок згідно рішення № 138, виданого 14.05.2013 року Київською районною у м. Полтаві радою, рішення Київського районного суду м. Полтави від 02.11.2009 року № 2-4426/09, ухвали Київського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 року № 2-4426/09, якими був проведений поділ об`єктів нерухомого майна та були виділені в окрему одиницю (т.1а.с.9-10, 99).

Рішенням Київської районної в м.Полтаві ради № 198 від 13.08.2019 року внесено зміни в рішення виконкому Київської районної в м.Полтаві ради від 09.07.2019 року № 172 та викладено його в такій редакції: Враховуючи рішення Київського районного суду м.Полтави від 02.11.2009 року по справі № 2-4426/09, лист Управління з питань містобудування та архітектури від 15.04.2019 року № 01-02-01-16/610, частині домоволодіння по АДРЕСА_1 , що є у власності гр. ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності за заповітом від 07.12.2017р. та розташований на земельній ділянці площею 324 кв.м., надати нову поштову адресу - АДРЕСА_4 ; частині домоволодіння по АДРЕСА_1 , що у власності гр. ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2003 року та розташованій на земельній ділянці площею 459 кв.м., залишити поштову адресу - АДРЕСА_1 (т.1 а.с.100).

Відповідно до висновку експертного земельно-технічного дослідження № 6 від 01 лютого 2018 року, проведеного судовим експертом Федоровим Д.Ф., частки співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку площею 783 м2 (кадастровий номер 5310136400:14:006:0073) за адресою: АДРЕСА_1 становлять: ОСОБА_1 - 17/29; ОСОБА_4 - 12/29 (т.1 а.с.101-104).

Згідно висновку № 109-09 будівельно - технічної експертизи, виконаного судовим експертом Авдєєвим А.К., від 27.10.2019 року, кухня 1-4 площею 13,2 кв.м., кімната 1-5 площею 14.5 кв.м., кімната 1-6 площею 18,0 кв.м., передпокій 1-8 площею 14,7 кв.м., передпокій 1-9 площею 21,0 кв.м. в житловому будинку літ. А-1 , ганок літ. а2 , гараж літ. Г , погріб літ. г , які розташовані по АДРЕСА_1 відповідають вимогам ДБН в частині об`ємно-планувального рішення.

Нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 з технічної точки зору можливо поділити між співвласниками даного домоволодіння у відповідності до фактичного користування після визнання права власності на самочинне будівництво, присвоєнням адреси та пропозиції щодо можливих розмірів земельної ділянки, що закріплюються за новим об`єктом, виділивши при цьому в натурі ѕ частини домоволодіння, що є у спільній частковій власності грн. ОСОБА_1 в окрему одиницю нерухомого майна, а саме: - в житловому будинку літ. А-1 квартиру АДРЕСА_5 в складі приміщень: передпокій 1-1 площею 10.0 кв.м., кухня 1-4 площею 13,3 кв.м., кімната 1-5 площею 14,5 кв.м., кімната 1-6 площею 18,0 кв.м., вбиральня поєднана 1-7 площею 8,0 кв.м., передпокій 1-8 площею 14,7 кв.м., передпокій 1-9 площею 21,0 кв.м., кімната 1-10 площею 10,9 кв.м., кімната 1-11 площею 09,0 кв.м.. Площа по внутрішнім обмірам квартири АДРЕСА_5 складає: 119,4 кв.м. гараж літ. Г , погреб літ г ; огорожа №1, хвіртка №2.

Запропоновано два варіанти розподілу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння. Перший варіант відповідає ідеальним часткам, другий варіант відповідає угоді, на якій наполягають співвласники домоволодіння (т.1 а.с.75-84).

У 2020 році за договором № 36/20-гр на виконання послуг від 15.05.2020 року з ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_10 проведено роботи на виконання послуг технічного консультування про земельну ділянку з фактичним визначенням меж та розмірів земельної ділянки на місцевості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310136400:14:006:0073.

ФОП ОСОБА_10 встановлено, що на даний час земельна ділянка знаходиться у спільній сумісній власності гр. ОСОБА_1 та померлої гр. ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право спільної сумісної власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 668223, від 19.04.2007 року.

На момент обстеження земельної ділянки була визначена площа фактичного володіння земельною ділянкою співвласниками, що склала 776 кв.м., що на 7 кв.м. менше ніж зазначена у Державному акті на право спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Прохід на земельну ділянку спільної власності здійснюється з трьох сторін через вхідні хвіртки/ворота: прохід №1 знаходиться між т.4-т.5, і розташований згідно опису меж від Б до В землі міської ради, АДРЕСА_6 , і розташований згідно опису меж від В до Г землі міської ради; прохід №3 знаходиться між т. 19-Т.20, і розташований згідно опису меж від Д до Е землі міської ради, вулиця Некрасова.

До досліджувальної земельної ділянки співвласників між т. 8 - т. 10 примикає огороджена територія, де облаштований прохід № НОМЕР_2 на територію по АДРЕСА_1 .

Додатково на земельній ділянці існує прохід (див. фотографічні матеріали огорожа та земельна ділянка між співвласниками), там влаштована огорожа обладнана хвірткою. Ширина хвіртки становить 1,06 м.

Отже, земельна ділянка, яка знаходиться у спільній сумісній власності та зареєстрована за кадастровим номером 5310136400:14:006:0073, відповідно до облікових документів, не відповідає у частині площі з 783 кв.м. до 776 кв.м. та у частині конфігурації земельної ділянки по зовнішній межі:

від А до Б земельна ділянка АДРЕСА_7 , кадастровий номер:

5310136400:14:008:0068 (від т.1 до т.3 огорожа досліджувальної земельної ділянки, розташована на земельній ділянці сусідів);

від Б до В землі міської ради, АДРЕСА_4 до т.6 огорожа досліджувальної земельної ділянки, розташована на землях міської ради, від т.5 існує незавершене будівництво, межа зміщена на сторону земель міської ради);

від В до Г землі міської ради (з т.6 по т. 8 огорожа досліджувальної земельної ділянки, розташована на землях міської ради, з т. 8 по т.10 знаходиться огороджена територія, що примикає до ділянки по АДРЕСА_1 через прохід №2, межа не визначена), від т. 10 до т.12 огорожа досліджувальної земельної ділянки зміщена на сторону земельної ділянки АДРЕСА_1 ;

від Г до Д земельна ділянка АДРЕСА_8 , кадастровий номер:

5310136400:14:006:0187 (з т.12 по т.15 огорожа досліджувальної земельної ділянки зміщена на сторону земельної ділянки АДРЕСА_1 , а з т.15 по т. 16 проходить по межі із земельною ділянкою сусідів);

від Д до Е землі міської ради, вул. Некрасова ( з т. 16 по т. 18 огорожа досліджувальної земельної ділянки зміщена на сторону земельної ділянки АДРЕСА_1 , з т.19 по т. 20 зміщена на сторону земель міської ради, а з т.20 по т.21 огорожа досліджувальної земельної ділянки зміщена на сторону земельної ділянки АДРЕСА_1 ).

від Е до А земельна ділянка АДРЕСА_9 (межа між сусідами проходить частково по стіні житлового будинку АДРЕСА_1 та зміщена на сторону досліджувальної земельної ділянки по АДРЕСА_1 ).

Схема порядку володіння земельною ділянкою 3/4 і 1/4 частини, що

розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (Додаток №2)

На момент обстеження земельної ділянки була встановлена площа фактичного володіння земельною ділянкою співвласниками, що склала 776 кв.м., тож пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди гр. ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом на ѕ частини жилого будинку з частиною надвірних споруд вирахувано 3А частини земельної ділянки загальною площею 581 кв.м., за померлою гр. ОСОБА_4 на 1/4 частини жилого будинку з частиною надвірних споруд вирахувано 194 кв.м. на 1/4 частину земельної ділянки. В спільному володінні залишено земельну ділянку загальною площею 1 кв.м., для обслуговування і реалізації в повному обсязі права власності на земельну ділянку з правом встановлення сервітуту для ремонту будівель та споруд.

Земельна ділянка гр. ОСОБА_1 на схемі зафарбована в зелений колір, за померлою гр. ОСОБА_4 земельна ділянка на схемі зафарбована в білий колір. В спільному володінні співвласників залишається земельна ділянка загальною площею 1 кв.м., що на схемі заштрихована жовтим кольором для обслуговування і ремонту будівель та споруд часткової власності співвласників.

Встановивши наведене ФОП ОСОБА_10 зробив висновок, що виготовлена схема фактичного володіння земельною ділянкою, з контурами земельної ділянки, що внесена до складу Державного земельного кадастру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5310136400:14:006:0073 (Додаток № 1), на якій зображені фактичні контури земельної ділянки і контури земельної ділянки, що внесена до складу ДЗК, зроблений опис і проведене порівняння відхилень контурів по зовнішній межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , де визначено, що досліджувальна земельна ділянка відповідно до облікових документів не відповідає у частині площі з 783 кв.м. до 776 кв.м. та у частині конфігурації земельної ділянки по зовнішній межі.

Виготовлена схема порядку володіння земельною ділянкою 3/4 і 1/4 частини, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Додаток №2), на якій у відповідності до встановленої площі фактичного володіння земельною ділянкою співвласниками, що склала 776 кв.м. та пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди гр. ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/4 частини жилого будинку з частиною надвірних споруд вирахувано 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 581 кв.м., за померлою гр. ОСОБА_4 на 1/4 частини жилого будинку з частиною надвірних споруд вирахувано 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 194 кв.м. В спільному володінні залишено земельну ділянку загальною площею 1 кв.м., для обслуговування і реалізації в повному обсязі права власності на земельну ділянку. (т.2 а.с.54-67)

04.12.2020 року судовим експертом Авдєєвим А.К. проведено судову земельно-технічну експертизу у справі № 552/5250/19, згідно ухвали Київського районного суду м.Полтави від 12.08.2020 року. Експерт прийшов до висновку, що розділити земельну ділянку з кадастровим номером 5310136400:14:006:0073 площею 783 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників: 3/4 ОСОБА_1 , 1/4 частина ОСОБА_2 технічно можливо.

В дослідній частині висновку запропоновано варіант поділу земельної ділянки площею 783 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5310136400:14:006:0073) відповідно до часток співвласників: 3/4 ОСОБА_1 , 1/4 частина ОСОБА_2 ..

Розмір часток співвласників у праві спільної власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 783 кв.м., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 02.11.2009 року по справі №2-4426/2009 та ухвали Київського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 р. по справі №2-4426/2009 складає:

-у ОСОБА_1 - 17/29 (459/783), де 459 - площа земельної ділянки особистого користування, а 783 - вся площа земельної ділянки;

-у ОСОБА_4 - 12/29 (324/783), де 324 - площа земельної ділянки особистого користування, 783 - вся площа земельної ділянки.

В дослідній частині висновку запропоновано варіант поділу земельної ділянки площею 783 м2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5310136400:14:006:0073) відповідно до часток співвласників: 17/29 - ОСОБА_11 , 12/29 частина ОСОБА_2 (т.2 а.с.169-176).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не доведені вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 07.12.2017 року. Посадові особи, які вчиняли реєстрацію прав та обтяжень 05.12.2017 року та 09.12.2017 року, діяли у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом. Оскільки рішення Київського районного суду м.Полтави від 02.11.2009 року є чинним, то визначення часток та виділ в натурі земельної ділянки слід виконувати відповідно до розмірів 17/29 ОСОБА_1 і 12/29 ОСОБА_2 , згідно висновку експерта проведеного 04.12.2020 року судовим експертом Авдєєвим А.К. Що стосується вимоги ОСОБА_1 про залишення у спільному користуванні 4 кв.м. для обслуговування будинку А-1 , то позивачем обрано невірний спосіб захисту. Вимога про усунення перешкод у користуванні (самочинне будівництво) взагалі не доведена.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Позовні вимоги обох сторін про виділ в натурі земельних часток із спільної сумісної власності, припинення права спільної власності на землю.

Відповідно ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 369 ЦК України с піввласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно ч.1-3 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно ч.1 ст.86 ЗК України з емельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно ст.89 ЗК України з емельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: подружжя; членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; співвласників жилого будинку; співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Частиною четвертою ст.120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Аналізуюючи наведені норми права, апеляційний суд приходить до висновку, що виділ частки в натурі із спільної сумісної власності і встановлення порядку користування спільною сумісною власністю, у тому числі і землею, не є тотожніми поняттями.

У постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 405/3475/15-ц) викладений такий правовий висновок: Потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном.

Оскільки спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим майна зберігається, суд виділяє у користування сторін частину майна у натурі, що співмірна розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників .

Отже, встановлення порядку користування спільною власністю шляхом укладення відповідної угоди між співвласниками або ж на підставі рішення суду не змінює розміру часток співвласників, тобто встановлення порядку користування спільною власністю за своїми правовими наслідками не є поділом спільної власності.

З урахування наведеного слід визнати помилковим висновок суду першої інстанції про те, що поділ спільної земельної ділянки між її співвласниками слід здійснити відповідно до розмірів земельних ділянок, які були визначені рішенням суду про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою.

На підставі приписів ч.4 ст.120 ЗК України поділ земельної ділянки між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід здійснити відповідно до розміру їхніх часток у праві власності на жилий будинок та господарські споруди.

Згідно висновку експерта №14-20 від 04 грудня 2020 року (т.2 а.с.175) земельна ділянка площею 783 м.кв. по АДРЕСА_1 може поділена в між співвласниками шляхом виділу в натурі ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 587 м.кв., що відповідає розміру його частки у будинку і господарських спорудах (3/4, на плані зафарбовано синім кольором), ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 196 м.кв., що відповідає розміру його частки у будинку і господарських спорудах (1/4, на плані зафарбовано червоним кольором).

Позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання незаконними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання знести самочинну будівлю.

Згідно ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно ч.1, ч.3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стверджуючи про недійсність свідоцтва про право на спадщину від 07 грудня 2017 року, яке видане ОСОБА_2 , та на підставі якого останній успадкував житловий будинок, що належав за життя ОСОБА_4 , ОСОБА_1 посилається на те, що за життя ОСОБА_4 не мала у власності окремого об`єкта нерухомості - садибного житлового будинку, до складу якого включені об`єкти, яких не існувало у правовстановлюючих документах ОСОБА_4 , а також об`єкти, які увійшли до спадщини ОСОБА_1 .

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.89 ЦПК України дав правильну оцінку наданим у справу доказам і встановленим фактичним обставинам та зробив правильний висновок про необґрунтованість таких вимог.

Сторонами у справі не заперечується, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02 листопада 2009 року з урахуванням ухвали цього ж суду від 18 жовтня 2017 року про виправлення описки (т.1 а.с.164-166) поділений в натурі будинок АДРЕСА_1 згідно розмірів часток обох співвласників - ОСОБА_1 і ОСОБА_4 .

Згідно рішення суду ОСОБА_1 виділені у власність конкретні частини будинку, господарські споруди і об`єкти, що були розташовані у садибі АДРЕСА_1 .

Отже, відповідно до ч.2 ст.367 ЦК України право спільної часткової власності на будинок із господарськими спорудами було припинено. У рішенні суду відсутні висновки про залишення у спільному користуванні співвласників певних об`єктів, розташованих у садибі, це рішення суду виконане, що підтверджується рішенням Київської районної у м.Полтаві ради №138 від 14 травня 2013 року.

За таких обставин слід виходити з того, що після ухвалення судового рішення та його фактичного виконання ОСОБА_4 набула у власність усе те, що не було виділено у власність ОСОБА_1 , а саме житловий будинок житловою площею 11,4 м.кв., загальною площею 29,4 м.кв., сарай 1,а, вбиральня Б, погріб 5,а, огорожа 3, ворота огорожі 4, колонка питна 7, яма вигрібна 9, що відповідає розміру її частки у спільній частковій власності - ј .

Саме такий склад спадкового майна зазначений у свідоцтві про право на спадщину від 07 грудня 2017 року та у подальшому правомірно зареєстрований за ОСОБА_2 як спадкоємцем.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України). Доведення таких обставин здійснюється шляхом подання суду належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів (ст.77 - ст.80 ЦПК України), які у сукупності дають підставу для висновку про існування певної обставини.

ОСОБА_1 , стверджуючи про самочинне будівництво, яке здійснює ОСОБА_2 , надав суду фотознімки (т.2 а.с.31,32), проте ці два докази суд першої інстанції правильно визнав недостатніми. В апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих доводів, які б спростовували висновок суду першої інстанції з цього питання.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п.36 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , подаючи первісний позов, був звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір (т.1 а.с.8)

Його позовні вимоги задоволено частково, таким чином зі ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави 768,40 + 768,40 + 768,40 = 2 305,2 грн : 2 = 1 152,6 грн. судового збору.

Подаючи зустрічну позовну заяву, ОСОБА_2 сплачено 1 536,8 грн. судового збору (т.1 а.с.55-56).

Зустрічний позов задоволено частково.

Таким чином, ОСОБА_2 має право на повернення йому 1 536,80 : 2 = 768,4 грн . судових витрат.

Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір (т.3 а.с.12).

Пунктом 1.6. ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір № 3674-VI, закріплено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Апеляційна скарга задоволена частково.

Таким чином, зі ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави 768,40 + 768,40 + 768,40 + 1536,80 = 4 611 грн. Х 150% = 6 916,5 : 2 = 3 458,25 грн. судового збору.

Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки зі ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 152,60 + 3 458,25 = 4 610,85 грн., а з держави на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн., то, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на кристь держави необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 4 610,85 - 768,40 = 3842,45 грн.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 січня 2021 року у частині вирішення позовних вимог про визначення часток у спільній сумісній власності на землю та поділ в натурі земельної ділянки скасувати, ухваливши у цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визначити частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 783 м.кв., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, що розташована по АДРЕСА_1 , таким чином: ОСОБА_1 - 3/4 , ОСОБА_2 - 1/4.

Поділити в натурі земельну ділянку площею 783 м.кв., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, що розташована по АДРЕСА_1 , між співвласниками, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , згідно висновку експерта №14-20 від 04 грудня 2020 року.

ОСОБА_1 виділити у власність земельну ділянку площею 587 м.кв. (на плані зафарбовано синім кольором) з такими межами: з боку земельної ділянки житлово-експлуатаційного підприємства Будівельник , АДРЕСА_4 , довжина межової лінії складає: 3.31 м, 1.69м, 5.39м, 5.78м,; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_9 ,8 довжина межової лінії складає: 25.62м, 6.49м,; з боку земельної ділянки міської ради ( АДРЕСА_9 ) довжина межової лінії складає: 2.03м, 14.92м,; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_9 довжина межової лінії складає: 3.14м, 12.10м, 7.47м; з боку земельної ділянки, виділяється у власність ОСОБА_2 , довжина межової лінії складає: 0.6м, 4.24м, 2.77м,12.9м, 3.41м,5.63м.

ОСОБА_2 виділити у власність земельну ділянку площею 196 м.кв.(на плані зафарбовано червоним кольором) з такими межами: з боку земельної ділянки по АДРЕСА_7 довжина межової лінії складає 10.42м; з боку земельної ділянки житлово-експлуатаційного підприємства Будівельник , АДРЕСА_4 , довжина межової лінії складає: 2.22м, 0.83м; з боку земельної ділянки, що виділяється у власність ОСОБА_1 , довжина межової лінії складає: 5.63м, 3.41м,12.90м, 2.77м, 4.24м, 0.6м; з боку земельної ділянки по АДРЕСА_9 довжина межової лінії складає: 12.54м, 0.98м, 9.16м.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 783 м.кв., кадастровий номер 5310136400:14:006:0073, що розташована по АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення Київського районного суду м.Полтави від 22 січня 2021 року залишити без змін.

Стягнути зі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_10 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь держави 3842,45 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 19 квітня 2021 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов