Ухвала

від 20.04.2021 по справі 120/3557/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 120/3557/19-а

адміністративне провадження № К/9901/12030/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представника неповнолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та опікуна ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , як представника (опікуна) дітей з інвалідністю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 як представника та опікуна людини з інвалідністю ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_35 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_73 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_75 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_76 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_77 , ОСОБА_74 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_78 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 до Вінницької міської ради, треті особи - Комунальне підприємство Вінницякартсервіс , Комунальне підприємство Вінницька транспортна компанія , про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представник неповнолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та опікун ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , як представник (опікун) дітей з інвалідністю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 як представник та опікун людини з інвалідністю ОСОБА_13 , ОСОБА_109 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Вінницької міської ради, в якому просили:

визнати дії Вінницької міської ради щодо вимоги обов`язкової реєстрації в АСООП щодо скасування права на пільговий проїзд немешканцям м. Вінниці щодо обмеження кількості поїздок для пільгових категорій громадян щодо пропозиції викупати у КП "Вінницякартсервіс" персональні смарт-картки головами ОТГ та компенсувати витрати щодо примусу пільговиків купувати за свій кошт білет та відшкодування оплати пільговикам за куплений білет відповідним місцевим бюджетом щодо погрози накладення штрафу пільговикам - громадянам України, які здійснюють пільговий проїзд у міському транспорті м. Вінниці без реєстрації е-квитка; щодо введення тільки безготівкового розрахунку; щодо підняття плати за транспортну послугу при готівковому розрахунку з водієм - протиправними та заборонити вчиняти такі дії;

скасувати рішення Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року №1254, яким запроваджено автоматизовану систему обліку оплати проїзду в міському електричному та автомобільному транспорті загального користування у місті Вінниці та Порядок функціонування та вимоги до автоматизованої системи обліку оплати за проїзд в міському електричному та автомобільному транспорті загального користування у місті Вінниця та системи автоматичного визначення місцезнаходження транспорту незалежно від форм власності, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів та уповноважено КП "Вінницякартсервіс" здійснювати справляння плати за транспортні послуги шляхом продажу електронних квитків та носіїв оплати проїзду (смарт-карт), оформлення персоналізованих карток (муніципальної карти вінничанина) та електронних квитків для пільгових категорій населення;

зобов`язати Вінницьку міську раду забезпечити громадянам, що мають право на пільговий проїзд, здійснювати це право за раніше встановленою формою - по пред`явленню паперового посвідчення чи купівлі безпосередньо у перевізника КП "Вінницька транспортна компанія" учнівського чи студентського квитка, без реєстрації в АСООП, без отримання смарт-карти та незалежно від місця проживання та/або реєстрації;

визнати, що громадяни мають право користуватися пільгами, встановленими державою, зокрема пільгою на безоплатний проїзд без делегування права органам місцевого самоврядування, за державний кошт на всій території України;

визнати, що право позивачів, що не має права на пільги, самому обирати спосіб оплати за транспортну послугу, - готівкою чи безготівково, - належить виключно позивачам;

зобов`язати Вінницьку міську раду забезпечити громадянам, які через свої релігійні чи інші переконання (зокрема через відмову надати згоду на обробку персональних даних в АСООП) відмовляються від користування АСООП та електронним квитком і не мають права на пільги, - можливість готівкового розрахунку за транспортні послуги безпосередньо з водієм без застосування автоматизованої системи обліку оплати проїзду незалежно від місця проживання та/або реєстрації.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

31 березня 2021 року скаржники засобами поштового зв`язку повторно звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, в якій посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове судове рішення.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржники зазначили відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, проте щодо яких норм права відсутній висновок Верховного Суду - не зазначили, обмежившись записом про те, що вмотивовані аргументи неправильного застосування судами норм матеріального права наведено нижче.

Водночас, аналізуючи зміст оскаржуваних судових рішень та мотиви, викладені в касаційній скарзі, Верховним Судом установлено, що заявники фактично не погоджуються із запровадженням електронного квитка у системі проїзду, однак вмотивованих аргументів як саме запровадження цього документу обмежує їх право на безкоштовний проїзд у транспорті не зазначають, а лише наводять власне тлумачення норм Закону від 21 березня 1991 року №875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон №875-XII). Посилаючись на те, що оскаржуване рішення Вінницької міської ради № 1254 не відповідає вимогам закону, скаржники фактично не погоджуються із запровадженням нового електронного сервісу, однак доводи про порушення їхніх прав ґрунтуються на припущеннях щодо використання та обробки їхніх персональних даних. Загальні посилання на те, що норми Закону України від 17 січня 2017 року №1812-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (далі - Закон №1812-VII) не відповідають вимозі юридичної визначеності не є виключною підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки такі питання не вирішуються в порядку касаційного провадження. Заявники так і не зазначили які саме норми законодавства потребують висновку Верховного Суду, а лише зазначили про порушення їхніх конституційних гарантій та висловили припущення про можливі зловживання з боку посадових осіб у майбутньому, що є суб`єктивною оцінкою та власною точкою зору, а не критеріями оцінки якості законів.

Аргументи скаржників зводяться до наведення цитат з рішень Конституційного Суду України, наведення прикладів рішень Європейського суду з прав людини та неконституційності норм Закону №1812-VII, що не вирішується шляхом перегляду справи Верховним Судом в касаційному порядку. Інші доводи скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що заявниками не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

За таких обставин, Верховний Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представника неповнолітніх як представника (опікуна) дітей з інвалідністю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 як представника та опікуна людини з інвалідністю ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_35 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_73 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_75 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_76 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_77 , ОСОБА_74 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_78 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 до Вінницької міської ради, треті особи - Комунальне підприємство Вінницякартсервіс , Комунальне підприємство Вінницька транспортна компанія , про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії- повернути особам, які її подали .

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур