Ухвала

від 12.05.2021 по справі 120/3557/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 120/3557/19-а

адміністративне провадження № К/9901/15641/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 120/3557/19-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як представника неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та опікуна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представника (опікуна) дітей з інвалідністю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як представника та опікуна людини з інвалідністю ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , за участю третіх осіб - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_35 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_73 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_75 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_76 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_77 , ОСОБА_74 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_78 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 до Вінницької міської ради, треті особи - Комунальне підприємство Вінницякартсервіс , Комунальне підприємство Вінницька транспортна компанія , про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як представник неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та опікун ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представник (опікун) дітей з інвалідністю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як представник та опікун людини з інвалідністю ОСОБА_11 , ОСОБА_109 , ОСОБА_13 звернулися до суду з позовом до Вінницької міської ради, в якому просили:

визнати дії Вінницької міської ради щодо вимоги обов`язкової реєстрації в АСООП щодо скасування права на пільговий проїзд немешканцям м. Вінниці щодо обмеження кількості поїздок для пільгових категорій громадян щодо пропозиції викупати у КП "Вінницякартсервіс" персональні смарт-картки головами ОТГ та компенсувати витрати щодо примусу пільговиків купувати за свій кошт білет та відшкодування оплати пільговикам за куплений білет відповідним місцевим бюджетом щодо погрози накладення штрафу пільговикам - громадянам України, які здійснюють пільговий проїзд у міському транспорті м. Вінниці без реєстрації е-квитка; щодо введення тільки безготівкового розрахунку; щодо підняття плати за транспортну послугу при готівковому розрахунку з водієм - протиправними та заборонити вчиняти такі дії;

скасувати рішення Вінницької міської ради від 27 червня 2018 року №1254, яким запроваджено автоматизовану систему обліку оплати проїзду в міському електричному та автомобільному транспорті загального користування у місті Вінниці та Порядок функціонування та вимоги до автоматизованої системи обліку оплати за проїзд в міському електричному та автомобільному транспорті загального користування у місті Вінниця та системи автоматичного визначення місцезнаходження транспорту незалежно від форм власності, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів та уповноважено КП "Вінницякартсервіс" здійснювати справляння плати за транспортні послуги шляхом продажу електронних квитків та носіїв оплати проїзду (смарт-карт), оформлення персоналізованих карток (муніципальної карти вінничанина) та електронних квитків для пільгових категорій населення;

зобов`язати Вінницьку міську раду забезпечити громадянам, що мають право на пільговий проїзд, здійснювати це право за раніше встановленою формою - по пред`явленню паперового посвідчення чи купівлі безпосередньо у перевізника КП "Вінницька транспортна компанія" учнівського чи студентського квитка, без реєстрації в АСООП, без отримання смарт-карти та незалежно від місця проживання та/або реєстрації;

визнати, що громадяни мають право користуватися пільгами, встановленими державою, зокрема пільгою на безоплатний проїзд без делегування права органам місцевого самоврядування, за державний кошт на всій території України;

визнати, що право позивачів, що не має права на пільги, самому обирати спосіб оплати за транспортну послугу, - готівкою чи безготівково, - належить виключно позивачам;

зобов`язати Вінницьку міську раду забезпечити громадянам, які через свої релігійні чи інші переконання (зокрема через відмову надати згоду на обробку персональних даних в АСООП) відмовляються від користування АСООП та електронним квитком і не мають права на пільги, - можливість готівкового розрахунку за транспортні послуги безпосередньо з водієм без застосування автоматизованої системи обліку оплати проїзду незалежно від місця проживання та/або реєстрації.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивачі з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

У касаційній скарзі позивач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не вказав яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас, аналізуючи зміст оскаржуваних судових рішень та мотиви, викладені в касаційній скарзі, Верховним Судом установлено, що заявники фактично не погоджуються із запровадженням електронного квитка у системі проїзду, однак вмотивованих аргументів як саме запровадження цього документу обмежує їх право на безкоштовний проїзд у транспорті не зазначають, а лише наводять власне тлумачення норм Закону від 21 березня 1991 року №875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон №875-XII).

Посилаючись на те, що оскаржуване рішення Вінницької міської ради № 1254 не відповідає вимогам закону, скаржники фактично не погоджуються із запровадженням нового електронного сервісу, однак доводи про порушення їхніх прав ґрунтуються на припущеннях щодо використання та обробки їхніх персональних даних.

Загальні посилання на те, що норми Закону України від 17 січня 2017 року №1812-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті (далі - Закон №1812-VII) не відповідають вимозі юридичної визначеності не є виключною підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки такі питання не вирішуються в порядку касаційного провадження.

Заявник касаційної скарги не зазначила які саме норми законодавства потребують висновку Верховного Суду, а лише зазначили про порушення їхніх конституційних гарантій та висловили припущення про можливі зловживання з боку посадових осіб у майбутньому, що є суб`єктивною оцінкою та власною точкою зору, а не критеріями оцінки якості законів.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 120/3557/19-а.

Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 120/3557/19-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як представника неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та опікуна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як представника (опікуна) дітей з інвалідністю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як представника та опікуна людини з інвалідністю ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , за участю третіх осіб - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_35 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_73 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_75 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_76 , ОСОБА_72 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_77 , ОСОБА_74 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_78 , ОСОБА_74 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 до Вінницької міської ради, треті особи - Комунальне підприємство Вінницякартсервіс , Комунальне підприємство Вінницька транспортна компанія , про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ.В. Білак