Ухвала

від 21.04.2021 по справі 922/4094/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" квітня 2021 р. Справа № 922/4094/20

Суддя Барбашова С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 , місто Харків (вх. № 1166 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/4094/20 (суддя Рильова В.В.; повне рішення складено 18.03.2021 )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 , місто Харків

до Фізичної особи-підприємця Пазнікова Ігоря Володимировича, місто Харків

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просило суд зобов`язати Фізичну особу-підприємця Пазнікова Ігора Володимировича (відповідача) в примусовому порядку звільнити об`єкти суборенди за Договором № Ж-1/1-20 від 01.01.2020, за Договором № Ж-1/2-20 від 01.01.2020, а також за Договором № Ж-1/11-20 від 01.01.2020.

В обґрунтування позову ТОВ Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 послалося на те, що відповідні Договори було розірвано ним достроково та в односторонньому порядку, а отже позивач має законні підстави вимагати від ФОП Пазнікова І.В. негайного звільнення Об`єктів суборенди та підписання Актів приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/4094/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 задоволено. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Пазнікова Ігора Володимировича в примусовому порядку звільнити об`єкт суборенди за Договором № Ж-1/1-20 від 01.01.2020, укладеним між ТОВ Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 і ФОП Пазніковим І.В. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Пазнікова Ігора Володимировича в примусовому порядку звільнити об`єкт суборенди за Договором № Ж-1/2-20 від 01.01.2020, укладеним між ТОВ Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 і ФОП Пазніковим І.В. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Пазнікова Ігора Володимировича в примусовому порядку звільнити об`єкт суборенди за Договором № Ж-1/11-20 від 01.01.2020, укладеним між ТОВ Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 і ФОП Пазніковим І.В. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Пазнікова Ігора Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Тракторозаводський ринок торгівельний майданчик 4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн.

Фізична особа Пазніков І.В. із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить за результатами розгляду його апеляційної скарги скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/4094/20 у зв`язку з наявністю підстав, що тягнуть за собою обов`язкове скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ Компанія Тракторозаводський ринок Торгівельний майданчик 4 . Крім того у пункті 1 прохальної частини апеляційної скарги ФО ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції на підставі вимог ч.2 ст. 256 ГПК України поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що повний текст судового рішення був вручений скаржникові 24.03.2021, а апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів з дня його отримання відповідачем.

Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи ОСОБА_1 , місто Харків (вх. № 1166 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/4094/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2021.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено строк на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення.

Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Поряд із цим, частинами другою та третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/4094/20 складено та підписано судом 18.03.2021, повне судове рішення вручено скаржнику 24.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102254804931 (т. 1 а.с. 70), а апеляційна скарга подана відповідачем засобами поштового зв`язку 12.04.2021, тобто у строки визначені ч. 2 ст. 256 ГПК України. Отже скаржник має право на поновлення пропущеного строку на оскарження даного рішення суду першої інстанції.

Водночас, дослідженням матеріалів апеляційної скарги та доданих до неї документів, апеляційним господарським судом встановлено, що апеляційна скарга відповідача не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір , в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

-за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

-за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

-за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви підлягав сплаті та був сплачений позивачем у відповідності до вимог Закону України Про судовий збір судовий збір в розмірі 6306,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 9459,00 гривень.

Проте відповідачем при поданні апеляційної скарги надано докази сплати судового збору лише в розмірі 2270,00 гривень.

Поряд із цим відповідачем заявлено клопотання, в якому скаржник на підставі Закону України Про судовий збір просить зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги або розстрочити його сплату, у зв`язку із значним розміром суми судового збору порівняно із його доходами.

Скаржник стверджує, що загальна сума судового збору, яку необхідно сплатити за розгляд апеляційної скарги (9459,00 грн), перевищує 5% річного доходу скаржника, як фізичної особи, за попередній календарний рік (46836,00 грн), а тому він не має можливості сплатити судовий збір у повному обсязі. Також скаржник доводить до відома суду, що інших доходів, зокрема від здійснення ним господарської діяльності в якості фізичної особи - підприємця за 2021 рік, він не отримував. Зазначив, що з 18.03.2021 підприємницька діяльність ним припинена, про що надав витяг з відповідного реєстру.

Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення , розстрочення, зменшення, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

За змістом статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з статтею 4 Закон України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України Про судовий збір , норма якої є спеціальною.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України Про судовий збір суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов, та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України Про судовий збір , господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні зменшення розміру сплати судового збору.

Метою судового збору є встановлення балансу між правом на доступ до правосуддя та обов`язком держави обмежувати подання необґрунтованих та безпідставних позовів, заяв та скарг до судових органів шляхом встановлення обов`язку для заявників по оплаті судового збору при зверненні до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

Як вбачається з документів, доданих скаржником на підтвердження клопотання про зменшення розміру судового збору або розстрочення його сплати, а саме: довідки про доходи від 29.03.2021 № 24/03/2021-К, які ФО ОСОБА_1 отримав у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 працюючи на посаді Голови Споживчого гаражного кооперативу Екіпаж , обсяг доходу скаржника за 2020 рік становить 46836,00 гривень.

Дослідивши вказану довідку, суд встановив, що надані скаржником докази на підтвердження скрутного матеріального стану підтверджують лише факт отримання ним доходів у 2020 році, як працевлаштованої фізичної особи (розмір заробітної плати за основним місцем роботи).

Проте скаржник, будучи у 2020 році фізичною особою - підприємцем, не надав до суду доказів в підтвердження отримання чи неотримання ним доходів від здійснення підприємницької діяльності за попередній календарний рік (податкової декларації платника податку - фізичної особи-підприємця, тощо).

Отже, надані скаржником докази у повній мірі не відображають його дійсний майновий стан на підтвердження того, що на час звернення з апеляційною скаргою він не може сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі, оскільки не відображають загальний дохід, який відповідач отримав у 2020 році.

Водночас скаржник доводить до відома суду та стверджує, що у 2021 році доходів від підприємницької діяльності він не отримував.

Однак самих лише тверджень скаржника для встановлення факту неотримання ним доходів у 2021 році від підприємницької діяльності недостатньо.

Поряд із цим, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Княт проти Польщі від 26.07.2005, пункт 44; рішення Єдамскі та Єдамска проти Польщі від 26.07.2005 року, пункти 63-64).

Доказів наявності чи відсутності у заявника апеляційної скарги пенсії, прибутку (у тому числі від здійснення підприємницької діяльності, тощо), рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, скаржник суду не надав.

Додані до матеріалів апеляційної скарги та клопотання докази, на переконання суду апеляційної інстанції не дозволяють дійти висновку про те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги перевищує 5% річного доходу Фізичної особи ОСОБА_1 . Наведені відповідачем у клопотанні обставини не можуть бути підставою для зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до 5% суми річного доходу або щодо розстрочення його оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ФО ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору або розстрочення його сплати.

Необхідно зазначити, що відмова у задоволенні такого клопотання не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не визнається абсолютним, оскільки можуть існувати правомірні обмеження: справа Наталії Михайленко проти України № 49069/11 від 30.05.2013, справа Плахтєєв та Плахтєєва проти України № 20347/03 від 12.03.2009, справа Мала проти України №4436/07 від 03.07.2014, справа Стебицький і Комфорт проти України № 10687/02 від 03.02.2011, справа Мусієнко проти України, № 26976/06 від 20.01.2011, справа Шульги проти України, № 16652/04 від 02.12.2010.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до положень частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною шостою статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку частини першої статті 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху із встановленням скаржнику способу та строку для усунення недоліків, шляхом подачі до суду доказів доплати судового збору в сумі 7189,00 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись ч. 2 ст. 174, ст. 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ :

1.Відмовити ФО ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору або розстрочення його сплати за подання апеляційної скарги.

2.Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 , місто Харків (вх. № 1166 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2021 у справі № 922/4094/20 залишити без руху.

3.Скаржнику усунути встановлені недоліки та надати (надіслати) суду докази доплати судового збору в сумі 7189,00 грн за встановленими реквізитами (https://eag.court.gov.ua/sud4875/gromadyanam/tax/) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити скаржникові, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Ухвала підписана 21.04.2021.

Суддя - доповідач С.В. Барбашова