Ухвала

від 21.04.2021 по справі 904/6645/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

21.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6645/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Балюра А.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Даск-Центр" (с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар, оплачений згідно з рахунком на оплату № 11 від 08.06.2018, у розмірі 220 988 грн. 40 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Даск-Центр" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (далі - відповідач) суму попередньої оплати за непоставлений товар, оплачений згідно з рахунком на оплату № 11 від 08.06.2018, у розмірі 220 988 грн. 40 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 314 грн. 83 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки оплаченого позивачем згідно з платіжним дорученням № 4589 від 19.06.2018 відповідно до рахунку на оплату № 11 від 08.06.2018, товару, внаслідок чого позивач втратив інтерес до такої поставки та просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 220 988 грн. 40 коп.

У зв`язку з тим, що подана позовна заява не відповідала вимогам Господарського процесуального кодексу України по її формі та змісту, ухвалою суду від 11.12.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду 388/21 від 05.01.2020), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатком.

Ухвалою суду від 11.01.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 5162/21 від 01.02.2021), в якому останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також визнати дії позивача такими, що суперечать завданню господарського судочинства, і такими, що виразилися в поданні завідомо безпідставного позову, отже є зловживанням процесуальними правами та вжити до відповідача відповідні заходи процесуального примусу; стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, які понесе відповідач у зв`язку з розглядом справи, посилаючись на таке:

- спірний договір укладався не 08.06.2018, а в травні 2018 року;

- оплачені згідно з рахунком № 11 від 08.06..2018 меблі в повному обсязі були виготовлені відповідачем та у визначені договором строки поставлені позивачу відповідно до видаткової накладної № 25 від 08.08.2018;

- на момент отримання меблів жодних зауважень щодо якості та кількості поставленої продукції від позивача не надходило;

- претензія позивача № 3 від 09.01.2019 з вимогою погасити заборгованість до 16.01.2019 на адресу відповідача не надходила (до моменту отримання її копії в якості додатку до позовної заяви № 01/12 від 01.12.220), як і будь-які інші вимоги в період з 08.08.2018 по 01.12.2020 щодо усунення недоліків поставлених згідно з видатковою накладною № 25 від 08.08.2018 меблів;

- для виготовлення меблів відповідач протягом червня-липня 2018 року здійснив закупівлю комплектуючих та матеріалів у різних суб`єктів господарювання, у тому числі у позивача. Так, відповідач придбав у позивача кутник монтажний відповідно до видаткової накладної № Д0-00115763 від 11.07.2018, фанеру 12 мм 2500х1250 відповідно до видаткової накладної № Д0-0016129 від 19.07.2018 та інші ТМЦ, які у подальшому використав для виготовлення замовлення. Вказані видаткові накладні зі сторони позивача підписані тією ж уповноваженою особою, що своїм підписом засвідчила отримання меблевих виробів згідно з видатковою накладною № 25 від 08.08.2018;

- звернення позивача з безпідставним позовом за всіма ознаками відноситься до зловживання ним процесуальними правами;

- відповідач очікує понести витрати професійну правничу допомогу у розмірі 36 000 грн. 00 коп. відповідно до наданого розрахунку;

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 5528/21 від 02.02.2021), в якому останній просить суд забезпечити судові витрати на правничу допомогу шляхом зобов`язання позивача у справі внести на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області грошову суму у розмірі 24 000 грн. 00 коп. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу відповідача у зв`язку з розглядом справи.

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 56936/21 від 10.02.2021), в якій він повідомляє про те, що зазначена ним сума очікуваних понесених витрат на професійну правничу допомогу не є остаточною та буде заявлена після ухвалення рішення у справі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 9159/21 від 22.02.2021), в якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним:

- жодної поставки замовленої у відповідача меблевої продукції в супереч домовленості та оплаченого рахунку так і не відбулося. Жодних видаткових накладних чи актів приймання-передачі з боку позивача не підписувалося, а надана відповідачем нібито, як доказ поставки, видаткова накладна № 25 від 08.08.2018 є фікцією та спробою уникнути відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов`язань;

- до суду надано копію роздруківки вказаної видаткової накладної, зробленої з телефону, з якої не вбачається чи на ній взагалі є оригінальний підпис та мокрий відтиск печатки, що ставить під сумнів її автентичність та справжність. Крім того, на ній відтворений підпис невідомої підприємству особи, без її ідентифікації (не зазначено ані прізвища, ані ім`я по-батькові) та без зазначення на підставі якого документа вказана особа діє (номер та дата довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей);

- у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що поставку меблевих виробів було нібито здійснено вантажним транспортом відповідача за адресою розташування виробництва ТОВ "Золотий дракон", однак, по-перше, позивач жодного відношення до господарської діяльності вказаного товариства не має, а по-друге, відповідачем в такому разі не надана підписана позивачем товарно-транспортна накладна на отримання вказаного товару, яка у даному випадку, в силу положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", разом з видатковою накладною є первинним бухгалтерським документом, які відображають та підтверджують господарську операцію;

- згідно з наданим відповідачем свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) відповідач не є його власником; його власником є фізична особа - ОСОБА_1 , тобто нібито перевізник, а відтак складання при переміщенні товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортних накладних в силу Закону України "Про автомобільний транспорт", Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України та Податкового кодексу України є обов`язковим;

- позивач звертає увагу суду, що на наданій відповідачем копії видаткової накладної стоїть не основна печатка підприємства, а печатка № 1, яка забезпечує виключно внутрішню діяльність роздрібного магазину позивача за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться по сусідству з відповідачем ( АДРЕСА_1 ) та використовується для відпуску товару придбаного безпосередньо в магазині, що також спростовує посилання відповідача про нібито підпис видаткової накладної уповноваженою особою з проставлянням печатки одночасно з відвантаженням меблевої продукції;

- позивач вважає, що наданий відповідачем документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є можливо підробленим, а відтак не відображає та не підтверджує будь-якої господарської операції, а отже не повинен братися до уваги судом;

- позивач заперечує щодо заявленого відповідачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті, а саме: щодо відшкодування витрат на надання правничої допомоги адвоката у розмірі 36 000 грн. 00 коп.

Від відповідача надійшло клопотання про забезпечення судових витрат на правничу допомогу (вх. суду № 5528/21 від 02.02.2021), в якому останній просить суд зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області грошову суму у розмірі 24 000 грн. 00 коп. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу відповідача у зв`язку з розглядом справи.

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 6936/21 від 10.02.2021), в які він зазначає про те, що всі докази на підтвердження понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу у справі будуть надані до суду протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою суду від 12.03.2021 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 31.03.2021, а також запропоновано відповідачу надати оригінал видаткової накладної № 25 від 08.08.2018 для огляду в судовому засіданні.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 15994/21 від 31.03.2021), в якому останній просить суд відкласти підготовче засідання у справі та посилається на різке погіршення стану здоров`я представника позивача.

Від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву (вх. суду №16005/21 від 31.03.2021), в яких останній просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та доповнює свою позицію наступним:

- факт того, що кінцевим отримувачем продукції було Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Золотий дракон", засновником якого є ОСОБА_2 , а він же директор позивача, підтверджується звукозаписом телефонної розмови з колишнім працівником вказаного підприємства - ОСОБА_3 , яка безпосередньо приймала участь у прийманні кінцевим споживачем спірних меблевих виробів. Вказана телефонна розмова була ініційована відповідачем після остаточного розуміння того факту, що позивач, шляхом звернення з безпідставним позовом до господарського суду намагається неправомірно заволодіти грошовими коштами відповідача на суму вже здійсненої поставки. Розмова відбулася 23.03.2021 між ОСОБА_3 та ФОП Рабенюк А.М., яким на кінцевому етапі виготовлення меблів для позивача, згідно замовлення відповідача, здійснювалося нанесення порошкової фарби та супроводжувалися вже готові меблі на виробничу базу ТОВ "Торгівельна компанія "Золотий дракон". В телефонній розмові ОСОБА_3 підтвердила факт поставки відповідачем спірної меблевої продукції на виробничу базу ТОВ "Торгівельна компанія "Золотий дракон";

- факт того, що директор позивача - ОСОБА_2 є засновником ТОВ "Торгівельна компанія "Золотий дракон" підтверджується відомостями з відкритого джерела інформації, а саме: сайту ring.org.ua, скріншот якого долучено відповідачем до матеріалів справи;

- відповідач наполягає на тому, що спірна поставка була здійснена з використанням спеціалізованого вантажного малотоннажного фургона Mercedes-Benz з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ;

- відповідач стверджує, що факт поставки меблевої продукції беззаперечно підтверджується відбитком печатки та підписом уповноваженої особи позивача у відповідній графі видаткової накладної № 25 від 08.08.2018, один примірник якої позивач отримав одночасно з відвантаженими меблевими виробами;

- у сукупності з доводами та аргументами наведеними у відзиві від 26.01.2021, відповідач обґрунтовано вважає, що позов Приватного підприємства "Даск-Центр" є завідомо безпідставним та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, визнати дії позивача зловживанням процесуальними правами.

У підготовче засідання 31.03.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився , при цьому судом було враховано подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 31.03.2021 підготовче засідання було відкладено на 21.04.2021; викликано представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

Вказана ухвала була вручена, зокрема, позивачу 12.04.2021, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930015030730 (№ 5000801497568) (а.с.181).

Отже, позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку ухвалою суду від 31.03.2021 явка у підготовче засідання 21.04.2021 була визнана обов`язковою.

Більше того, після долучення відповідачем до матеріалів справи копії видаткової накладної № 25 від 08.08.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп., відповідно до якої було поставлено товар на суму заявленої до стягнення попередньої оплати, позивач посилався на неналежність долученої копії (роздруківка її з телефону). В той же час, в подальшому, разом з доповненням до відзиву на позовну заяву відповідачем було долучено до матеріалів справи оригінал вказаної видаткової накладної № 25 від 08.08.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. (а.с.121). Судом здійснено відстеження поштових пересилань з заявами по суті справи на адресу позивача та з`ясовано, що, зокрема, доповнення до відзиву на позовну заяву, до якого було долучено копію видаткової накладної № 25 від 08.08.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. було отримано позивачем 08.04.2021 (а.с.183). При цьому, будь яких пояснень з приводу вказаних обставин позивач не надав; з`ясування обставин щодо правової позиції позивача, враховуючи вказані вище обставини, не є можливим через нез`явлення представника позивача у підготовче судове засідання 21.04.2021, яке є повторним .

В той же час, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на наступне:

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- в даному випадку неявка у судове засіданні є повторною (представник позивача не з`явився у судове засідання 31.03.2021).

У судовому засіданні 21.04.2021 представник відповідача просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на те, що розгляд даної справи вже відкладався, у зв`язку з нез`явленням представника позивача у підготовче засідання, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд виходить із того, що для надання документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські відносини, що виникли за конкретним правочином, укладеним між сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем - Приватним підприємством "Даск-Центр" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (далі - постачальник, відповідач) було досягнуто домовленості щодо поставки відповідачем на адресу позивача товару на загальну суму 220 988 грн. 40 коп.

Так, відповідачем (постачальником) було виставлено рахунок на оплату № 11 від 08.06.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. (а.с.9), який було оплачено позивачем відповідно до платіжного доручення № 4589 від 19.06.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. з призначенням платежу "згідно з рахунком № 11 від 08.06.2018, плата за меблі" (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятих на себе зобов`язань, відповідачем 08.08.2018 було поставлено відповідачу товар (меблі) на загальну суму 220 988 грн. 40 коп. , що підтверджується видатковою накладною № 25 від 08.08.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. (а.с.121), оригінал якої долучено до матеріалів справи.

Судом також враховано, що у вказаній накладній наявне посилання на рахунок на оплату № 11 від 08.06.2018.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обставина, яка пов`язана із поставкою товару на загальну суму 220 988 грн. 40 коп. свідчить про укладення між сторонами спору договору у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

В силу статті 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору та відображені у рахунку на оплату № 11 від 08.06.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. (а.с.9) та видатковій накладній № 25 від 08.08.2018 (а.с.121).

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин та норм права, суд відзначає, що між сторонами спору укладено договір поставки у спрощений спосіб , що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також до матеріалів справи не надано доказів щодо наявності претензій позивача по кількості та якості поставленого відповідачем товару.

В той же час, позивач посилається на те, що жодної поставки замовленої у відповідача меблевої продукції в супереч домовленості та оплаченого рахунку так і не відбулося; жодних видаткових накладних чи актів приймання-передачі з боку позивача не підписувалося, а надана відповідачем нібито, як доказ поставки, видаткова накладна № 25 від 08.08.2018 є фікцією та спробою уникнути відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов`язань.

Отже, після долучення відповідачем до матеріалів справи копії видаткової накладної № 25 від 08.08.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп., відповідно до якої було поставлено товар на суму заявленої до стягнення попередньої оплати, позивач посилався на неналежність долученої копії (роздруківка її з телефону).

В той же час, в подальшому, разом з доповненням до відзиву на позовну заяву відповідачем було долучено до матеріалів справи оригінал вказаної видаткової накладної № 25 від 08.08.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. (а.с.121).

Судом здійснено відстеження поштових пересилань з заявами по суті справи на адресу позивача та з`ясовано, що, зокрема, доповнення до відзиву на позовну заяву, до якого було долучено копію видаткової накладної № 25 від 08.08.2018 на суму 220 988 грн. 40 коп. було отримано позивачем 08.04.2021 (а.с.183).

При цьому, будь яких пояснень з приводу вказаних обставин позивач не надав.

Як було вказано вище, ухвалою суду від 31.03.2021 підготовче засідання було відкладено на 21.04.2021; викликано представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою .

Вказана ухвала була вручена, зокрема, позивачу 12.04.2021, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930015030730 (№ 5000801497568) (а.с.181).

Отже, позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В даному випадку ухвалою суду від 31.03.2021 явка у підготовче засідання 21.04.2021 була визнана обов`язковою.

З`ясування обставин щодо поставки товару відповідно до видаткової накладної № 25 від 08.08.2018, а також щодо правової позиції позивача, з огляду на долучення до матеріалів справи оригіналу вказаної накладної, а також висловлення позивачем заперечень щодо підпису та печатки на вказаній накладній, враховуючи вказані вище обставини, не є можливим через нез`явлення представника позивача у підготовче судове засідання 21.04.2021, яке є повторним.

В той же час, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на наступне:

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- в даному випадку неявка у судове засіданні є повторною (представник позивача не з`явився у судове засідання 31.03.2021).

Крім того, у судовому засіданні 21.04.2021 представник відповідача просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою .

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Водночас частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим частиною четвертою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи .

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника двічі, у судові засідання 31.03.2021 та 21.04.2021. Про причини неявки позивач суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності , тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Аналогічних правових висновків дійшла об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.

Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Приватного підприємства "Даск-Центр" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Даск-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар, оплачений згідно з рахунком на оплату № 11 від 08.06.2018, у розмірі 220 988 грн. 40 коп. - залишити без розгляду .

Роз`яснити Приватному підприємству "Даск-Центр", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 21.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 21.04.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко