Ухвала

від 11.05.2021 по справі 904/6645/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВА УХВАЛА

за результатом розгляду заяви про

стягнення витрат на правничу допомогу

11.05.2021м. ДніпроСправа № 904/6645/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявника): не з`явуився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР"

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі:

за позовом Приватного підприємства "Даск-Центр" (с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар, оплачений згідно з рахунком на оплату № 11 від 08.06.2018, у розмірі 220 988 грн. 40 коп. Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Приватне підприємство "Даск-Центр" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (далі - відповідач) суму попередньої оплати за непоставлений товар, оплачений згідно з рахунком на оплату № 11 від 08.06.2018, у розмірі 220 988 грн. 40 коп.

Також позивач просив суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 314 грн. 83 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки оплаченого позивачем згідно з платіжним дорученням № 4589 від 19.06.2018 відповідно до рахунку на оплату № 11 від 08.06.2018, товару, внаслідок чого позивач втратив інтерес до такої поставки та просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 220 988 грн. 40 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 позовну заяву було залишено без розгляду.

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 21813/21 від 29.04.2021), в якій він просить суд прийняти докази понесення відповідачем фактичних витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000 грн. 00 коп. та винести судове рішення про стягнення цих витрат з позивача на користь відповідача.

Ухвалою суду від 30.04.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" про стягнення витрат на правничу допомогу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.05.2021.

Від позивача за допомогою електронного зв`язку надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. суду № 23103/21 від 11.05.2021), в яких останній обґрунтовує свою позицію наступним:

- частина послуг, яку адвокатом відповідача вказано в Акті № 1 не відноситься до предмету спору, здійснена виключно для збільшення документообігу та збільшення витрат на правничу допомогу. Так, подані клопотання, заяви про ознайомлення не відносяться до предмету спору та не можуть бути враховані, так як усі документи надсилалися стороні по справі, докази чого надавалися суду;

- справа не є складною, відповідачем подано шаблонний відзив на позовну заяву, який не вимагає значних зусиль та часу, провадження відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та їх представників, тому вказаний у заяві розмір витрат на правову допомогу не є підтвердженим, значно завищений та неспівмірний, а отже не підлягає задоволенню;

- адвокат відповідача зазначає у своїх розрахунках погодинний розрахунок оплати послуг. Відповідно до інформації, що міститься на сайті https://index.minfin.com.ua/labour/salary/average/kiev/ щодо середньомісячної заробітної плати в місті Києві за грудень 2020 року, то вона складає 21 812 грн. 00 коп.; робочих днів у грудні 2020 року було 22, таким чином розмір середньої оплати за годину праці у місті Київ - 991 грн. 45 коп., у той же час адвокатом відповідача заявлено у розрахунках у відзиві на позов оплату за годину праці - 3 000 грн. 00 коп., яку позивач вважає значно завищеною та неспімірною ані з складністю справи, ані з наданими послугами та виконаною роботою.

Від позивача за допомогою електронного зв`язку надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу (вх. суду № 23113/21 від 11.05.2021), зміст яких аналогічний тим, які раніше надійшли до суду (вх. суду № 23103/21 від 11.05.2021).

Представники позивача та відповідача у судове засідання 11.05.2021 не з`явились, причин нез`явлення суду не повідомили.

При цьому, позивач та відповідач належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, обізнаність про призначене судове засідання позивача вбачається з поданих 11.05.2021 заперечень.

Відповідач, як ініціатор розгляду заяви, який обізнаний про порядок та стислий строк її розгляду, мав самостійно вчиняти дії щодо отримання інформації про день, час та місце її розгляду.

Суд звертає увагу на те, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19, від 24.03.2020 у справі 904/1975/19.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, згідно з приписами частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення позивача та відповідача про розгляд даної справи (заяви) судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду адреси та засоби зв`язку з ними.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви позивача, суд позбавлений можливості відкласти її розгляд на іншу дату.

Отже, враховуючи скорочений строк на розгляд заяви про розподіл судових витрат, а також достатність доказів для розгляду заяви відповідача, суд вважає за доцільне провести розгляд заяви без участі представників позивача та відповідача, оскільки така неявка відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає такому розгляду.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Приватне підприємство "Даск-Центр" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (далі - відповідач) суму попередньої оплати за непоставлений товар, оплачений згідно з рахунком на оплату № 11 від 08.06.2018, у розмірі 220 988 грн. 40 коп.

Згідно із частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до вказаних положень, відповідач (заявник) у поданому до суду відзиві на позовну заяву, а також клопотанні про забезпечення судових витрат на правничу допомогу (вх. суду № 5528/21 від 02.02.2021) наводив попередній розрахунок суми судових витрат, в якому вказував про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 55-56; 84-94).

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Після постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021, якою позовну заяву Приватного підприємства "Даск-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар залишено без розгляду, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" надійшла заява (вх. суду № 21813/21 від 29.04.2021), в якій останнє просить суд прийняти докази понесення відповідачем фактичних витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 000 грн. 00 коп. та винести судове рішення про стягнення цих витрат з позивача на користь відповідача.

Враховуючи, що у відзиві на позовну заяву та клопотанні про забезпечення судових витрат на правничу допомогу ТОВ "Оріон КР" було зазначено про порядок вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (далі - клієнт, замовник) та адвокатом Балюрою Андрієм Станіславовичем (далі - адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги №03/21 (далі - договір а.с. 196), відповідно до пункту 1.1. якого адвокат надає правову допомогу клієнтові з приводу представництва та захисту його прав та інтересів у господарському спорі, що виник з Приватним підприємством "Даск-Центр" (ідентифікаційний код 24430567) з приводу поставки у 2018 році товарно-матеріальних цінностей на суму 220 988 грн. 40 коп.

Відповідно до пункту 5.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного вирішення справи згідно з пунктом 1.1. договору.

Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання представляти і захищати права та інтереси клієнта з будь-яких питань у межах предмету зазначеного у пункті 1.1. договору в правоохоронних та всіх судових органах України, у виконавчих провадженнях, а також перед фізичними та юридичними особами незалежно від форм власності і підпорядкування у тому числі з правом звернення з адвокатськими запитами, подання складених адвокатом або підписаних від імені клієнта заяв по суті, пояснень, заяв, скарг, клопотань, участі у судових засіданнях та вчинення інших, передбачених чинним законодавством процесуальних дій (пункт 1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору передбачено, що замовник зобов`язується оплатити адвокату гонорар у розмірі, обумовленому договором.

Згідно з пунктом 1.4. договору, у відповідності до пункту 1.2. договору, адвокат надає клієнту такі послуги: надання консультацій з питань, що стосуються справи; звернення з адвокатськими запитами; складання заяв по суті справи, пояснень, заяв з процесуальних питань, скарг, клопотань; участь у судовому процесі; представництво на судовому слідстві в правоохоронних органах; ініціювання та участь у виконавчих провадженнях; інші окремі завдання клієнта, які буде узгоджено з адвокатом.

Відповідно до пункту 2.1. договору розмір винагороди за 1 годину надання адвокатом послуг наданих за договором (як пов`язаних з судовим розглядом справи так і тих, що передували зверненню до суду із позовом) становлять 50 відсотків мінімальної заробітної плати станом на місяць, в якому відбувається розрахунок за надані послуги.

Пунктом 2.2. передбачено, що умови оплати, обсяг та умови надання послуг, порядок оплати окремих завдань, оговорюються у додатковій угоді № 1, яка не є невід`ємною частиною договору.

14.01.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до вказаного вище договору (далі - додаткова угода), відповідно до пункту 1 якої остання визначає порядок оплати послуг (гонорару) адвоката за надання правничої допомоги клієнту з приводу представництва та захисту його прав та інтересів в правоохоронних органах України, у судах, інших державних установах і організаціях, у тому числі при проведенні слідчих дій та виконавчих проваджень з приводу представництва та захисту його прав та інтересів у господарському спорі, що виник з Приватним підприємством "Даск-Центр" (ідентифікаційний код 24430567) з приводу поставки у 2018 році товарно-матеріальних цінностей на суму 220 988 грн. 40 коп.

У пункті 3 додаткової угоди вказано про те, що вартість послуг розраховується у відповідності до пункту 2.1. договору.

Пунктом 7 додаткової угоди визначений порядок приймання-передачі наданої правничої допомоги, відповідно до якого адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правничої допомоги, розмір гонорару (або його частини за фактично отримані послуги), який підлягає сплаті відповідно до умов договору та додаткової угоди (п. 7.1. додаткової угоди).

Умовами пункту 7.2. додаткової угоди правова допомога вважається наданою після узгодження та підписання сторонами без зауважень акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.

30.03.2021 сторонами був підписаний Акт приймання-передачі правничої допомоги №1, за умовами якого адвокат надав, а клієнт прийняв в повному обсязі наступну правничу допомогу:

1) аналіз документів (позовної заяви із додатками; наявних у відповідача документів; практики Верховного Суду з вирішення спорів у подібних правовідносинах) необхідний для обґрунтування та формування відзиву № 26-01/21-1 на позовну заяву, підготовка та оформлення додатків до відзиву (з 15.01.2021 по 26.01.2021, протягом 3-х годин на суму 9000 грн. 00 коп.);

2) складання адвокатом та подання від імені відповідача заяви № 26-01/21-2 про забезпечення та попередню оплату судових витрат (з 26.01.2021 по 01.02.2021, протягом 1-ї години на суму 3 000 грн. 00 коп.);

3) складання адвокатом та подання від імені відповідача заяви № 09/02-21 про надання доказів на підтвердження понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу в даній справі протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (з 09.02.2021 по 10.02.2021, протягом 10-ти хвилин на суму 500 грн. 00 коп.);

4) складання адвокатом та подання від імені відповідача заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 904/6645/20 (16.03.2021 протягом 5-ти хвилин на суму 250 грн. 00 коп.);

5) ознайомлення з матеріалами справи № 904/6645/20 із застосуванням фотофіксації (22.03.2021 протягом 15-ти хвилин на суму 750 грн. 00 коп.);

6) складання заяви про допит свідків сторони відповідача у господарській справі (29.03.2021 протягом 20-ти хвилин на суму 1 000 грн. 00 коп.);

7) складання від імені відповідача, направлення позивачу та подання до суду доповнення № 30-03/21-1 до відзиву на позовну заяву № 26-01/21-1 від 26.01.2021 (з 29.03.2021 по 31.03.2021, протягом 30-ти хвилин на суму 1 500 грн. 00 коп.).

Загальна кількість наданих послуг згідно з актом складає 16 000 грн. 00 коп.

У вказаному акті сторони зазначили, що погоджуються із наведеним в акті розрахунком і претензій одна до одної не мають.

Зазначені докази щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подані суду в межах строків, визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, позивач систематично не з`являвся у судові засідання в той час, як ухвалами суду його явку у судові засідання було визнано обов`язковою, отже позивач порушив вимоги статті 42 Господарського процесуального кодексу України, з аналізу якої вбачається, що учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Слід наголосити, що про причини неявки позивач суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності

При цьому, судом враховано, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Як було вказано вище, такої заяви від позивача до суду не надходило, що у своїй сукупності свідчить про необґрунтованість дій позивача та правомірність покладення на останнього витрат, пов`язаних з розглядом справи, на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач скористався своїм правом подати заперечення на заяву відповідача, в яких, у тому числі, вважає визначений адвокатом розмір витрат завищеним щодо іншої сторони.

Судом приймаються до уваги викладені позивачем у запереченнях від 11.05.2021 обставини.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, зокрема, поданий позивачем акт про надані послуги, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є явно завищеним, оскільки становить 16 000 грн. 00 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі була сума попередньої оплати, здійснена одним платіжним дорученням;

- на підтвердження поставки товару на вказану суму відповідачем було долучено до матеріалів справи також один первинний документ - видаткову накладну від 08.08.2018, отже обсяг документів, що підлягав аналізу під час надання адвокатських послуг у даній справі є незначним;

- вивчення судової практики під час аналізу спірних правовідносин також не потребувало великої кількості часу, оскільки практика в цій частині є сталою та однозначною.

Відтак, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений на 50% до 8 000 грн. 00 коп., у зв`язку із чим суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Даск-Центр" (53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Лозуватка, вулиця Котовського, будинок 35; ідентифікаційний код 24430567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон КР" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 83Г; ідентифікаційний код 41229119) 8 000 грн. 00 коп. - частину витрат на правничу допомогу.

В іншій частині заяви про розподіл витрат на правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.05.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний - 12.05.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко