Ухвала

від 19.04.2021 по справі 761/25084/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 квітня 2021року

м. Київ

справа № 761/25084/20-ц

провадження № 61-17392св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 (ОСОБА_6), ОСОБА_7 ( ОСОБА_7), ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ОСОБА_10 ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ), ОСОБА_14 ( ОСОБА_14), ОСОБА_16 (ОСОБА_16), ОСОБА_17 (ОСОБА_17), ОСОБА_18 ( ОСОБА_18 ), ОСОБА_20 (ОСОБА_20), ОСОБА_21 (ОСОБА_21), ОСОБА_22 (ОСОБА_22), ОСОБА_23 ( Протоієрей ), ОСОБА_25 ( Протоієрей ), ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , Релігійна організація Київська Митрополія Української Православної Церкви України (Православної Церкви України), державний реєстратор Міністерства культури України Северенчук Богдан Михайлович,

третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Релігійної організації Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України ) на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року в складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Слюсар Т. А., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2020 року ОСОБА_1 - ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 (ОСОБА_6), ОСОБА_7 ( ОСОБА_7), ОСОБА_8 (ОСОБА_8), ОСОБА_29 ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ), ОСОБА_14 ( ОСОБА_14), ОСОБА_16 (ОСОБА_16), ОСОБА_17 (ОСОБА_17), ОСОБА_18 (ОСОБА_18), ОСОБА_20 (ОСОБА_20), ОСОБА_21 (ОСОБА_21), ОСОБА_22 (ОСОБА_22), ОСОБА_23 ( Протоієрей ), ОСОБА_25 ( Протоієрей ), ОСОБА_30 , ОСОБА_27 , Релігійної організації Київська Митрополія Української Православної Церкви України (Православної Церкви України), державного реєстратора Міністерства культури України Северенчука Б. М., третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішення, які оформлені постановою Помісного Собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року, рішення Священного Синоду УПЦ (ПЦУ), оформлені від 27 липня 2019 року Журналом № 43, рішення, оформлені указом Митрополита Київського і всієї України ОСОБА_40 від 27 липня 2019 року № 478, рішення, оформлені протоколом від 12 серпня 2019 року № 1 ліквідаційної комісії Релігійної організації Київська Патріархія УПЦ КП та Передавальний акт, складений на 12 листопада 2019 року, затверджений Священним Синодом УПЦ (ПЦУ) (Журнал від 19 листопада 2019 року № 58), є такими, що прийняті з грубим порушенням норм законодавства України, Статуту про управління УПЦ КП та Статуту РО Київська Патріархія УПЦ КП . Оскаржувані рішення порушують законні права та інтереси ОСОБА_1 - ОСОБА_1 , який, будучи обраним Предстоятелем УПЦ КП, отримав пожиттєвий статус Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України, та відповідно до положень статуту, став єдиним керівником РО Київська Патріархія УПЦ КП , яка є релігійним адміністративним центром та центральним виконавчо-розпорядчим органом УПЦ КП.

У силу ж прийняття наведених незаконних рішень, його фактично та юридично позбавлено статусу Предстоятеля , а також позбавлено повноважень керівника РО Київська Патріархія УПЦ КП , тобто тих прав, якими наділений в силу положень Статуту про управління УПЦ КП, як пожиттєво обраний Предстоятель, а також прав та повноважень, якими наділений як керівник юридичної особи - РО Київська Патріархія УПЦ КП , відповідно до закону та положень Статуту. Зокрема, здійснювати виконавчо - розпорядчу діяльність з управління Київською патріархією (пункт 1 розділу III Статуту РО Київська Патріархія УПЦ КП ), а також права виступати від імені Київської Патріархії у стосунках з іншими Помісними Православними церквами, державними органами, громадськими об`єднаннями (пункт 2 розділу III Статуту РО Київська Патріархія УПЦ КП ). Крім порушених прав, результатом прийняття оскаржуваних рішень, вказував і на порушення законних його інтересів, що полягає в бажанні й надалі, як Патріарха, продовжувати піклуватися про життя УПЦ КП і керувати нею, що передбачено пунктом 4 розділу IV Статуту про управління УПЦ КП. Щодо необхідності скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Міністерства культури України Северенчуком Б. М. щодо Релігійної організації Київська Патріархія УПЦ КП , посилався на те, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації оскаржуваних дій залишив поза увагою положення статті 28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , за вимогами якої подання документів особою, яка не має на це повноважень та подання документів, які суперечать вимогам Конституції та законів України, є підставою для відмови у державній реєстрації. Вважав, що обґрунтовані доводи позову беззаперечно вказують на те, що подані документи для проведення реєстраційних дій, якими оформлені оскаржувані рішення, грубо суперечили законодавству України. Крім цього, Релігійна організація Київська Патріархія УПЦ КП не уповноважувала жодну особу на подання таких документів, тобто вони подані неповноважною особою.

У своєму позові ОСОБА_1 - ОСОБА_1. просив визнати недійсними рішення, оформлені Постановою Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату від 15 грудня 2018 року; визнати недійсними рішення, прийняті 27 липня 2019 року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України), які оформлені від 27 липня 2019 року Журналом № 43; визнати недійсними рішення, які оформлені указом Митрополита Київського і всієї України Предстоятеля Православної Церкви України ОСОБА_40 від 27 липня 2019 року № 478; визнати недійсними рішення, які оформлені протоколом від 12 серпня 2019 року № 1 ліквідаційної комісії Релігійної організації Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату ; визнати недійсним Передавальний акт, складений на 12 листопада 2019 року, затверджений Священним Синодом Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (Журнал від 19 листопада 2019 року № 58); скасувати реєстраційну дію, проведену державним реєстратором Міністерства культури України Северенчуком Б. М. 29 липня 2019 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10741270008004003, щодо внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи - Релігійної організації Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату (ідентифікаційний код: 22894788) у результаті реорганізації; скасувати реєстраційну дію, проведену державним реєстратором Міністерства культури України Северенчуком Б. М. 13 серпня 2019 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10741070009004003, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу - Релігійну організацію Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату (ідентифікаційний код: 22894788), що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів; скасувати реєстраційну дію, проведену державним реєстратором Міністерства культури України Северенчуком Б. М. 13 грудня 2019 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10741120010004003, щодо державної реєстрації припинення юридичної особи - Релігійної організації Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату (ідентифікаційний код: 22894788), у результаті реорганізації.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що зміст заявлених позовних зводиться до правовідносин, пов`язаних, зокрема, із припиненням діяльності релігійного об`єднання УПЦ КП шляхом об`єднання і приєднання до утворюваної Православної Церкви України, припинення чинності Статуту про управління УПЦ КП, припинення діяльності всіх статутних органів релігійного об`єднання УПЦ КП. Крім того, заявлені позовні вимоги стосуються також припинення діяльності релігійної організації Київська Патріархія УПЦ КП шляхом реорганізації, а саме шляхом приєднання до релігійної організації Київська Митрополія УПЦ (ПЦУ) , щодо визначення правонаступництва Релігійної організації Київська Патріархія УПЦ КП - Релігійною організацією Київська Митрополія УПЦ (ПЦУ) , створення (призначення) ліквідаційної комісії для припинення діяльності Релігійної організації Київська Патріархія УПЦ КП , якій передано повноваження щодо управління справами юридичної особи. При цьому, інші похідні позовні вимоги заявлені щодо оспорювання здійснення всіх реєстраційних дій для державної реєстрації припинення юридичної особи - Релігійної організації Київська Патріархія УПЦ КП . До вказаних правовідносин не застосовуються положення частини п`ятої статті 16 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , оскільки суб`єктом звернення до суду із вказаним позовом не є орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурор, як це передбачено вимогами вказаної норми Закону. Таким чином, виходячи зі змісту позовних вимог та враховуючи положення статті 20 ГПК України, правові підстави для відкриття провадження у справі для її розгляду в порядку цивільного судочинства - відсутні, оскільки позов повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_33 - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у сфері діяльності релігійної організації та стосуються вимог Предстоятеля Релігійної організації Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату (керівника Релігійної органіці Київська патріархія УПЦ КП відповідно до статуту) про визнання недійсними та скасування реєстраційних дій щодо припинення діяльності Релігійної організації Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату в результаті реорганізації. Суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення такої організації врегульовано Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-XII Про свободу совісті та релігійні організації (далі - Закон). За змістом статті 7 Закону релігійні організації в України утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру та діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами. Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями). Таким чином, релігійні організації не є суб`єктами господарювання у розумінні частини першої статті 3 ГК України, а їх учасники не є носіями корпоративних прав. Відповідно спір у цій справі, що пов`язаний із припинення діяльності релігійної організації, не є корпоративним та, враховуючи положення статті 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарських судів. Саме до цього зводяться положення частини першої та п`ятої статті 16 Закону, діяльність релігійної організації може бути припинено у зв`язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією. Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної організації у порядку позовного провадження, передбаченого ЦПК України, за заявою органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або прокурора.

Отже, чинним законодавством встановлено юрисдикційну належність спорів, які виникають у зв`язку з оскарженням рішень, дій, чи бездіяльності уповноваженого органу, пов`язаних з припиненням релігійної організації, а тому юрисдикцію спорів, що виникають з таких правовідносин, необхідно визначати відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 809/1025/17. З урахуванням наведених норм права, правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що за суб`єктним складом учасників справи та предметом позову відносини між учасниками справи є цивільно-правовими. Такий спір має вирішуватися за правилами ЦПК України.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У листопаді 2020 року Релігійною організацією Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України ) подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити ухвалу суду першої інстанції, її мотивувальну частину виклавши в редакції цієї касаційної скарги, її резолютивну частину - виключивши з неї роз`яснення, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції господарського суду, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що фактично, оспорюється припинення діяльності РО Київська Патріархія УПЦ КП , що є виключно внутрішньою діяльністю організації та не підлягає розгляду в суді. Суди не врахували обставин неможливості розгляду спору щодо дійсності рішень, оформлених Постановою Помісного Собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року, встановлені ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва в ухвалі від 01 жовтня 2019 року у справі № 761/38142/19.

У справі № 909/1012/17, в якій однією релігійною організацією оскаржувалося рішення іншої релігійної організації, які в той же час входять до одного і того ж релігійного об`єднання, про припинення релігійної організації-позивача з підстав недотримання релігійною організацією-відповідачем вимог внутрішнього документу цього релігійного об`єднання, тобто, фактично, у правовідносинах, які є подібними правовідносинам у справі № 761/25084/19, Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в постанові від 17 липня 2018 року сформував позицію, відповідно до якої: вирішення даного спору, по суті, буде втручанням у діяльність релігійних організацій, що, фактично, прямо суперечить статті 35 Конституції України та статті 5 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , у зв`язку з чим скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в силі ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження.

Оскарження Патріархом Філаретом дійсності рішень Помісного Собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року з підстав недотримання вимог Статуту про управління УПЦ КП та дійсності рішень Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) та Митрополита Київського і всієї України Предстоятеля Православної Церкви України від 27 липня 2020 року в судовому порядку, є, фактично, нічим іншим як залученням держави, в особі її судових органів, до надання аналізу дотримання канонічними утворенням - УПЦ КП та УПЦ (ПЦУ) - а саме її статутним органом, Помісним Собором УПЦ КП, Священним Синодом УПЦ (ПЦУ) і Митрополитом Київським і всієї України Предстоятелем Православної Церкви України, вимог їх внутрішніх документів, а саме Статуту про управління УПЦ КП та Статуту ПЦУ, тобто втручанням держави у внутрішню діяльність церкви.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

03 березня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_6 (ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ), ОСОБА_37 ( ОСОБА_10 ), ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ), ОСОБА_14 ( ОСОБА_14), ОСОБА_16 (ОСОБА_16), ОСОБА_17 (ОСОБА_17), ОСОБА_18 ( ОСОБА_18 ), ОСОБА_20 (ОСОБА_20), ОСОБА_21 ( ОСОБА_21 ), ОСОБА_22 (Митрополит Білгородський і ОСОБА_39 ), ОСОБА_23 ( Протоієрей ), ОСОБА_25 ( Протоієрей ), ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , Релігійної організації Київська Митрополія Української Православної Церкви України (Православної Церкви України), державного реєстратора Міністерства культури України Северенчука Богдана Михайловича, третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України, про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій , за касаційною скаргою Релігійної організації Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України ) на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020року призначити до судового розгляду на 19 травня 2021 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик