Ухвала

від 15.04.2021 по справі 619/683/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/818/434/21 Доповідач: ОСОБА_1

Справа № 619/683/21 Слідчий суддя: ОСОБА_2

№ 1-кс/619/191/21

Категорія: в порядку КПК

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

власника майна - ОСОБА_6 ,

представника власника майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.02.2021 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020221280000211 від 17.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.02.2021 клопотання першого заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 42020221280000211 від 17.12.2020, про арешт майна задоволено.

Накладено арешт на тимчасове вилучене майно, яке було вилучене 11.02.2021, в ході обшуку транспортного засобу ОСОБА_6 - автомобіля «Honda Insight» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у національній валюті купюрами номіналом 200 грн у кількості 200 од., купюрами номіналом 1000 грн у кількості 22 од., а всього на загальну суму 62 000 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 11.02.2021 в ході обшуку транспортного засобу ОСОБА_6 , а саме грошові кошти у національній валюті на загальну суму 62000 грн та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання першого заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти на загальну суму 62000 грн.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що клопотання про арешт майна подано з порушенням строків, передбачених частиною 5 статті 171 КПК України.

Також, у клопотанні прокурора взагалі не вказано підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 171 КПК України, тому що припущення прокурора не підтверджене жодними доказами про те, що вилучені грошові кошти отримані в ході злочинної діяльності ОСОБА_6 , не може вважати підставою у розумінні зазначеної норми КПК.

Отже, в поданому клопотанні прокурора не дотримано вимог статті 171 КПК України, що є грубим порушенням норм чинного КПК України.

Крім цього, адвокат ОСОБА_7 звертав увагу на той факт, що обшук транспортного засобу ОСОБА_6 проводився слідчим на підставі лише вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді про проведення обшуку, в якій не було зазначено про можливість вилучення грошових коштів, а вже після ознайомлення з повним текстом ухвали на проведення обшуку, стало відомо, що слідчий суддя при наданні дозволу на проведення обшуку, клопотання задовольнив частково і зазначив, що клопотання в частині відшукання грошових коштів задоволенню не підлягає, оскільки у клопотанні про проведення обшуку відсутній зв`язок між необхідністю вилучити кошти із вчиненим кримінальним правопорушенням, однак слідчий та прокурор проігнорувавши дану ухвалу, все рівно звернулись з клопотанням про накладення грошових коштів.

З огляду на викладене, сторона захисту вважає незаконним вилучення майна в ході обшуку транспортного засобу легкового автомобіля марки «Honda Insight» реєстраційний номер НОМЕР_1 у ОСОБА_6 , оскільки жодним чином не можливо робити припущення про те, що кошти, вилучені в ході обшуку автомобіля, були отримані злочинним шляхом, оскільки зазначені кошти передбачались для сплати рахунку № 7 у сумі 62000 грн на користь ФОП ОСОБА_9 за виготовлення та встановлення меморіального комплексу на Слобожанському меморіалі померлої ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і є матір`ю ОСОБА_6 . На підтвердження зазначених обставин до суду подавались копія вищезазначеного рахунку, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_10 та свідоцтво про поховання та на підтвердження походження коштів була надана довідка про нарахування заробітної плати ОСОБА_6 , яка складає 21.115 грн за місць, однак суд не звернув уваги на надані докази, а лише зазначив в ухвалі, що надані стороною захисту пояснення є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.

Вислухавши доповідь судді, пояснення власника майна ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Дергачівською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 42020221280000211 від 17.12.2020, за частиною 3 статті 191 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що службові особи підприємств, що діють на території Дергачівського району Харківської області та м. Харкова, у змові зі службовими особами АТ «Харківобленерго» розкрадають державні грошові кошти, шляхом втручання в прилади обліку електроенергії та налаштовування їх таким чином, що облік споживаної електричної енергії рахує лише 30 відсотків від фактичного обсягу споживання. В результаті втручання до приладів обліку спожитої електроенергії державі протягом грудня 2020- січня 2021 року нанесено збитків від 500000 до 1000000 грн.

На підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 10.02.2021, в автомобілі «Honda Insight» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , 11.02.2021 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у національній валюті купюрами номіналом 200 грн у кількості 200 од., номіналом 1000 грн у кількості 22 од., а всього на суму 62000 грн.

Посилаючись на те, що вилучені під час обушку 11.02.2021 грошові кошти є відповідно до положень статей 167-169 КПК України тимчасово вилученим майном, прокурор, з метою забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідністю його використання в ході досудового розслідування в якості речового доказу, для призначення судових експертиз, просив накласти арешт на зазначене майно.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки прокурор обґрунтував підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт вищезазначеного майна.

З таким висновком слідчого судді погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно статей 98, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Враховуючи вищенаведені норми КПК України, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за якою порушено кримінальне провадження частиною 3 статті 191 КК України, та яке стосується службових осіб АТ «Харківобленерго», працівником якого є ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що майно, яке було вилучено у останнього під час проведення обшуку 11.02.2021 в транспортному засобі ОСОБА_6 автомобілі «HondaInsight»реєстраційний номер НОМЕР_1 , є відповідно до статті 167 КПК України тимчасово вилученим майном та має ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42020221280000211 від 17.12.2020.

Доводи апеляційної скарги про те, що грошові кошти в сумі 62000 грн, які були вилучені у ОСОБА_6 , передбачались для сплати рахунку № 7 на користь ФОП ОСОБА_9 за виготовлення та встановлення меморіального комплексу померлої ОСОБА_10 , яка є матір`ю ОСОБА_11 , колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки докази, надані стороною захисту на підтвердження зазначених доводів, не свідчать про те, що вилучені грошові кошти мають безпосереднє відношення до сплати саме цього рахунку.

Оскільки арешт майна є тимчасовим заходом, тобто він не є безстроковим, та обмежений строком досудового розслідування, який чітко регламентований статтею 219 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає, що походження грошових коштів, вилучених у ОСОБА_11 , повинно бути з`ясовано під час досудового розслідування.

Інші доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_11 , які давали б беззаперечні докази та підстави прийти до висновку про скасування арешту тимчасово вилученого 11.02.2021 майна під час проведення обшуку, не спростовують висновків слідчого судді.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_11 , висновків суду не спростовують, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, підстав для її скасування на даний час не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що після проведення певних процесуальних та слідчих дій, в тому числі, експертних досліджень, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню по цьому кримінальному провадженню, що не позбавляє зацікавлених осіб, зокрема ОСОБА_6 , ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власникамайна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 18.02.2021 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді: